Рішення

від 17.05.2022 по справі 560/18024/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18024/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада" до Державної митної служби України , Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому просив:

- визнати протиправними (незаконними) рішення Хмельницької митниці ДФС від 01 вересня 2021 року За №UA400000/2021/000006/2 та від 01 жовтня 2021 року За №UA400000/2021/0000010/2 щодо коригування в сторону збільшення митної вартості ввезених товариством з обмеженою відповідальністю "Мірада" на митну територію тканини, та килимів;

- стягнути з Хмельницької митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада" 219165 грн. 40 коп. шкоди у виді переплати митних платежів за розмитнення цих тканин та килимів.

В обгрунтування позовних вимог вказує на протиправні рішення прийняті Хмельницькою митницею.

Ухвалою від 30.12.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.03.2022 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Представником позивача подано уточнену позовну заяву, згідно якої просив:

- визнати протиправними (незаконними) рішення Хмельницької митниці від 01 вересня 2021 року За №UA400000/2021/000006/2 та від 01 жовтня 2021 року За №UA400000/2021/0000010/2 щодо коригування в сторону збільшення митної вартості ввезених товариством з обмеженою відповідальністю "Мірада" на митну територію тканини, та килимів;

- стягнути з Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада" 219165 грн. 40 коп. шкоди у виді переплати митних платежів за розмитнення цих тканин та килимів.

Ухвалою суду від 09.03.2022 клопотання представника позивача про заміну відповідача задоволено частково. Замінено відповідача - Хмельницьку митницю ДФС по справі №560/18024/21 на Державну митну службу України та Хмельницьку митницю Державної митної служби України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. 01.09.2021 та 30.09.2021 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митні декларації типу ІМ40ДЕ №UA400040/2021/007191 та ІМ40ДЕ №UА400040/2021/011108, в результаті яких винесено оскаржувані рішення №UA400000/2021/000006/2 та №UA400000/2021/0000010/2 про коригування митної вартості товарів. Митним органом вказано, що з декларантом було проведено процедуру консультацій, однак через неможливість надання документів було винесено рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

09.08.2021 між ТОВ "Мірада" СТОВ "Туркмене - Білоруський Торговий дім" було укладено договір №09-08/2021 про купівлю - продаж 55 000 кв. м. бавовно-бумажної тканини Flanel фарбована, набивна Nm 34/1 (Nе 20/1) ОЕ, Nm 14/1 (Ne 8/1) ОЕ вартістю 24 200 дол. США та 55 700 кв.м. хлопчато-бумажної тканини Flanel фарбована, набивна Nm 34/1 (Ne 20/1) ОЕ, Nm 17/1 (Ne 10/1) ОЕ вартістю 24 150 дол. США, загальною вартістю 48 350 дол. США, включаючи вартість доставки тканини, яку автомобільним транспортом продавця року було переміщено на митний кордон України.

01.09.2021 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2021/007191 на товар позивача, загальною фактурною вартістю 48350 USD, на умовах поставки СРТ.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта 01.09.2021 письмово повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару а саме:

1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару декларант 01.09.2021 року письмово повідомив, що "усі основні документи для підтвердження митної вартості надано, інші документи немає змоги надати".

В іншому письмовому повідомленні від 01.09.2021 декларанту повідомлено, що документи, подані згідно частини 2 статті 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі вартість упаковки або вартість пакувальних робіт, пов`язаних з пакуванням; комісійна, брокерська винагорода; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортування і витрати на страхування цих товарів, а тому відповідно до частини 3 статі 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою) контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вказане повідомлення декларант 01.09.2021 повідомив, що "додаткових документів для визначення митної вартості немає змоги надати".

01.09.2021 винесено рішення про коригування митної вартості №UA400000/2021/000006/2, в якому зокрема зазначено: "...Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 60 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядним методом (ст. 59 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митну вартість визначено за ціною щодо подібних товарів. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 18.08.2021 №UA100380/2021/021062. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним. особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням, митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду".

20.09.2021 року між ТОВ "Мірада" та фірмою "Yarenler Dis.Tic.Ltd.Sti" було укладено договір (контракт) №1 про купівлю - продаж 307 килимів "VERONA Р.Р. MACHINE MADE CARPETS", 924 килими "VENISE Р.Р. MACHINE MADE CARPETS" та 134 килими "ELDORE KIDS (KREMLIN) Р.Р. MACHINE MADE CARPETS" загальною вартістю 28 952,83 дол. США, включаючи вартість доставки килимів, яку автомобільним транспортом продавця року було переміщено на митний кордон України.

30.09.2021 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2021/011108 на товар позивача, загальною фактурною вартістю 28952,8300 USD, що надійшов на адресу позивача на умовах поставки СРТ (графа 20 МД).

В електронному повідомленні від 30.09.2021 (додається) було зазначено, що відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтверджена митної вартості необхідно надати:

1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 01.10,2021 повідомив, що "надав та зазначив в 44 графі МД звіт по вартості від торгово-промислової палати №22-05/981 від 30.09.2021. Інших документів надати не може".

В електронному повідомленні від 01.10.2021 декларанту повідомлено, що документи, подані згідно частини 2 статті 53 МКУ місять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в тому числі витрати на транспортування та страхування товарів, а тому відповідно до частини 3 статі 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою) контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 01.10.2021 повідомив, що "всі наявні документи надано та зазначено в 44 графі МД. Інших документів надати не може".

01.10.2021 винесено рішення про коригування митної вартості №UА400000/2021/000010/2, в якому зокрема зазначено: "...Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення, не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 60 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядним методом (ст. 59 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митну вартість визначено за ціною щодо подібних товарів. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 14.07.2021 № №UA500490/2021/200861, від 03.08.2021 №UА100230/2021/322760, згідно яких подібні товари (килими з штучних волокон) походженням з Туреччини випущено в вільний обіг. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів ~ за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та падання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування, митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2021 №UA400000/2021/000006/2 суд вказує наступне.

Із матеріалів справи відомо, що 09.08.2021 між ТОВ "Мірада" СТОВ "Туркмене - Білоруський Торговий дім" було укладено договір №09-08/2021 про купівлю - продаж.

01.09.2021 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2021/007191 на товар позивача, загальною фактурною вартістю 48350 USD на умовах поставки СРТ.

Із відзиву суд встановив, що 01.09.2021 декларанта письмово повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару а саме:

1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Однак, на вимогу митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару декларант 01.09.2021 року письмово повідомив, що "усі основні документи для підтвердження митної вартості надано, інші документи немає змоги надати". Також декларанту було надіслано інше повідомлення 01.09.2021, щодо того, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тому запропоновано протягом 10 календарних днів подати додаткові документи на товари. Проте, декларант повідомив, що "додаткових документів для визначення митної вартості немає змоги надати".

Таким чином, суд погоджується із твердженнями відповідача, які викладені як у оскаржуваному рішенні від 01.09.2021 так і у відзиві на позов, щодо неподання позивачем всупереч норм статті 53 документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2021 №UA400000/2021/0000010/2 суд вказує наступне.

20.09.2021 року між ТОВ "Мірада" та фірмою "Yarenler Dis.Tic.Ltd.Sti" було укладено договір (контракт) №1 про купівлю - продаж.

30.09.2021 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA400040/2021/011108 на товар позивача, загальною фактурною вартістю 28952,8300 USD, що надійшов на адресу позивача на умовах поставки СРТ.

В електронному повідомленні від 30.09.2021 (додається) було зазначено, що відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтверджена митної вартості необхідно надати:

1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 01.10,2021 повідомив, що "надав та зазначив в 44 графі МД звіт по вартості від торгово-промислової палати №22-05/981 від 30.09.2021. Інших документів надати не може".

В електронному повідомленні від 01.10.2021 декларанту повідомлено, що документи, подані згідно частини 2 статті 53 МКУ місять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в тому числі витрати на транспортування та страхування товарів, а тому відповідно до частини 3 статі 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою) контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

У відповідь на вказане повідомлення декларант листом від 01.10.2021 повідомив, що "всі наявні документи надано та зазначено в 44 графі МД. Інших документів надати не може".

Суд погоджується із висновками викладеними у відзиві відповідачем, адже в графі 3 декларації митної вартості поданої до митного оформлення зазначено, що товар поставлено на умовах поставки СРТ, вказана інформація зазначена також в графі 20 МД №иА400040/2021/011108 та інвойсі від 20.09.2021.

В той же час, відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту №1 від 20.09.2021, який подано до митного оформлення, зазначено (російською мовою) "Общая стоимость контракта определена в соответсвии с Официальными правилами толкования торговых терминов Инкотермс Международной торговой палаты в редакции 2010 года согласно базисными условиями СІР в редакции 2010".

При цьому в пункті 1.2 вказаного контракту зазначено (російською мовою), що "по условиях настоящего контракта стоимость товара включает стоимость упаковки, пошлин, сборов и налогов, связанных с экспортом товаров, расходы на перевозку товара и страхование", при цьому англійською мовою даний пункт викладено "under the terms of this Contract, the value of the goods includes the cost of packaging, duties, charges and taxes related to the export of goods", що в дослівному перекладі означає "відповідно до умов цього договору вартість товару включає вартість упаковки, мита збори та податки, пов`язані з вивезенням товарів".

Пунктом 2.2. зовнішньоекономічного контракту, поданого до митного оформлення визначні умови поставки СІР, що суперечить інформації щодо умов поставки, зазначених у тому ж пункті у копії контракту, поданого до суду, де зазначено СРТ. При цьому, на обох примірниках на першій сторінці контракту відбиток печатки відправника та підпис абсолютно однакові та знаходься в одному місці.

Таким чином, суд погоджується із відповідачем, стосовно того, що в англомовній версії зовнішньоекономічного контракту інформація щодо включення до вартості товару витрат на перевезення та страхування відсутня, що суперечить застосуванню умов поставки як СРТ так і СІР. Тому вимога щодо надання до митного органу транспортних документів та страхових документів є цілком правомірною.

Відповідач у відзиві вказує, що в пункті 3 звіту по вартості №22-05/981 від 30.09.2021, поданому до митного оформлення, експертом здійснено порівняння цінових пропозицій вартості килимів машинного виробництва на ринку Китая та Туреччини. При цьому, згідно звіту по вартості цінова пропозиція в Туреччині складає 6,00-6,2 дол.США/кв.м., а згідно прайсу 2021 (додаток до звіту по вартості) - 5,68 дол.США/кв.м. З цього приводу суд зазначає наступне.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.

При цьому, для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.

Однак, як вказує відповідач у відзиві, під час митного оформлення були підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості даного товару відповідно до статті VII ГАТТ, оскільки рівень митної вартості задекларованого товару нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів за даним кодом УКТ ЗЕД (витяг з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо рівня цін на товар "килими та килимові покриття на підлогу..." додається), а також цінових пропозицій та такий товар у Туреччині, зазначених у пункті 3 звіту по вартості №22-05/981 від 30.09.2021.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 58 МК України, з поданих документів не вбачається за можливе підтвердити заявлений метод визнання митної вартості товарів.

Суд констатує, що позивачем як на вимогу митного органу, так і у позовній заяві, не спростовано жодного доводу митного органу по суті невідповідностей у поданих документах, натомість, позовна заява базується на загальних обґрунтуваннях щодо відсутності у митного органу підстав для сумніву заявленій декларантом митній вартості.

Отже, відповідач під час розгляду спору, обґрунтував в оскаржуваних рішеннях підстави коригування митної вартості товару рівень визначеної ним митної вартості з посиланням на номери митних декларацій, що використані як джерела інформації для визначення митної вартості, та навів причини не застосування попередніх методів. Правильність таких розрахунків позивач не поставив під сумнів та не довів такі доводи належними доказами.

Відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов`язковою при її обчисленні, унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору, про що вказано у ч. 2 ст. 58 МК України, норма якої має імперативний характер, враховуючи, що позивачем не підтверджено митну вартість товару за ціною контракту.

Тож, надані позивачем до митного органу документи не кореспондуються між собою, а отже, у сукупності ці відомості, дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності визначення декларантом митної вартості товарів (її складових), з урахуванням чого, надані декларантом документи не в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару (числові значення), з урахуванням того, що додаткові документи на вимогу митного органу декларантом надані не були. Наведене, за висновками суду, у даному випадку, слугувало для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.

Щодо стягнення з Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада" 219165 грн. 40 коп. шкоди у виді переплати митних платежів за розмитнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст.55 МК України, під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до п.43.3, п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені регулюються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 (далі - Порядок №643)

Згідно з п.п. 1-3 Розділу 3 Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Таким чином, позивач має право на повернення сплачених податків і зборів у випадку подання відповідної заяви платником про таке повернення до контролюючого органу.

Крім того, позивач не надала суду доказів на підтвердження факту звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, у зв`язку з чим суд робить висновок про передчасність заявленої позовної вимоги та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем було доведено обґрунтованість свого рішення про коригування митної вартості, натомість, позивачем не було спростовано жодного з наведених стороною відповідача обставин, що слугували підставою для виникнення сумнів та не підтвердження можливості застосування до даної поставки першого методу.

Отже, позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада" до Хмельницької митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 травня 2022 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірада" (вул. Проскурівська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 42040683) Відповідач:Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11-Г,м.Київ,04119 , код ЄДРПОУ - Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя П.М. Майстер