Постанова

від 16.05.2022 по справі 808/2781/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 808/2781/16

касаційне провадження № К/9901/40363/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» (далі у тексті - ТОВ «ТКМ АГРО», Товариство) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя - Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» до Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі у тексті - Бердянська ОДПІ, Інспекція) про скасування наказу та визнання неправомірними дій,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТКМ АГРО» звернулось до суду із позовом до Бердянської ОДПІ, у якому просило скасувати наказ відповідача від 19.04.2016 №275 «Про проведення позапланової перевірки»; визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТКМ АГРО» на підставі наказу від 19.04.2016 №275; визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття податкових повідомлень - рішень на підставі висновків акту Бердянської ОДПІ «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015» від 05.05.2016 №059/08-22-14-05-08/38222506.

Ухвалою суду від 15.11.2016 прийнято відмову позивача від адміністративного позову у частині позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкових повідомлень - рішень на підставі висновків акту Бердянської ОДПІ «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015» від 05.05.2016 №059/08-22-14-05-08/38222506 та закрито провадження у справі в цій частині.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що запит від 25.03.2016 складений із порушенням вимог п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а саме: запит не містить жодного конкретного факту, який свідчить про порушення позивачем чи контрагентами позивача законодавства, не містить обґрунтованих підстав для надсилання такого запиту, що стало підставою для відмови позивача у наданні запитуваних пояснень та їх документального підтвердження. У зв`язку із зазначеним вважає, незаконним наказ відповідача від 19.04.2016 №275 про призначення проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТКМ АГРО», останній підлягає скасуванню, а дії Бердянської ОДПІ щодо проведення спірної перевірки неправомірними. Крім того, зазначив, що відповідачем всупереч вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України спірна перевірка проведена поза місцезнаходженням позивача чи місцем розташування об`єкта права власності, а саме: у приміщенні контролюючого органу.

У письмових запереченнях відповідач проти позову заперечував з огляду на його необґрунтованість та безпідставність. Також, зазначив, що відповідачем дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо направлення запиту на адресу товариства про надання інформації, а також щодо проведення позапланової перевірки позивача, за результатами якої на підставі виявлених порушень контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення. Вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Позивач оскаржив такі рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.04.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржник вважає, що спірна перевірка проведена відповідачем не на підставі та не у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, отже такі дії вважає неправомірними, зважаючи на що, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства. У іншому касаційна скарга зводиться до цитування змісту позову та надання оцінки судовим рішенням.

Відповідач заперечуючи проти касаційної скарги зазначає, що суди дійшли правомірних висновків щодо того, що запит Бердянської ОДПІ складено та направлено правомірно, отже доводи та вимоги касаційної скарги позивача не відповідають вимогам норм чинного законодавства та обставин справи, тому просить залишити без задоволення касаційну скаргу ТОВ «ТМК АГРО» а рішення судів без змн.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.05.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 17.05.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція направила ТОВ «ТКМ АГРО» запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 25.03.2016 № 3145/10/08-22-14-05, відповідно до якого Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ТКМ АГРО» (код ЄДРПОУ 38222506) даних, що відображено у даних податкової звітності, а саме: в деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2013, 2014 та 2015 рік. У зв`язку з чим, відповідач на підставі підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, просить надати протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у Запиті фактів, у тому числі і за переліком зазначеним у Запиті.

Товариство не надало Інспекції відповідь на вказаний вище запит, оскільки вважає викладені у вказаному запиті вимоги щодо надання інформації та копій документів безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки запит складено з порушенням вимог п. 73.3 ст 73 ПК України, внаслідок чого, на думку позивача, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Також, Товариство вказало, що відповідачем у запиті не зазначені такі обов`язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), зазначено конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних, визначений перелік інформації та документів, що запитуються.

Начальник Інспекції, керуючись п.п. 75.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв`язку із виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ТКМ АГРО» даних, що відображено у даних податкової звітності та ненаданням платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит від 25.03.2016 №3145/10/08-22-14-05, прийняв наказ від 19.04.2016 № 275 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Копію вказаного наказу разом із направленням на перевірку було вручено директору Товариства особисто 20.04.2016.

Також, встановлено, що заявою від 20.04.2016 директор ТОВ «ТКМ АГРО» Малєв С.А. звернувся до Бердянської ОДПІ з проханням провести перевірку в приміщенні відповідача у зв`язку із неможливістю надати приміщення для проведення перевірки та повідомив, що документи будуть надані.

Оскільки Товариством не надано документів відповідачем складено відповідний акт від 21.04.2016 №009/08-22-14-05/38222506 та направлено повторний запит від 21.04.2016 №4219/10/08-22-14-05 керівнику ТОВ «ТКМ АГРО», яким було повідомлено, що станом на 21.04.2016 документи ним не надані, а тому контролюючий орган просив з метою якісної та об`єктивної перевірки у терміновому порядку надати повний пакет документів за переліком.

Проте, станом на останній день перевірки - 26.04.2016 - документи надані не були, про що контролюючим органом складено акт від 26.04.2016 №010/08-22-14-05/38222506.

Також, судами було встановлено, що перевірку, для проведення якої був виданий оспорюваний наказ, було проведено, за результатами якої складений акт та прийняте податкове повідомлення-рішення.

Підпунктами 20.1.2, 20.1.4 пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацами четвертим, п`ятим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами 1, 2, пунктом 1 абзацу 3, абзацами 4, 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит від 25.03.2016 № 3145/10/08-22-14-05, направлений Інспекцією на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статті 73 Податкового кодексу України. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до положень статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання Товариства на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований Інспекцією на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статті 73 Податкового кодексу України, тому що відповідачем виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ТКМ АГРО» (код ЄДРПОУ 38222506) даних, що відображено у даних податкової звітності, а саме, у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2013, 2014 та 2015 рік.

За змістом статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що Інспекція при направленні запиту від 25.03.2016 № 3145/10/08-22-14-05, а також при прийнятті спірного наказу від 19.04.2016 № 275 діяла на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Щодо проведення відповідачем перевірки поза місцезнаходженням позивача, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем перевірка була проведена не за місцезнаходженням позивача саме за проханням самого позивача (та з його відома), який також заявив про свій намір надати податковому органу документи до перевірки, протягом часу проведення перевірки, а відповідачем здійснювались заходи, направлені на отримання у позивача документів, суди дійшли правомірного висновку, що податковий орган в даному випадку діяв у межах компетенції без порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України зокрема передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Також, правомірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що дії Інспекції щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства не можуть бути визнані протиправними, оскільки самі по собі дії не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав та обов`язків суб`єкта господарювання, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов`язкових правил поведінки для платника податків.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКМ АГРО» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк