Постанова

від 17.05.2022 по справі 200/3570/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа №200/3570/20-а

адміністративне провадження № К/9901/33948/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/3570/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Стройстиль+» до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра України, Держгеонадра) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держгеонадра України

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е.

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 02.04.2020 ТОВ «Стройстиль+» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадр України від 13.03.2020 №92 в частині відмови ТОВ «Стройстиль+» у наданні спеціального дозволу на користування надрами (пункт 3 Додатку 1 до наказу);

зобов`язати Держгеонадра України надати ТОВ «Стройстиль+» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Ізмайлівська (Донецька область) у відповідності до приписів Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 [далі - Порядок № 615; (в редакції, що була чинна на момент подання заяви від 15.10.2019)].

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Держгеонадра України подати звіт про його виконання до Донецького окружного адміністративного суду у строк двадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Стройстиль+» зазначило, що спірний у цій справі наказ від 13.03.2020 №92 в частині відмови ТОВ «Стройстиль+» у наданні спеціального дозволу на користування надрами (пункт 3 Додатку 1 до наказу) є незаконним, прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки відповідачем був застосований нормативно-правовий акт, прийнятий пізніше часу виникнення спірних правовідносин.

2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 13.07.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправною бездіяльність Держгеонадра України щодо неприйняття у строк, визначений пунктом 8 Порядку №615 рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою ТОВ «Стройстиль+» на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 15.10.2019 №14-1;

визнав протиправним та скасував наказ Держгеонадра України від 13.03.2020 №92 в частині відмови ТОВ «Стройстиль+» у наданні спеціального дозволу на користування надрами (пункт 3 Додатку 1 до наказу);

зобов`язав Держгеонадра України надати ТОВ «Стройстиль+» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Ізмайлівська (Донецька область) у відповідності до приписів Порядку №615 (в редакції, що була чинна на момент подання заяви від 15.10.2019);

встановив судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Держгеонадра України подати звіт про його виконання до Донецького окружного адміністративного суду у строк двадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі.

3. 09.12.2020 Держгеонадра України звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 , ухвалити нове рішення - відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «Стройстиль+» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб за номером 39830765, основним видом економічної діяльності є добування кам`яного вугілля.

Позивачем з Державною науково-виробничою установою Державної служби геології та надр України «Геоінформ України» було укладено договір від 26.04.2018 № 62/18п на опрацювання фондових геологічних матеріалів згідно із заявою на придбання геологічної інформації.

Між ТОВ «Стройстиль+» та Державним геологічним підприємством «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів України «Геолекспертиза» (далі - ДГП «Геолекспертиза») було укладено договір від 15.05.2018 № 4138, відповідно до якого ДГП «Геолекспертиза» виконало оцінку вартості геологічної інформації по заявленій ТОВ «Стройстиль+» ділянці.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 07.09.2018 № 104/11, укладеного між Держгеонадрами України та ТОВ «Стройстиль+» останнім було отримано право на користування геологічною інформацією з розвідки родовища в межах шахтоділянки ТОВ «Стройстиль+», виділеної на ділянці Ізмайлівська.

Відповідно до договору від 10.09.2018 КД 0775-00 Державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» складений експертний висновок щодо розподілу запасів кам`яного вугілля пласту hl, шахтоділянки ТОВ «Стройстиль+», в межах ділянки Ізмайлівська. Також була проведена державна реєстрація роботи ТОВ «Стройстиль+», присвоєний державний реєстраційний номер У-18-341/1.

16.12.2018 за №06-12/18-36 відповідно до вимог Закону України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» ТОВ «Стройстиль+» уклало договір на виконання проекту оцінки впливу на довкілля (ОВД) з ТОВ «НВП «Промспецконсалт».

Комплектність документів доданих до вищевказаної зави та правильність їх складання відповідачем не заперечується.

Рішення у формі наказу щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за заявою позивача відповідачем прийнято не було.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою від 04.02.2020 № 1-04 та повідомив відповідача про те, що відповідно до Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» та листа Державної регуляторної служби України від 07.07.2015 він набув право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності щодо видобування кам`яного вугілля через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для прийняття рішення щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Держгеонадра України 13.03.2020 видала наказ № 92, яким, у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам пункту 8 Порядку № 615, підпункт 1 якого викладено у редакції постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124, керуючись пунктом 19 Порядку № 615, відмовило позивачу в наданні спеціального дозволу.

ТОВ «Стройстиль+», вважаючи наказ Держгеонадра України від 13.03.2020 №92 в частині відмови у наданні йому спеціального дозволу на користування надрами протиправним, звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на час подання позивачем передбаченого Порядком № 615 пакету документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами ці документи відповідали вимогам цього Порядку, внесення до вказаного нормативно-правового акту змін постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124 не може бути підставою для відмови позивачу у видачі дозволу, оскільки зазначена постанова прийнята та набрала чинності вже після подання позивачем відповідних документів до Держгеонадр України, а також після спливу законодавчо визначеного строку для прийняття рішення щодо отримання вказаного дозволу позивачем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що рішення судів попередніх інстанцій про зобов`язання Держгеонадра України видати спеціальний дозвіл на користування надрами є таким, що виходить за межі повноважень суду, оскільки є дискреційними повноваженнями Держгеонадра України. При цьому, відповідач зазначає, що при розгляді заяви позивача про видачу спеціального дозволу правомірно застосовано редакцію підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, чинну на час прийняття спірного наказу. Також Держгеонадра України зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №826/7696/18.

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач вказує на її необґрунтованість у зв`язку із чим, просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Держгеонадра України судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

11. Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

12. Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

13. Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

15. Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

16. Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадр є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

17. Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами.

18. Порядком № 615 врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами (пункт 1).

19. Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

20. Згідно із пунктом 8 Порядку №615 надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

21. З аналізу норм Положення № 1174 та Порядку № 615 видно, що до повноважень Держгеонадр відноситься прийняття рішення про надання суб`єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами.

22. Судом встановлено, що 15.10.2019 ТОВ «Стройстиль +» звернулось до Держгеонадр із заявою та відповідними додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615.

23. Держгеонадра України 13.03.2020 видала наказ № 92, яким, у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам пункту 8 Порядку № 615, підпункт 1 якого викладено у новій редакції постановою №124, керуючись пунктом 19 Порядку № 615, відмовив позивачу в наданні спеціального дозволу.

24. Водночас, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення статті 58 Конституції України (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи), виходили з того, що до спірних відносин необхідно застосовувати законодавство, чинне на момент звернення позивача із заявою про надання дозволу. Отже, суди зазначили, що викладення підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 у новій редакції після внесених 19.02.2020 змін спонукало відповідача відмовити позивачу у наданні відповідного дозволу, адже у новій редакції підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 не містив такої передумови для надання дозволу без проведення аукціону, як видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

25. На підставі зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач діяв протиправно, оскільки застосування Порядку № 615 у редакції Постанови № 124 є неприпустимим, а тому прийняли рішення про задоволення позову.

26. Однак, із такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме, статті 58 Конституції України, підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, виходячи із такого.

27. Згідно з пунктом 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

28. Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 (підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 № 307; в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 277, від 25.04.2018 № 333 та від 18.12.2018 № 1131) було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

29. Отже, підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 (в редакції, чинній з 28.12.2018, тобто на момент звернення позивача до відповідача із заявою про надання дозволу на користування надрами) передбачав три самостійні виключні підстави для надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав.

30. Перша підстава передбачала, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо:

а) заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ;

б) заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів.

31. Друга підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

32. Третя підстава передбачала, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

33. Тобто, вказана редакція підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачала, що суб`єкт господарювання міг отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) без проведення аукціону, якщо ним за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснено апробацію запасів корисних копалин. Водночас затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин здійснювалося після отримання спеціального дозволу.

34. Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615 (в редакції постанови № 124, чинній з 25.02.2020, тобто на момент прийняття наказу 13.03.2020) було передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

35. Тобто, підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615, в редакції постанови № 124, було змінено правила надання спеціальних дозволів та встановлено єдину підставу для отримання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а саме, зацікавлений суб`єкт господарювання повинен був виконати дві вимоги:

а) на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснити геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку;

б) подати документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

36. Колегія суддів зазначає, що питання стосовно того, яка саме редакція Порядку №615 застосовується до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, було предметом розгляду Верховним Судом у справі №803/1541/16.

37. Так, у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021) відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 у справі №826/1236/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16 та інших, в частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріпленої у частині першій статті 58 Конституції України, з огляду на внесення змін до Порядку №615 та підтримав правовий підхід, застосований Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

38. У справі №803/1541/16 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у тому числі, зазначила, наступне: «у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Постанову №277 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об`єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).»

39. Колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається. При цьому звертає увагу, що схожі підходи у застосуванні законодавства про надра неодноразово застосовувалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.08.2021 у справі №380/3527/20 та від 19.08.2020 у справі №826/16540/17.

40. У контексті обставин справи, що розглядається, Верховний Суд звертає увагу, що постанова №124, якою змінено порядок надання дозволів на користування надрами без проведення аукціону, набрала чинності 25.02.2020. На цей час розгляд заяви позивача не був завершений, отже правовідносини між заявником та Держгеонадрами були триваючими.

41. Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову №124, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено. Отже, постанова №124 і змінений нею Порядок №615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви ТОВ «Стройстиль +» з 25.02.2020.

42. З урахуванням наведеного правового регулювання та предмету спору у цій справі, Верховний Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 в редакції, чинній з 28.12.2018 до 25.02.2020. В той час, як до спірних відносин слід було застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення відповідачем, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 в редакції постанови №124.

43. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

44. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

45. Оскільки, на момент прийняття спірного рішення, у формі наказу від 13.03.2020, заява ТОВ «Стройстиль +» та додані до неї документи не відповідали вимогам, встановленим Порядком № 615 (в редакції постанови №124), а саме, в частині підстави надання дозволу (видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку), якої з 25.02.2020 у Порядку № 615 немає, то у Держгеонадр України були відсутні підстави для прийняття рішення щодо надання ТОВ «Стройстиль +» дозволу на використання надр без проведення аукціону.

46. Слід також зазначити, що отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону можливе лише у виключних випадках та за наявності певних умов, які прямо передбачені чинним законодавством України.

47. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили положення статті 58 Конституції України, помилково застосували до спірних правовідносин нечинні положення підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Стройстиль +» до Держгеонадр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

48. Колегія суддів також вважає обґрунтованими посилання скаржника на позицію Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.04.2020 у справі №826/7696/18.

49. Так, у вказаній справі Верховний Суд під час тлумачення положень підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 в частині обов`язку заявника здійснити підрахунок запасів корисних копалин, зазначив, що відповідно до пунктів 6, 7, 8 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (далі - Положення №865), державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:

апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;

затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

50. Водночас пункт 28 Положення №865 передбачено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

51. На підставі зазначеного, у справі №826/7696/18 Верховний Суд дійшов висновку, що для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону заявник має пройти декілька етапів державної експертизи, серед яких апробація є лише початковим етапом, а затвердження підрахунку (оцінки) запасів корисних копалин у ДКЗ - останнім.

52. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

53. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №200/3570/20-а.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройстиль+» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду