Рішення

від 17.05.2022 по справі 917/120/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 Справа № 917/120/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/120/22

за позовною заявою керівника Кременчуцької окружної прокуратури, проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивачі: 1) Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600;

2) Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600,

до відповідача Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля", вул. Січеславська набережна, 18, м. Дніпро, 49000

про стягнення 184 952, 21 грн.

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, до Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" про стягнення 184 952, 21 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається, що в результаті опрацювання інформації про стан дотримання вимог Закону України "Про оренду державного і комунального майна" в діяльності Управління міського майна Кременчуцької міської ради було встановлено, що у Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" у зв`язку із системними порушеннями істотних умов договору № 370 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади від 18.12.2020 року, виникли зобов`язання зі сплати орендної плати за користування об`єктом оренди.

Ухвалою від 07.02.2022 року суд залишив позовну заяву керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області без руху та надав прокурору строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

17.02.2022 року до суду від прокурора надійшов лист (вих. № 52-1781 вих-22 від 10.02.2022 р.) на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2022 року про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до даного листа, прокурором надано пояснення відносно частково погашеної заборгованості відповідача та зарахувань даних платежів за договором оренди №370 від 18.12.2020 р., додано розрахунок заборгованості з орендної плати згідно з вказаним договором та докази направлення документів учасникам справи.

Ухвалою від 17.02.2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/120/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 17.02.2022 року є 30.03.2022 року (а. с. 69). Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

12.05.2022 року на електронну адресу суду (вх. № 3028), а 16.05.2022 року (вх. № 3060) за допомогою засобів поштового зв`язку від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вих. № 52-4323 ВИХ-22 від 11.05.2022). У своїй заяві прокурор вказує на те, що після звернення до суду із позовом від Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до прокуратури 10.02.2022 року надійшла оновлена інформація про те, що відповідачем по справі 01.02.2022 року частково сплачено суму заборгованості у розмірі 36 388 грн 34 коп. за договором оренди №370 від 18.12.2020 року. Згідно оновленого розрахунку заборгованості станом на 04.02.2022 року залишкова сума боргу Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" складає 148 563 грн 88 коп.

З огляду на вищевикладене прокурор просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 1 заборгованість в сумі 148 563 грн 88 коп., а також посилаючись на ст. 7 Закону України "Про судовий збір" просить вирішити питання про повернення судових витрат в сумі 293 грн 28 коп. До заяви прокурором додано докази направлення заяви учасникам справи.

Також, в п. 1 прохальної частини даної заяви було зазначено клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтуванні даного клопотання відповідач посилався на те, що 17.02.2022 року господарським судом Полтавської області було ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 917/120/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а вже 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на даний час продовжено. Крім того, прокурор посилається на те, що 28.02.2022 року листом № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію ( ч.4-5 ст. 119 ГПК України).

Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022 р., затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022, в Україні строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву причини пропущення такого строку є поважними, а тому наявні підстави для поновлення строку на подачу заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає позовні вимоги в редакції даної заяви.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.12.2020 року між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі позивач 1, орендодавець) та Вищим навчальним закладом "Університет імені Альфреда Нобеля" (далі - відповідач, орендар) укладено договір № 370 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади (далі - договір), а саме: нежитлове приміщення (далі - майно) площею 2289,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 79, що знаходиться на балансі комунального госпрозрахункового житлово - експлуатаційного підприємства "Автозаводське" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 5240955 грн. Майно було передано в оренду для розміщення філії "Кременчуцький інститут ВНЗ "Університет імені Альфреда Нобеля". (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Згідно з розділом 3 договору, місячна орендна плата без проведення аукціону визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука (далі - методика), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) листопад 2020 року 44 908,24 грн. (місячна орендна плата за ринковою вартістю станом на 31.08.2020 р.). Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2020 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2020 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата перераховується на рахунок, вказаний в договорі оренди, не пізніше останнього числа кожного поточного місяця за попередній місяць.

Відповідно до п. 5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що спори, виникають за цим договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п.11.1 цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з "18" грудня 2020 року до "17" листопада 2023 року включно.

Як зазначає прокурор, на виконання умов договору позивач 1 передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно) площею 2289,9 кв. м., розміщене за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 79, проте відповідач не виконав обов`язок по сплаті орендних платежів, в зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість по сплаті орендних платежів за період з вересня 2021 року по грудень 2021 року у розмірі 148 563 грн 88 коп.

За період з вересня 2021 року по грудень 2021 року орендарю нарахована орендна плата в розмірі 197 285 грн 39 коп.

Прокуратурою в ході опрацювання інформації про стан дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в діяльності Управління міського майна Кременчуцької міської ради було встановлено, що в порушення умов договору відповідач зобов`язання щодо своєчасної сплати орендних платежів здійснював неналежним чином, а саме: за вищезазначений період сплатив лише 12 333 грн 17 коп. (21.12.2021 року) та 36 388 грн 34 коп. (01.02.2022 року). В результаті чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати, що становить 148 563 грн 88 коп.

Вважаючи порушеними права позивачів, прокурор звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 148 563 грн 88 коп. заборгованості за договором № 370 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади від 18.12.2020 року.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Відповідний висновок щодо застосування вказаної вище норми права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно до зі ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області, затвердженого рішенням міської ради від 03.12.2020 року, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області створено для забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування у сфері ефективного управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука та Потоківського Старостинського округу. Управління відповідно до завдань та повноважень здійснює розрахунок орендної плати та проводить аналіз надходження коштів, одержаних від оренди комунального майна. Вживає заходи по стягненню заборгованості перед місцевим бюджетом по орендній платі.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Як зазначає прокурор, 17.12.2021 року (вих. № 52-9542вих-21) та 24.12.2021 року (вих. № 52-9841вих-21) ним було скеровано на адресу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно повідомлень, відповідно до яких було зазначено, що прокуратура виявляє можливість вжиття заходів прокурорського реагування шляхом судового захисту інтересів громади міста Кременчука та просить повідомити чи вживатимуться вказаними органами відповідні заходи, спрямовані на стягнення заборгованості з вищезазначеної орендної плати, у тому числі і у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.

У відповідь на вищезазначене повідомлення 21.12.2021 року (вих. № 07-03/1048) на адресу прокуратури надійшов лист про надання інформації від Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, відповідно до якого було зазначено, що у зв`язку з обмеженням кошторисних призначень на 2022 рік, кошти для направлення до суду позовної заяви щодо звільнення нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 79, площею 2289,9 кв. м. та стягнення з Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" заборгованості з орендної плати не були заплановані. Тому, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення представництва у суді, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області здійснює своє право на звернення до суду щодо вжиття вищезазначених заходів відносно Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" шляхом звернення до Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області.

Як вбачається з матеріалів справи та за даними веб-порталу «Судова влада» Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як сторона договору та власник оспорюваного нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, та Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з позовними заявами до Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" на захист інтересів держави в порядку господарського судочинства не звертались; підстав для їх представництва та обставин на які посилається прокурор у позовній заяві, не оскаржували.

Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є бездіяльність останніх щодо здійснення повноважень про стягнення суми заборгованості за договором в судовому порядку, а також захист інтересів держави, оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору до місцевого бюджету не надійшла відповідна сума коштів.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що прокурором дотриманий порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва позивача у даній справі.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов`язання за договором оренди, щодо сплати орендних платежів за період з вересня 2021 року по грудень 2021 року не виконав належним чином, заборгованість останнього з орендних платежів перед позивачем 1 на момент прийняття рішення складає 148 563 грн 88 коп. Дана обставина відповідачем не спростована.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав.

За таких обставин з відповідача на користь позивача 1 підлягає стягненню 148 563 грн 88 коп. заборгованості за договором № 370 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади від 18.12.2020 року.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, прокурором при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2776 грн 52 коп. (платіжне доручення № 77 від 21.01.2022 року) замість 2774 грн 28 коп., що на 2 грн 24 коп. більше, ніж передбачено законодавством (1,5 відсотка ціни позову (184 952 грн 21 коп.).

В подальшому прокурор поставив вимоги про стягнення з відповідача 148 563 грн 88 коп. заборгованості за договором (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Оскільки 1,5 відсотка ціни позову (148 563 грн 88 коп.) становить 2 228 грн 46 коп., що становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судовий збір за даними позовними вимогами має становити 2481 грн 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір (із подальшими змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 2. Закону України Про судовий збір, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої ст. 7, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене та наявність клопотання заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури про повернення судового збору, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 295 грн 52 коп.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" (вул. Січеславська набережна, 18, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 20201672) на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, р/р UA828999980334199850000016706, код ЄДРПОУ 37959255, код платежу 22080402, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), одержувач: ГУК у Полт. обл./тг м. Кременчук) 148 563 грн 88 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Вищого навчального закладу "Університет імені Альфреда Нобеля" (вул. Січеславська набережна, 18, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 20201672) на користь Полтавської обласної прокуратури ( вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, реєстраційний рахунок №UA 11820172034313000100000160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ - 02910060) 2481 грн 00 коп. судового збору.

4. Повернути Полтавській обласній прокуратурі ( вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, реєстраційний рахунок №UA 11820172034313000100000160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ - 02910060) з Державного бюджету України 295 грн 52 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 77 від 21.01.2022 року.

Рішення підписано 18.05.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко