Рішення

від 17.05.2022 по справі 420/26167/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26167/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільского району Одеської області (вул. Куяльницька, 26а, с. Куяльник, Подільський район Одеська область, 66350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільского району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати п. 1 рішення № 3342-ХІІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницькорї сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з тим, що рішенням Куяльницької сільської ради раніше було надано дозвіл 1.1. ОСОБА_1 .

- зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0440, за межами населеного пункту Мардарівка, на території Куяльницької сільської ради.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення про відмову надати дозвіл є протиправним, оскільки не містить жодного законного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких підстав виходив відповідач при прийнятті рішення, не конкретизував його, не послався на відповідну норму закону, яка передбачає таку підставу для відмови та на рішення, яким позивачу надано дозвіл. Викладені в оскаржуваному рішенні підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив у наданні дозволу у зв`язку з тим, що рішенням Куяльницької сільської ради раніше було надано дозвіл.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказує, що зазначене рішення прийнято у законний спосіб, так як у клопотанні було чітко зазначено, що сільська рада може запропонувати іншу земельну ділянку. Оскільки, дозвіл позивачу було надано, сільська рада не може повторно його надати позивачу, оскільки відповідно до ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Щодо твердження про те, що земельні ділянки формуються шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, у даному випадку відповідач вважає, що буде відбуватись зміна цільового призначення з земель запасу на для ведення особистого селянського господарства.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 30.10.2021 року позивач звернувся до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0440, за межами населеного пункту Перешори, на території Куяльницької сільської ради. До клопотання додано копію паспорту та ІПН, а також графічні матеріали із офіційної кадастрової карти Держгеокадастру вказаних у заяві земельних ділянок (а.с. 24).

30.11.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула клопотання позивача та прийняла рішення №3342-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в якому пунктом 1. відмовила у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з тим, що рішенням Куяльницької сільської ради раніше було надано дозвіл нищезазначеним громадянам, зокрема, підпунктом 1.1. ОСОБА_1 (а.с.25).

Законом, який регулює земельні правовідносини є Земельний кодекс України №2768-III від 25.10.2001 року (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до частин 1-5 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 6 статті 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003 року (далі - Закон №858-IV):

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 року по справі №0640/4182/18 дійшов висновку, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, що набрала чинності з 20.08.2021 року, тобто, чинній станом на дату звернення позивача з заявою та дату прийняття оскаржуваного рішення), технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 від 30.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки не була розглянута Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області належним чином, оскільки у даному випадку, позивач із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідача - не звертався.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення №3342-VIIІ від 30 листопада 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з тим, що рішенням Куяльницької сільської ради раніше було надано дозвіл 1.1. ОСОБА_1 .

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише одним із етапів визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок і не означає прийняття у подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність. А тому, посилання відповідача на надання дозволу позивачеві на виготовлення проекту землеустрою щодо іншої земельної ділянки не є обґрунтованою підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 стосовно повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0440, за межами населеного пункту Мардарівка, на території Куяльницької сільської ради, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивач звертався до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0440, за межами населеного пункту Перешори, а не Мардарівка.

У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності пункту «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0440, за межами населеного пункту Перешори, на території Куяльницької сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду заяви про надання дозволу про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Таким чином, на підставі статті 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (а.с.19).

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму судового збору у розмірі 800,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути 4500,00 грн правничої допомоги.

17.01.2022 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу (вхід. №3332/22), в якому зазначено, що покладення судових витрат на відповідача є неправильним і несправедливим. Відповідач вважає, що відшкодування відповідачем витрат можливе в обсязі 500 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 20.06.2021 року, між ОСОБА_1 та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем було укладено договір про подання професійної правничої допомоги (а.с.32).

Відповідно до пункту 1.1. договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно п. 4.1. договору про подання професійної правничої допомоги розмiр оплати праці адвоката при правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами додатках до цього договору.

Згідно Додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 20.06.2021 року (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, за здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги по адміністративному позову) вартість робіт, наданих адвокатом складає 4500,00 грн та включає в себе:

надання консультації, роз`яснень, підготовка графічних матеріалів, клопотання до Куяльницької сільської ради - 1 год вартістю 1000,00 грн;

вивчення рішення Куяльницької сільської ради, надання консультації, надання правової інформації, роз`яснення порядку оскарження, тощо - 1 год вартістю 500,00 грн;

підготовка та подання адміністративного позову та додатків до нього - 2 год вартістю 1500,00 грн;

додаткова консультація, складання акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, надання роз`яснень стосовно подальших дій, підготовка та подання відповіді на відзив - 2 год вартістю 1500,00 грн (а.с.29).

На підтвердження наданих послуг позивачем було надано до суду акт виконаних робіт від 18.12.2021 року (а.с.28).

Водночас, суд враховує, що дана адміністративна справа є типовою справою незначної складності, а тому, суд вважає необґрунтованим тричі надавати консультації позивачеві.

Також, суд зауважує, що виконані адвокатом роботи з надання консультації заявнику, вивчення оскаржуваного рішення, збирання доказів, вивчення судової практики - охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позовної заяви, а тому не є такими, що належать до стягнення.

Крім того, у даній адміністративній справі, відповідь на відзив представником позивача до суду не подавалася.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільского району Одеської області (вул. Куяльницька, 26а, с. Куяльник, Подільський район Одеська область, код ЄДРПОУ 04379835) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №3342-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині в відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з тим, що рішенням Куяльницької сільської ради раніше було надано дозвіл 1.1. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності пункту «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться на загальному земельному масиві земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0440, за межами населеного пункту Перешори, на території Куяльницької сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільского району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

СуддяО.О. Хурса