Рішення

від 10.05.2022 по справі 903/1061/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2022 року Справа № 903/1061/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Волинській області, Волинська область, м.Луцьк

до відповідача: Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс", Волинська область, Камінь-Каширський район, м. Камінь-Каширський

про стягнення 64 151,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Войціховський А.В. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1208 від 20.03.2020.

встановив: Позивач - Державна екологічна інспекція у Волинській області звернувся з позовом до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" про стягнення 64 151,85 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (згідно заяви про збільшення позовних вимог від за вх.№01-57/892/22 від 11.02.2022, яка є прийнятою судом).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Лісового кодексу України щодо ведення лісового господарства, правил і норм використання лісових ресурсів, внаслідок чого були вчинені незаконні рубки лісу.

Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2022 .

Ухвалою суду від 31.01.2022 відкладено розгляд справи на 16.02.2022.

Ухвалою суду від 16.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 22.03.2022.

Ухвалою суду від 22.03.2022 відкладено розгляд справи на 11.05.2022.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Волинській області в період з 08.12.2020 по 21.12.2020 проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Камінь-Каширськагроліс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Дана перевірка проведена відповідно до наказу Інспекції від 07.12.2020 за № 380 та направлення від 07.12.2020 за № 544 виданих на підставі звернення фізичної особи та погодження Державної екологічної інспекції України.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.12.2020 за № 477/12.20 (а.с. 17-35), яким встановлені порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Боровненського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», а саме:

- у кварталі 14, виділ 22, за межами виділеної ділянки вибіркової санітарної рубки 2020 року площею 1,4 га виявлено 5 пнів незаконно свіжоспилених дерев породи сосна (без лісорубного квитка). Заміри діаметрів пнів зрізаних дерев відображені у польовій переліковій відомості від 11.12.2020 № 2. Розмір заподіяної шкоди - 41 780,08 грн. В книзі обліку лісопорушень даний факт незаконної порубки дерев не зареєстрований. Матеріали в правоохоронні органи для встановлення винних осіб не передавались.

- у кварталі 21, виділ 1, виявлено незаконну (без лісорубного квитка) порубку 7 дерев породи сосна. Заміри діаметрів пнів зрізаних дерев відображені у польовій переліковій відомості від 15.12.2020 № 1. Розмiр заподіяної шкоди внаслідок незаконної рубки сироростучих дерев встановлена у розмірі 23 980,83 грн., а внаслідок незаконної рубки ще 3-х сухостійних дерев завдана шкода становить у сумі 8 300,43 грн., а всього становить в загальній сумі 32 281,26 грн.

Незаконні рубки здійснено протягом 2020 року. B книзі обліку лісопорушень даний факт незаконної порубки дерев не зареєстрований. Матеріали в правоохоронні органи для встановлення винних осіб не передавались.

- у кварталі 10, виділ 46, виявлено незаконну (без лісорубного квитка) порубку 1 дерева породи сосна. Заміри діаметрiв пнiв зрізаних дерев відображені у польовій переліковій відомості від 11.12.2020 № 7. Розмір заподіяної шкоди - 3 799,13 грн. Незаконні рубки здійснено протягом 2020. B книзі обліку лісопорушень даний факт незаконної порубки дерев не зареєстрований. Матеріали в правоохоронні органи для встановлення винних осіб не передавались.

За межами візирів лісосіки суцільної санітарної рубки 2020 у кварталі 13, виділ 36, площею 0,2 га, незаконно зрізано 1 сухостійне дерево породи сосна, яке не підлягало вирубуванню (польова перелікова вiдомість від 11.12.2020 № 6). Розмір заподіяної шкоди - 803,07 грн.

За межами візирів лісосіки рубки головного користування 2020 у кварталі 10, виділ 55, площею 1,8 га, незаконно зрізано 1 сироростуче дерево породи сосна, яке не підлягало вирубуванню (польова перелiкова відомість від 11.12.2020 № 3). Розмiр заподіяноп шкоди - 7 598,25 грн.

За межами візирів лісосіки рубки головного користування 2020 року у кварталі 13, виділ 14.2, площею 0,5 га, незаконно зрізано 3 сироростучих дерева породи сосна, які не підлягали вирубуванню (польова перелікова відомість від 14.12.2020 № 1). Розмір заподіяної шкоди - 2 561,58 грн.

На ділянці вибіркової санітарної рубки 2020 року у кварталі 13, виділ 29, площею 0,7 га, яка завершена в березні місяці, виявлено 2 пні незаконно свiжоспилених дерев породи сосна без клейм на кореневих лапах, якi були присипані землею (польова перелікова відомість вiд 10.12.2020 № 3. Розмір заподіяної шкоди - 23 000,66 грн.

На ділянці рубки прорідження 2020 року у кварталі 10, виділ 49, площею 1,1 га, яка завершена в жовтнi мiсяцi, виявлено 6 пнів незаконно свіжоспилених дерев породи сосна без клейм на кореневих лапах (польова перелiкова вiдомість вiд 10.12.2020 №1). Розмір заподіяної шкоди - 42 327,82 грн.

Розрахунки розмірів шкоди здійснено у відповідності до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 № 665.

Однак, під час зазначення в акті перевірки від 21.12.2020 № 477/12.20 (п. 3 опису виявлених порушень) розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки 7 дерев породи сосна у кварталі 21, виділі 1, Боровненського лісництва помилково було вказано суму 23 980,83 грн., тоді як реальний розмір заподіяної шкоди становить 32 281,26 грн. (а.с. 45)

Отже, розмір шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підлягає стягненню з ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» за даним позовом, становить 64 151,85 грн. (55851,42 - 23 980,83 + 32281,26), яка збільшена за заявою позивача за вх.№01-68/9/22 від 16.02.2022, та остання прийнята судом і з якої і вирішується даний спір.

Як наслідок, за результатами проведеної позивачем перевірки встановлено порушення вимог ст. ст. 19, 64, 67, 68, 69, 89, 90, 93 Лісового кодексу України, абз. 5 п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

За порушення вказаних вимог законодавства, передбачена відповідальність ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 105 Лісового кодексу України.

Судом встановлено, що акт перевірки від 21.12.2020 № 477/12.20 підписаний директором ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» ОСОБА_1, а також іншими особами які брали участь у проведені заходу державного нагляду (контролю). Примірник акта вручено директору підприємства. Пояснення, зауваження або заперечення щодо встановлених актом перевірки в матеріалах справи відсутні.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» із претензією від 05.02.2021 № 7-2/358 з вимогою відшкодувати 145 851,42 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З матеріалів справи слідує, що протягом квітня - серпня 2021 року ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» здійснювались періодичні платежі на виконання вимог претензії, внаслідок чого в добровільному порядку було відшкодовано 90 000,00 грн. шкоди, що підтверджується виписками з ГУ ДКСУ у Волинській області по групі рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності): від 20.04.2021 (за 19.04.2021 - 10 000,00 грн.), від 23.04.2021 (за 22.04.2021 - 10 000,00 грн.), від 30.04.2021 (за 29.04.2021 - 10 000,00 грн.), від 30.04.2021 (за 30.04.2021 - 10 000,00 грн.), від 14.05.2021 (за 13.05.2021 - 10 000,00 грн.), від 18.05.2021 (за 17.05.2021 - 10 000,00 грн.), від 22.05.2021 (за 21.05.2021 - 10 000,00 грн.), від 10.07.2021 (за 09.07.2021 - 10 000,00 грн.), від 06.08.2021 (за 05.08.2021 - 10 000,00 грн.).

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути залишок шкоди, яка не була сплачена в добровільному порядку відповідачем в сумі 64 151,85 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі щодо порушення норм природоохоронного, зокрема, лісового законодавства та правомірного нарахування у зв`язку із цим шкоди, судом враховано наступне .

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні, в тому числі лісові відносини, регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісовим кодексом України, Цивільним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 25 Лісового кодексу України встановлено, що основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом, зокрема: визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; установлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Положеннями ст. 93 Лісового кодексу України визначено завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, одним з яких є забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами.

Відповідно до ст. 94 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

Із наведеними нормами кореспондуються ст. ст. 34, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до п. 1 якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У п. 7 вказаного Положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 (далі - Положення № 230), Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Відповідно до ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції Інспекції належить, зокрема:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням, в тому числі, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

- пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Пунктом 10 Положення № 230 визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Повноваження Інспекції визначені також у ст. 29-2 Лісового кодексу України, відповідно до якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення.

Отже, Державна екологічна інспекція у Волинській області є органом, який у даній справі діє від імені та в інтересах держави і відповідно до закону уповноважений здійснювати державний контроль, зокрема, за використанням і охороною лісів, а у випадку заподіяння шкоди розраховує розмір збитків і втрат та звертається до суду позовами про їх відшкодування.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Отже судом встановлено, що позивачем було правомірно реалізовано повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів шляхом проведення перевірки ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», під час якої були виявлені порушення вимог Лісового кодексу України щодо ведення лісового господарства, правил і норм використання лісових ресурсів, внаслідок чого були вчинені незаконні рубки лісу, про що складено відповідний акт перевірки.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, доведення відсутності вини у заподіянні шкоди покладається саме на заподіювача цієї шкоди.

Статтею 17 Лісового кодексу України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України на постійних лісокористувачів покладено обов`язок, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 5 п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів (далі - лісокористувачі), зобов`язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно з положеннями ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісів від незаконних рубок та пошкоджень покладається на постійних лісокористувачів.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 20.12.2018 у справі №909/1193/17, від 18.02.2019 у справі №926/869/18, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17.

Отже судом встановлено, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону та захист лісів від незаконних рубок на підпорядкованій йому території, не дотримався правил і норм використання лісових ресурсів, не забезпечив збереження не призначених для рубки дерев, внаслідок чого допустив незаконні рубки лісу, що призвело до заподіяння шкоди лісовому фонду України, розмір якої становить 145 851,42 грн.

Кім того, відповідачем підписано акт перевірки без зауважень, а також добровільно сплачено збитки в сумі 90 000,00 грн., що додатково підтверджує про визнання відповідачем своєї вини у заподіянні шкоди.

Отже, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», як винна особа, повинна нести відповідальність за шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та відшкодувати завдані державі збитки.

Враховуючи вище викладені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному об`ємі.

Доводи відповідача про безпідставність позову є недоведеним та безпідставним.

Також без належного правового обґрунтування залишились доводи відповідача про відсутність його вини у заподіяній шкоди.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Камінь-Каширськагроліс» (вул. Лісна, 11, м. Камінь-Каширський, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл., ЄДРПОУ 35097450) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області 64 151,85 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перерахувавши вказані кошти за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волинській області/ м.Камiнь-Каширський/ 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA928999980333139331000003558, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Камінь-Каширськагроліс» (вул. Лісна, 11, м. Камінь-Каширський, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл., ЄДРПОУ 35097450) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області ( вул. Степана Бандери, 20, м. Луцьк, Волинська обл., 43025, номер рахунку (IBAN) UA268201720343100003000081139, ЄДРПОУ 38009738, ДКСУ м. Києва) в розмірі 2 270,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текс рішення складено 18.05.2022

Суддя В. М. Дем`як