Ухвала

від 15.05.2022 по справі 907/713/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"16" травня 2022 р. Справа № 907/713/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третіх осіб не з`явилися

від скаржника не з`явився

розглядаючи апеляційну скаргу Кам`янської сільської ради, б/н від 11 листопада 2021 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року (підписане 12.04.2021), суддя Ремецькі О.Ф.

у справі №907/713/20

за позовом Сілецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради, с. Сільце, Іршавський район, Закарпатська область

до відповідача Іршавської районної ради Закарпатської області, м. Іршава, Закарпатська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Опорний Сілецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області, с. Сільце, Іршавський район, Закарпатська область

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ освіти Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава, Закарпатська область

про визнання недійсним та скасування пунктів 4-14 рішення Іршавської районної ради №676 від 21 липня 2020 року Про утворення опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та затвердження Статуту"

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2020 року Сілецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання недійсним та скасування пунктів 4-14 рішення Іршавської районної ради №676 від 21 липня 2020 року «Про утворення опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та затвердження Статуту».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі №907/713/20, а також залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Опорний Сілецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та Відділ освіти Іршавської районної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №907/713/20 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним та скасував пункти 4-14 рішення Іршавської районної ради Закарпатської області від 21.07.2020 року №676 «Про утворення опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та затвердження Статуту». Поряд з тим, рішенням суду присуджено до стягнення з Іршавської районної ради Закарпатської області на користь Сілецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області 2 102 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як засновник освітнього закладу, мав повноваження щодо його реорганізації та ліквідації, тобто оскаржуване рішення прийняте в межах наданих законодавством повноважень, однак, судом встановлено, що спірне рішення прийняте відповідачем без урахування думки жителів територіальної громади, відтак, таке прийняте не у спосіб та в порядку, що встановлені законом, вказане рішення порушує інтереси територіальної громади, а тому є протиправним. Суд у рішенні зокрема посилається на норми Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року (зокрема п.12 Порядку), а також на п.9.1 Статуту Сілецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області, відповідно до якого рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає засновник за погодженням з відповідною територіальною громадою. Судом встановлено, що прийняттю оскаржуваного рішення не передували консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення, з метою урахування думки батьків учнів та інтересів самих учнів, що також не заперечувалося самим відповідачем. Також суд критично оцінив посилання відповідача на обставину, що вивільнення педагогічних працівників не відбулось, а всі педагогічні працівники продовжують працювати, оскільки вказані обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у листопаді 2021 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі Кам`янської сільської ради, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №907/713/20. Зокрема, апелянт зазначає, що вказаним рішенням порушено його права та інтереси, оскільки 15 грудня 2020 року Хустською районною радою прийнято рішення №49, яким передано у комунальну власність Опорний Сілецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та змінено засновника Сілецької ЗОШ І-ІІ ступенів з Іршавської районної ради на Кам`янську сільську раду, у звязку з проведеними процесами децентралізації. Також апелянт вказує на те, що з січня 2021 року Іршавської районної ради (відповідача) не існує в силу норм закону про ліквідацію районів, що не було враховано місцевим господарським судом, та на думку апелянта, прийнято рішення, що порушує права та інтереси Кам`янської сільської ради. Крім цього, скаржник наголошує, що судом не досліджувалося питання щодо встановлення повноважень директора школи на подання позову до суду та чи може філія виступати суб`єктом господарського процесу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №907/713/20 за апеляційною скаргою Кам`янської сільської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року справу призначено до розгляду на 31 січня 2022 року.

Розгляд справи 31 січня 2022 року не відбувся, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Бонк Т.Б.

Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року розгляд справи призначено на 28 лютого 2022 року.

Розгляд справи 28 лютого 2022 року не відбувся, у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників суду.

Ухвалою суду від 03 березня 2022 року розгляд справи призначено на 28 березня 2022 року

Ухвалою суду від 28 березня 2022 року розгляд справи за клопотанням скаржника відкладено на 16 травня 2022 року та призначено таке провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи «EasyCon».

Представники учасників у справі та скаржника в судове засідання не з`явилися, поряд з тим, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, у звязку з перебуванням на військовій службі. Інші учасники у справі про причини неявки представників в судове засідання суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник скаржника в судове засідання також не з`явився та не забезпечив свою участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Оскільки явка представників учасників у справі та скаржника в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Розглядаючи апеляційну скаргу Кам`янської сільської ради, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Кам`янської сільської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №907/713/20, з огляду на наступне:

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №907/713/20 подано особою, яка не брала участі у справі Кам`янською сільською радою.

При розгляді апеляційної скарги судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №921/730/13-г/3 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №904/897/19 щодо розгляду скарг осіб, які не брали участі у справі.

Зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п.24, Series A №32, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведених норм вбачається, що перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд повинен встановити чи місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення та з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Предметом позову у цій справі є вимога Сілецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області до відповідача Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання недійсним та скасування пунктів 4-14 рішення Іршавської районної ради №676 від 21 липня 2020 року «Про утворення опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та затвердження Статуту».

Так рішенням Іршавської районної ради №676 від 21 липня 2020 року «Про утворення опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області та затвердження Статуту», зокрема, реорганізовано Сілецьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області, шляхом приєднання до Опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області.

Судом встановлено, що станом на час подання позову (16 жовтня 2020 року) засновником позивача Сілецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області була Іршавська районна рада, яка і прийняла оспорюване рішення та яка була належним відповідачем у справі. Слід зазначити, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Іршавська районна рада припинена 11 березня 2021 року (номер запису 1003131120015000509), при цьому, колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції прийнято 06 квітня 2021 року, а також відсутність у матеріалах справи будь-яких клопотань про заміну відповідача його правонаступником. Поряд з тим, апелянтом не доведено, що він є правонаступником відповідача. Відповідно до рішення Хустської районної ради №30 від 15 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Іршавської районної ради шляхом приєднання до Хустської районної ради Закарпатської області» правонаступником Іршавської районної ради є Хустська районна рада.

Разом з цим, судом встановлено, що скаржник Кам`янська сільська рада Берегівського району Закарпатської області на даний час є засновником третьої особи Опорного Сілецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області. Поряд з тим, вказана третя особа є самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 22100156), яка була правомірно залучена судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В цьому випадку, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для залучення до участі у справі засновника третьої особи.

Відповідно до ч.5 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Отже, з наведеного вбачається, що третя особа Опорний Сілецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області не позбавлялася можливості користуватися правами, передбаченими ст.42 ГПК України, в тому числі і права на оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі. При цьому, на думку колегії суддів у спірному випадку відсутні підстави вважати порушеними права та інтереси засновника третьої особи та необхідність його залучення до участі у справі в якості третьої особи.

При цьому, станом на момент подання позову, позивач Сілецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області не була філією, про що зазначає апелянт в апеляційній скарзі, а була окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 22099565).

Враховуючи все наведене вище, скаржник Кам`янська сільська рада не довела порушення оскаржуваним рішенням її прав та інтересів, а відтак і необхідності залучення її до участі у справі в якості третьої особи.

Судом встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі №907/713/20 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника Кам`янської сільської ради.

Посилання скаржника на зміну засновника третьої особи з Іршавської районної ради на Кам`янську сільську раду, у зв`язку з проведеними процесами децентралізації, колегія суддів вважає недостатніми, щоб дійти висновку про порушення оскаржуваним рішенням прав скаржника чи наявності безпосереднього правового зв`язку між скаржником та сторонами у справі.

Колегією суддів встановлено, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалося, при цьому, скаржником не доведено наявність безпосереднього матеріально-правового зв`язку із предметом позову і спору у цій справі, як і того, що оскаржуване рішення суду стосується інтересів, прав та обов`язків Кам`янської сільської ради.

З огляду на встановлене судом вище, скаржник Кам`янська сільська рада не навела обставин та не довела належними і допустимими доказами вирішення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, будь-яких питань щодо її прав, інтересів та (або) обов`язків.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №910/22354/15, від 19 червня 2018 року у справі №910/18705/17, від 11 липня 2018 року у справі №911/2635/17, від 27 лютого 2020 року у справі №916/2878/14.

Як зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, пунктом 3 ч.1 ст.264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи наведене вище, у зв`язку з встановленням судом обставин щодо подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі в справі, рішення про права, інтереси та (або) обов`язки якої не вирішувались судом першої інстанції у справі №907/713/20, оскільки такі обставини встановлено після відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі №907/713/20 за апеляційною скаргою Кам`янської сільської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року.

При цьому, колегія суддів не розглядає інших доводів скаржника, що викладені у апеляційній скарзі, що стосуються суті спору, оскільки дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Керуючись ст.ст.234, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1.Закрити апеляційне провадження у справі №907/713/20 за апеляційною скаргою Кам`янської сільської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року.

2.Копії ухвали суду надіслати учасникам у справі та скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.