Рішення

від 11.05.2022 по справі 910/18088/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2022Справа № 910/18088/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 664830,02 грн

за участю представників:

від позивача: Олєйнікова Т.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК" про стягнення 664830,02 грн заборгованості, з яких: 54500,48 грн - заборгованість за оренду, 48459,84 грн - заборгованість за комунальні послуги, 522148,70 грн - заборгованість за утримання орендованого приміщення, 39721,29 грн - відшкодування земельного податку.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7886 від 20.07.2017 та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18088/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.01.2022, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Протокольною ухвалою від 12.01.2022 відкладено підготовче судове засідання на 03.02.2022.

25.01.2022 від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо заявлених до стягнення сум заборгованості.

У підготовчому засіданні 03.02.2022 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.02.2022.

У зв`язку із перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, судове засідання у справі №910/18088/21, призначене на 24.02.2022, знято з розгляду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно із Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 № 133/2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15 березня 2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обумовлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З огляду на викладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 призначено по справі №910/18088/21 судове засідання по суті на 12.05.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2022 не з`явився. Відповідач відзиву на позов не подав.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.12.2021 про відкриття провадження у справі та повідомлення про судові засідання були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача - 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 22. Однак, відповідач ухвал суду не отримував.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання 12.05.2022 не з`явився.

У судовому засіданні 12.05.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домашні страви" (орендар) було укладено договір оренди №7886 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 777,70 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34, на цокольному, поверсі будівлі фізико-хімічного корпусу (далі - майно), що перебуває на балансі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (балансоутримувач) (п. 1.1).

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домашні страви" (ідентифікаційний код 40746483) в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПК".

Згідно з п.1.2 договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п.2.1 договору).

На виконання вимог договору оренди, 20.07.2017 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписаний акт приймання-передавання орендованого майна, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення площею 777,70 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34, на цокольному, поверсі будівлі фізико-хімічного корпусу, що перебуває на балансі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Відповідно до п.3.1 договору оренди, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2017 - 47218,76 грн.

Згідно із п.3.3. договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За змістом пунктів 5.3, 5.11 договору оренди, орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу та здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна, для чого протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20 липня 2017 року до 20 червня 2020 року включно (п.10.1 договору оренди).

01.08.2017 року між Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домашні страви" (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування витрат), згідно п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує користування комунальними послугами, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі (фізико-хімічний корпус), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі - 777,70 кв.м. в цій будівлі, з відшкодуванням балансоутримувачу комунальних послуг, витрат на утримання переданого орендарю в оренду державного нерухомого майна, земельного податку, за обумовленими тарифами (цінами) згідно з розрахунком, що є додатком до цього договору у терміни передбачені цим договором.

Пунктом 2.1.3 договору про відшкодування витрат визначено обов`язок балансоутримувача надавати орендарю рахунки на компенсацію витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

У відповідності до п.2.2.6 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язаний відшкодовувати балансоутримувачу комунальні витрати, витрати на утримання орендованого нерухомого майна, земельний податок відповідно до додатку, який є невід`ємною частиною цього договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір укладений строком на термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7886 від 20.07.2017.

19.06.2020 орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем було підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, згідно якого орендар повернув, а орендодавець прийняв із користування нерухоме майно загальною площею 777,70 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34, у підвалі будівлі фізико-хімічного корпусу, що перебуває на балансі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

У пункті 3 цього акту зазначено, що заборгованість орендаря перед балансоутримувачем складає 747507,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено зобов`язання за договором оренди та договором про відшкодування витрат в частині повної та своєчасної сплати орендної плати (період: лютий-березень 2020 року), комунальних витрат (період: лютий-квітень 2020 року), витрат на утримання орендованого майна (період: січень 2018 року - березень 2020 року) та земельного податку (період: лютий-червень 2020 року) у зв`язку із чим, заборгованість відповідача за договором в загальному розмірі становить 664830,02 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із матеріалами справи правові відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7886 від 20.07.2017.

Як підтверджено матеріалами справи, у період з 20.07.2017 по 19.06.2020 відповідач на підставі договору оренди №7886 користувався нежилими приміщеннями площею 777,70 кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 34, на цокольному, поверсі будівлі фізико-хімічного корпусу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч.1, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно із ч.1,4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У пункті 3.6. договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Також на виконання п.5.11 договору оренди між позивачем та відповідачем укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.08.2017.

Пунктом 2.2.6. договору про відшкодування витрат орендар відшкодовує балансоутримувачу комунальні витрати, витрати на утримання орендованого нерухомого майна, земельний податок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період лютий-березень 2020 року становить 54500,48 грн, з комунальних послуг за період лютий-квітень 2020 року - 48459,84 грн, з витрат на утримання орендованого майна за період січень 2018 року - березень 2020 року - 522148,70 грн, з земельного податку за період лютий-червень 2020 року - 39721,29 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наданими позивачем у матеріали справи рахунками на оплату № 62 від 23.02.2018, № 134 від 28.03.2018, № 217 від 18.04.2018, № 298 від 16.05.2018, № 386 від 21.06.2018, № 466 від 13.07.2018, № 546 від 13.08.2018, № 640 від 31.10.2018, № 705 від 31.10.2018, № 786 від 30.11.2018, № 44 від 15.01.2019, № 87 від 15.01.2019, № 162 від 26.02.2019, № 220 від 14.03.2019, № 272 від 12.04.2019, № 330 від 15.05.2019, № 398 від 12.06.2019, № 438 від 12.07.2019, № 603 від 15.10.2019, № 655 від 14.11.2019, № 707 від 13.12.2019, № 39 від 14.01.2020, № 91 від 14.02.2020, № 113 від 13.03.2020, № 142, 143, 144 від 13.03.2020, № 194, 195, 196 від 14.04.2020, № 246, 248 від 14.05.2020, № 300 від 12.06.2020, № 353 від 14.07.2020, № 03/09-02 від 03.09.2020 та розрахунками підтверджується факт наявності заборгованості відповідача з орендної плати за період лютий-березень 2020 року у сумі 54500,48 грн, з комунальних послуг за період лютий-квітень 2020 року у сумі 48459,84 грн, з витрат на утримання орендованого майна за період січень 2018 року - березень 2020 року у сумі 522148,70 грн, з земельного податку за період лютий-червень 2020 року у сумі 39721,29 грн.

Водночас доказів у спростування заборгованості по договору оренди та договору про відшкодування витрат відповідачем не надано.

За розрахунком позивача загальна сума заборгованості за договором оренди та за договором про відшкодуванням витрат з оплати орендної плати, з відшкодування комунальних витрат, витрат на утримання орендованого майна та земельного податку становить 664830,02 грн.

Частиною 2 статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7886 від 20.07.2017 та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.08.2017 з оплати орендної плати, з відшкодування комунальних витрат, витрат на утримання орендованого майна та земельного податку, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у заявленій сумі у загальному розмірі 664830,02 грн у повному обсязі.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК" (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 22, ідентифікаційний код 40746483) на користь Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 13, ідентифікаційний код 02010787) заборгованість у сумі 664830,02 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 9972,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.05.2022.

Суддя С. О. Турчин