Рішення

від 16.05.2022 по справі 907/1010/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2022 Справа № 907/1010/21

За позовом: Комунального некомерційного підприємства «Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги Берегівської районної ради Закарпатської області», м.Берегове Закарпатської обл,,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс», м.Львів,

про: стягнення заборгованості 216213,61 грн.

Суддя І. Б. Козак

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги Берегівської районної ради Закарпатської області» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 14.12.2021 справу №907/1010/21 надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Системою автоматизованого розподілу 05.01.2022 справу №907/1010/21 передано для розгяду судді І.Козак. 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 15.02.2022. Розгляд справи відкладався на 09.03.2022. 29.03.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.05.2022.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 17.05.2022 представник позивача не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови договору №ТОС/1 від 16.11.2020 в частині невиконання своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару (палива по талонах) на суму 189901,80 грн. Також позивач нарахував відповідачу 13018,69 грн пені, 13293,12 грн штрафу.

Попередній розрахунок судових витрат:

-3243,20 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подавав. 16.05.2022 надіслав на електронну адресу суду клопотання (вх.№10206/22 від 16.05.2022) про відкладення розгляду справи, бо відповідач не може забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд відмовив в його задоволенні, оскільки заявник не навів поважних підстав, передбачених ст.202, 216 ГПК України, для відкладення судового засідання на іншу дату. Додатково суд звертає увагу відповідача на те, що основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Обставини справи.

16.11.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір, за умовами якого продавець (відповідач) зобов`язувався поставити покупцю (позивачу), а покупець прийняти і оплатити товар бензин А-95 (талони), дизельне пальне (талони), ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" у кількості та за номенклатурою, визначеною у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю та є його невід`ємною частиною

Ціна договору (усього обсягу товару) становила 197010,00 грн.

Позивач відповідно до п. 4.1 договору був зобов`язаний повністю оплатити товар протягом 10ти банківських днів з моменту підписання сторонами та рахунку на переданий товар.

Натомість, відповідач зобов`язався поставити позивачу товар до 31.12.20р. (п. 5.1 Договору). Місце поставки (передачі) товарів: автозаправні станції (Додаток 2).

Сторони підписали видаткову накладну №595 від 20.11.2020 на паливо, а 24.11.2020 позивач повністю оплатив відповідачу суму договору 197010,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №935 на таку ж суму.

Листом №258/01-12 від 12.02.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією про поновлення лімітів на паливних картках для заправки автомобілів.

Листом №1320/01 від 23.02.2020 відповідач звернувся до позивача з проектом додаткової угоди про відтермінування строків передачі товару.

Станом на дату винесення рішення позивач заборгованість відповідачем не погашена.

Оцінка суду.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №ТОС/1 від 16.11.2020 року, який за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Доказ оплати позивачем відповідачу вартості палива (платіжні доручення №№935) знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, факт підписання сторонами Акту приймання-передачі талонів на пальне від 20.11.2020 не свідчив про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Картка являє собою емітований Покупцем документ встановленого зразку та форми, одноразового використання, що посвідчує право Покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Постачальника.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 189901,80 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором щодо поставки товару не подав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів в сумі 156835,20 грн.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Відповідно до п.8.3.1. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів (робіт, послуг) за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня за кожен день порушення зобовязань щодо строку поставки товару продавець сплачує на рахунок покупця пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

При розрахунку штрафних санкцій позивачем взято період з 21.01.2021 по 20.07.2021.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 13018,69 грн пені, 13293,12 грн штрафу.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС (адреса: код ЄДРПОУ 42647162; 79008, Львівська обл., місто Львів, вул.Староєврейська, будинок 7А) на користь Комунального некомерційного підприємства «Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги Берегівської районної ради Закарпатської області» (адреса: вул.Лінера Бертолона, 2, м.Берегове, 90202, код ЄДРПОУ 38068793) 189901,80 грн основного боргу, 13018,69 грн пені, 13293,12 грн штрафу, 3243,20 грн судового збору.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2022.

Суддя Козак І.Б.