Постанова

від 17.05.2022 по справі 300/7168/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/7168/21 пров. № А/857/5008/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Затолочного В.С., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції Микитюк Р.В.,

час ухвалення рішення 28.01.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення не вказано,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнаннянеправомірнимтаскасуваннярішення відповідача від 22.10.2021 року № 0900-0206-8/39005 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання відповідачазарахуватиперіодироботи з особливо шкідливими умовами праці за період з 27.07.1987року по10.06.1992 року до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку; зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільговихумовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) з дня звернення із заявоюпропризначення пенсіїнапільгових умовах, асаме з липня 2021 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його всупереч нормам матеріального права при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, що є підставою для його скасування.

Вимоги апеляції обґрунтовує тим, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального стажу необхідно надавати в разі коли відсутні відповідні відомості у трудовій книжці. З матеріалів пенсійної справи встановлено, що страховий стаж позивача становить 31 рік 10 місяців 13 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №2 по ВП "Галремененерго" АТ "Дтек Західенерго", підтверджений уточнюючими документами, складає 8 років 10 місяців 22 дні. До пільгового стажу роботи не зараховано період з 27.07.1987 року по 10.06.1992 року по виробничому об`єднанні "Львівенергоремонт", яке перейменовано в ОВ "Львіватоменергоремонт". Для зарахування до пільгового стажу роботи вищевказаного періоду позивачу необхідно надати уточнюючу довідку видану підприємством, на якому він працював, на підставі первинних документів за час виконання роботи, виписку з наказу про проведення атестації робочих місць, перелік професій і посад, робочі місця яких атестовані, погоджений з державною експертизою умов праці. До страхового стажу не зараховано також період з 25.05.1985 року по 27.05.1987 року, оскільки в військовому квитку зазначена дата народження не відповідає паспортним даним.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу виповнилося 55 років у 2021 році, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.1996 року.

19.07.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

22.10.2021 року відповідачем прийнято рішення № 0900-0206-8/39005 про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на те, що пільговий стаж заявника складає 8 років 10 місяців 22 дні, призагальномустажі роботи 31 рік 10 місяців 22 дні. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди з 27.07.1987 року по 10.06.1992 року по виробничому об`єднанні "Львівенергоремонт", яке перейменовано в ОВ "Львіватоменергоремонт". Для зарахування до пільгового стажу роботи вищеперелічених періодів позивачу необхідно надати уточнюючу довідку видану підприємством, на якому він працював, на підставі первинних документів за час виконання роботи, виписку з наказу про проведення атестації робочих місць, перелік професій і посад, робочі місця яких атестовані, погоджений з державною експертизою умов праці. До страхового стажу не зараховано період з 25.05.1985 року по 27.05.1987 року, оскільки в військовому квитку НОМЕР_2 від 21.05.1985 року зазначена дата народження не відповідає паспортним даним.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788, з врахуванням Рішенням Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, відповідно до вказаних норм права, обов`язковими умовами для набуття громадянином права на пенсію на пільгових умовах є в сукупності досягнення 55 років; наявність страхового стажу роботи; наявність стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. КМУ; зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 повний робочий день; шкідливі і важкі умови праці визначені за результатом атестації робочого місця.

Сторонами не заперечується факт досягнення позивачем необхідного віку та наявність загального страхового стажу роботи. Спірним є тільки наявність необхідного пільгового стажу роботи.

Ст. 62 Закону № 1788 та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМ України № 637 від 12.08.1993 року (далі Порядок) передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача від відповідача не надходило, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у суду немає.

Відповідно до п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 підтверджується, що він в період з 27.07.1987 року по 10.06.1992 року працював у виробничому підприємстві "Львівенергоремонт", яке в подальшому було перейменоване у виробниче об`єднання "Львіватоменергоремонт" напосаді, якавіднесенадоСписку№2.

П. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно розділу XIV Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад із шкідливими і важкими умовами праці, роботанаякихдає правонадержавну пенсію на пільгових умовах, затв. постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 відносяться слюсарі та електромонтери дежурні, слюсарі та електромонтери по ремонту та обслуговуванню обладнання і автоматики в цехах: котельних, машинних, топливоподачі і пилеприготування.

Відповідно до п. 2140000а-18455 Списку№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливимитаважкими умовамипраці, зайнятістьвяких даєправонапенсіюзавіком напільговихумовах, затв. постановою Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 слюсарі, електромонтери електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) обладнання, обладнання топливоподачі і пилеприготування і забезпечуючих його роботу засобів виміру та автоматики.

Згідно витягу з Єдиногодержавногореєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських фомувань,ВАТ «Львівенергоремонт» (кодЄДРПОУ 13810284) припинено за рішенням ГосподарськогосудуХарківськоїобласті від 24.11.2015 року посправі № 5023/4144/11, про що внесено 04.12.2015 року реєстраційний запис № 14801170016044874.

Згідно листаДержавного архіву Харківськоїобласті від 13.07.2021року№ 01-42/Г-1280 адресованого позивачу, документи Виробничого підприємства "Львіватоменергоремонт" в архів на державне зберігання ненадходили, тому підтвердити стажпраці і заробітну платунеможливо.

Колегія суддів зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, судом встановлено, що позивач працював на посаді, передбаченій Списком №2.

Щодо необхідності проведення атестації апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затв.постановою КМУ № 442 (далі Порядок № 442) від 01.08.1992 року таМетодичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затв. постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно з п. 1, 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Системний аналіз наведених норм законодавствадозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якостізакону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місцьвласником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

З наведеного можна зробити висновок, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Такої позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Таким чином, у позивача є право на зарахування до пільгового стажу за списком №2 спірного періоду роботи.

Надані позивачем документи є належними та підтверджують факт його роботи в спірні періоди за списком №2, а тому відсутні підстави для їх неврахування у вказаній справі.

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу та наявності підстав для призначення позивачу пільгової пенсії.

Відповідно до ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Тому вірним є висновок суду першої інстанції щодо часу, з якого позивачу необхідно призначити пенсію.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі № 300/7168/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. С. Затолочний О. І. Мікула Повне судове рішення складено 18 травня 2022 року.