Ухвала

від 11.05.2022 по справі 713/1052/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 713/1052/20

провадження № 61-20817ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у провадженні за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 713/1052/20 за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 , просив визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області VIII скликання від 15 листопада 2017 року № 315/3-12/17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельних ділянок у власність чи користування».

На обґрунтування позову посилався на таке. З 20 червня 1956 року разом зі своєю родиною проживає на АДРЕСА_1 у власному житловому будинку. З 1973-1975 років його будинок підключений до центральної водопровідної мережі м. Вижниці. В цей ж час його батько ОСОБА_3 за погодженням з відповідними службами міста та району, улаштував бетоновану каналізаційну вигрібну яму, яка розташована у межах АДРЕСА_1 неподалік будинку. У 2010 році Вижницька школа мистецтв за його згодою під`єднала свою систему водовідведення (каналізацію) до його вигрібної ями.

У зв`язку з перевантаженням вигрібної ями від спільного користування, відповідно до рішення виконавчого комітету Вижницької міської ради Чернівецької області від 08 грудня 2010 року №18 «Про надання дозволу на підключення приміщення школи мистецтв до центрального водопроводу та облаштування вигрібної ями» Вижницькій школі мистецтв надано дозвіл на підключення приміщення школи мистецтв до центральної водопровідної мережі та облаштування вигрібної ями. У зв`язку з цим була облаштована переливна вигрібна яма, яка розташована у межах АДРЕСА_1 неподалік будинку та Вижницької школи мистецтв, яка з`єднана з його вигрібною ямою.

У лютому 2020 року йому стало відомо про те, що земельна ділянка, на якій розташована його вигрібна та переливна ями, не дивлячись на те, що Вижницькій міській раді та ОСОБА_2 було відомо про існування вказаних вище санітарно-гігієнічних споруд та їх приналежність, відповідно до рішення Вижницької міської ради від 15 листопада 2017 року №315/3-12/17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельних ділянок у власність чи користування», включена до площу земельної ділянки, яка надана у власність ОСОБА_2 . Межові знаки не встановлювалися на місцевості.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення Вижницькою міською радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0176 га, кадастровий №7320510100:01:002:1142 у АДРЕСА_2 , на умовах надання безоплатно у власність ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення Вижницькою міською радою надано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0176 га, кадастровий №7320510100:01:002:1142 на АДРЕСА_2 .

У зв`язку з тим, що в межі земельної ділянки, яка надана у власність ОСОБА_2 включено належну йому споруду (каналізаційну вигрібну та переливну ями), оскаржуване рішення є протиправним, таким, що порушує його права.

Вказував на те, що до складу придбаного ОСОБА_2 майна входив лише житловий будинок без земельної ділянки.

Згідно з даними технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_2 за житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 0,0139 га в межах згідно з планом. Отже, у користуванні ОСОБА_2 , у зв`язку з купівлею будинку, перебувало лише 0,0139 га. Лише цю площу земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до положень статті 120 ЗК України вона могла приватизувати на підставі технічної документації. Для приватизації іншої частини земельної ділянки, у т. ч. і тієї, на якій розташовані каналізаційні мережі, ОСОБА_2 могла приватизувати лише на підставі спеціального дозволу Вижницької міської ради, адже на земельній ділянці комунальної власності не був розташований житловий будинок.

Водночас ОСОБА_2 без належного дозволу отримала земельну ділянку також площею 0,0026 га, що свідчить про незаконність приватизації та оскаржуваного рішення та порушення прав позивача.

При наданні земельної ділянки, розробленні, затвердженні технічної документації із землеустрою Вижницькою міською радою та ОСОБА_2 не дотримано положень чинного законодавства, що призвело також до порушення прав позивача.

Просив визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області VIII скликання від 15 листопада 2017 року №315/3-12/17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельних ділянок у власність чи користування».

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 квітня 20921 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021року залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та виходив з того, що позивачем не надано суду доказів порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, зазначивши таке.

Положеннями статей 391, 393 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Разом з тим право власності або право користування набуваються особами у визначеному законом порядку.

Особи не набувають право власності на прибудинкову територію або її окрему частину автоматично з набуттям права власності на квартиру. Спірна земельна ділянка у власність або у користування позивачу не надавалась, з такою заявою ОСОБА_1 до Вижницької міської ради не звертався, а отже, оскаржуваним рішенням відповідача права ОСОБА_1 не порушені.

Твердження позивача про правомірність зведення вигрібної ями, а також про приналежність вигрібної ями до житлового будинку, в якому він проживає, є такими, що не відповідають положенням земельного законодавства.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З оглянутої в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції інвентарної справи житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що на планах інвентарної справи вказаного житлового будинку наявність господарської споруди - вигрібної ями, яка підлягає технічній інвентаризації, не зазначено.

За таких обставини, доводи апеляційної скарги про те, що затвердження технічної документації із землеустрою та реєстрація права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 порушує його права та законні інтереси, є необґрунтованими, оскільки докази на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи відсутні.

Отже, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що рішенням дванадцятої сесії Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області VIII скликання від 15 листопада 2017 року

№315/3-12/17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельних ділянок у власність чи користування», яким надано відповідачці безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,0176 га на АДРЕСА_2 права і законні інтереси ОСОБА_1 не порушено, а тому підстав для його скасування немає.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтував тим, що йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, зокрема, існування типового договору на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських, побутових будівель і споруд за замовленням населення від 03 червня 1981 року № 10, укладеного між Вижницьким комбінатом комунальних підприємств і його матір`ю ОСОБА_4 , яка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з його батьком ОСОБА_3 та проживала на АДРЕСА_3 , про облаштування бетонованої каналізаційної ями, за що згідно з рахунком № НОМЕР_1 було сплачено 140,00 крб. На його думку зазначений типовий договір є доказом документального підтвердження облаштування вигрібної ями, що свідчить про протиправність надання відповідачу спірної земельної ділянки, що порушує права позивача.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована відсутністю підстави для перегляду рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року за нововиявленими обставинами, оскільки типовий договір на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських, побутових будівель і споруд за замовленням населення від 03 червня 1981 року № 10 про облаштування бетонної каналізаційної ями, укладений між Вижницьким комбінатом комунальних підприємств та ОСОБА_4 , не є нововиявленою обставиною, він не спростовує обставини, встановлені під час розгляду справи та законність облаштування вигрібної ями.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

На виконання ухвали від 14 січня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу та сплатив судовий збір.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час ухвалення рішення суд першої інстанції позивач не мав можливості враховувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та відповідно не могли надати відомості про неї. Такою обставиною є типовий договір на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських, побутових будівель і споруд за замовленням населення від 03 червня 1981 року № 10 про облаштування бетонної каналізаційної ями, укладений між Вижницьким комбінатом комунальних підприємств та ОСОБА_4 , та квитанція від 03 червня 1981 року № 50802 про сплату за рахунком суми в 140 крб. Вважає, що ця обставина є нововиявленою, оскільки спростовує обставини, встановлені під час розгляду справи та підтверджує законність облаштування вигрібної ями.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року за нововиявленими обставинами, суд правильно виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні положень пункту першого частини другої статті 423 ЦПК України, з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області VIII скликання від 15 листопада 2017 року № 315/3-12/17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельних ділянок у власність чи користування».

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року. Підставою перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами вважає наявність доказів облаштування вигрібної ями квартири АДРЕСА_3 , які не були встановлені судом першої інстанції та не були і не могли бути відомі особі.

Нововиявленою обставиною, на думку заявника, є існування типового договору на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських, побутових будівель і споруд за замовленням населення від 03 червня 1981 року № 10 про облаштування бетонованої каналізаційної ями, а також здійснення оплати за рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 140 крб.

Зазначені обставини заявник вважає нововиявленими, що мають значення для розгляду справи, які на його думку спростовують висновки рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви суди попередніх інстанцій зазначили, що під час розгляду справи ОСОБА_1 міг знати про існування типового договору між Вижницьким комбінатом комунальних підприємств і його матір`ю ОСОБА_4 на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських побутових будівель і споруд із замовленню населення від 03 червня 1981 року № 10 про облаштування бетонної каналізаційної ями, здійснення плати за рахунком від 03 червня 1981 року № 50802 у розмірі 140 крб, а отже, зазначені обставини не підпадають під категорію нововиявлених.

З таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується й Верховний Суд з огляду на таке.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічні правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 06 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджується нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, від 07 вересня 2020 року у справі№ 820/5989/15.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він мін би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. постанову Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 911/596/18).

Отже, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_1 міг знати про існування типового договору між Вижницьким комбінатом комунальних підприємств і його матір`ю ОСОБА_4 на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських побутових будівель і споруд за замовленням населення від 03 червня 1981 року № 10 про облаштування бетонної каналізаційної ями, здійснення плати за рахунком від 03 червня 1981 року № 50802 у розмірі 140 крб, тому зазначенні обставини не є нововиявленими.

Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій, містять посилання на обставини, що не є нововиявленими у розумінні положень пункту першого частини другої статті 423 ЦПК України.

Верховний Суд відхиляє посилання заявника на висновки Верховного Суду викладених у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 454/3003/14-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 904/1775/18, оскільки висновки, викладені у зазначених постановах, є нерелевантними щодо заявлених підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії) від 18 листопада 2004 року).

З огляду на наведені вище правові норми та фактичні обставини справи суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не можна розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судами норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням, законність та обґрунтованість яких доводами касаційної скарги не спростована.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у провадженні за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 713/1052/20 за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик