Рішення

від 09.05.2022 по справі 924/179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2022 р. Справа № 924/179/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький

про стягнення 235208,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук Д.Ю. - адвокат згідно ордеру

від відповідача: Зубик Н.В. - за довіреністю №б/н від 03.01.2022р.

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький про стягнення 235208,52 грн., з яких 131546,63 грн. основного боргу, 90288,50 грн. штрафу відповідно до договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р., 9083,17 грн. інфляційних втрат та 4290,22 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р. позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вартістю 466641,13 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 350 від 31.08.2021р. та № 447 від 23.09.2021р. Відповідач за отриманий товар повністю розрахунки не провів що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою суду від 04.03.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.04.2022р.

Ухвалою суду від 11.04.2022р. в підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу №924/179/22 до судового розгляду по суті на 27.04.2022р.

Ухвалою суду від 27.04.2022р. провадження у справі №924/179/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу закрито та оголошено в судовому засіданні перерву до 10.05.2022р.

Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов в якому повідомив, що основний борг в сумі 161546,63 грн. визнає повністю. Щодо стягнення штрафних санкцій заперечує та просить в цій частині позову відмовити, в зв`язку з тим, що сума штрафу занадто велика від суми заборгованості та сильно вплине на відповідача. Крім того, 28.02.2022р. Торгово-промисловою палатою України було засвідчено форс-мажорні обставини (військова агресія Російської Федерації проти України). Проте, що ці обставини сильно впливають на економіку країни та на роботу підприємства. Крім того, останній повідомив, що з 24.02.2022р. ним було прийнято наказ та оголошено про простій на підприємстві до 31.03.2022р. Відповідач повідомив, останній намагається повернутися до звичайного робочого процесу, проте не вистачає основної частини матеріалів для виготовлення товарів, які завозилися зі Сходу України та м. Києва та не вистачає персоналу. Також повідомив, що на момент звернення позивача до суду більша частина заборгованості була погашена. На підставі наведеного, просить зменшити суму штрафних санкцій.

Позивач в відповіді на позов повідомив, що відповідачем порушено строк оплати вартості поставленого товару згідно видаткової накладної №350 від 31.08.2021р., який сплинув ще у вересні 2021р. Також зазначає, що посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, що викладені у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1. є необгрунтованими, оскільки, зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару та штрафу виникли до дати виникнення форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач протягом встановленого п. 9.3. Договору поставки не повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин, а також вказані форс-мажорні обставини не позбавляли можливості відповідача перерахувати грошові кошти за отриманий товар зі свого банківського рахунку на рахунок позивача. Також позивач вважає, що розмір нарахованого штрафу не перевищує розміру заборгованості відповідача за договором поставки. Також позивач зазначає, що відповідачем не надано суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до відповідного розміру з відповідним обгрунтуванням, який відповідач вважає доцільним стягнути з нього. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

18.04.2022р. відповідач на адресу суду надіслав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування заяви посилається на те, що розмір заявленого позивачем штрафу є неспівмірним із розміром завданих йому збитків в результаті порушення строків виконання зобов`язання відповідачем. Крім того, повідомив, що відповідачем погашено більшу частину боргу. Також просить врахувати, що виплату за товар ускладнила ситуація, що контрагенти вчасно не розраховувалися з останнім, що призвело до неможливості відразу оплатити всю суму за товар. Крім того просить взяти до уваги ситуацію в карїні та негативне економічне становище6 загалом. Введення воєнного стану на території України сильно впливає на економіку країни і на подальшу роботу підприємства. З 24.02.2022р по 31.03.2022р. відповідач перебував у простої, зменшилась кількість замовлень та контрагентів з якими ми співпрацювали. На підставі наведеного просить заяву задовольнити та зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник позивача на адресу суду надіслав клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в якому вказує, що відповідач погасив суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 131546,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №322 від 04.05.2022р. на суму 40000,00 грн., №330 від 05.05.2022р. на суму 30000,00 грн., №261 від 26.04.2022р. на суму 104,10 грн., №347 від 09.05.2022р. на суму 61442,53 грн. Враховуючи викладене, просить закрити провадження по справі в частині 131546,3 грн. суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 9083,17 грн. інфляційних втрат., 90288,50 грн. штрафу, 4290,22 грн. 3% річних.

Позивач в судовому засіданні 10.05.2022р. позовні вимоги підтримав та просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні повідомив, що основний борг погасив повністю та просить закрити провадження в цій частині. Крім того, просить зменшити суму штрафних санкцій.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

27.01.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький (Покупець) було укладено договір поставки №27/01/2021, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у порядку та строки, встановлені цим договором постачати (передавати у власність ) Покупцю металопродукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар, у порядку та строки встановлені договором оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 1.2 договору, кожна партія Товару визначається Специфікацією, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1) в якій зазначається: найменування (асортимент, номенклатура за сортами, марками, типами, розмірами) кількість, ціна за одиницю, загальна сума Товару, що поставляється за цим Договором, а також умови терміни поставки та оплати.

Постачальник гарантує, що є власником Товару, що постачається за цим Договором і Товар будь-яким способом не-відчужений, не закладений, не перебуває в спорі і під арештом, прав щодо нього у третіх осіб не має. (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору, Товар може поставлятися частинами (партіями) в межах Специфікації. Під партією розуміється автомобільна норма або інша норма, що вказана з одному товарно - транспортному документі.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що за цим Договором Покупцю на усну чи письмову вимогу може бути надано послугу різання металопрокату та послуги транспортування металопрокату Вартість таких послуг вноситься до специфікації та/або рахунку на оплату Покупцю.

Згідно п. 2.1 договору, кількість товару обумовлюється в Специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, умови поставки товару по кожній окремій партії обумовлюється Сторонами в Специфікаціях до договору,

Право власності на Товар, а також ризик випадкової загибелі та/або пошкодження Товару переходять від Постачальники до Покупця з моменту передачі-приймання Товару на складі Постачальника або передачі Товару перевізнику Покупця Факт передачі Товару засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної, або підписання Постачальником та представником (водієм) перевізника Покупця або Покупцем товарно-транспортної накладної. Дата отримання партії товару Покупцем вказується а видатковій накладній, або у товарно - транспортній . накладній. Передача Товару Постачальником здійснюється лише особі, уповноваженій Покупцем на приймання Товару від Постачальника. Повноваження особи підтверджується довіреністю або, якщо уповноважена особа є представником (водієм) перевізника, листом Покупця, в якому Покупець вказує найменування юридичної особи перевізника або "П.І.Б. фізичної особи - підприємця перевізника, ідентифікаційний номер перевізника, ПІ.Б. водія марку та державний номер транспортного засобу, паспортні дані або дані водійського посвідчення водія. (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі узгодженої сторонами у Специфікації і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін та зазначається у Специфікації до цього договору.

Загальна сума цього Договору визначається сумою вартостей всіх партій Товару поставленого на підставі рахунку - фактури та Специфікації до цього Договору. (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, Постачальник має право направити Покупцю акт звірки розрахунків, а Покупець зобов`язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання та один примірник акта відправити Постачальнику. В разі якщо Покупець у вказаний строк не надішле підписаний акт або мотивовані зауваження, такий акт вважається підписаним Покупцем.

Термін оплати вказується у Договорі, Специфікації та в рахунках на оплату. (п. 5.5 договору.)

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника у строк, вказаний у Специфікації до цього Договору.

Згідно п. 6.3 договору, Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що якщо Специфікацією до цього Договору на конкретну партію Товару передбачена попередня оплата, Постачальник, має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати, при цьому Покупець зобов`язаний оплатити поставлений Товар у повному обсязі в термін не пізніше 1 (одного) банківського дня від дати поставки.

Відповідно до п. 6.5 договору, у разі поставки Товару в більшій кількості ніж Сторони погодили в Специфікації, вартість різниці сплачується покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші терміни оплати не будуть узгоджені Сторонами додатково.

Згідно п. 7.1 договору, прийом - передача Товару за якістю проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також супровідними документами, що засвідчують якість товару що поставляються.

Прийом - передача Товару оформлюється видатковою накладною, або Товарно - транспортною накладною у випадку передачі Товару перевізнику Покупця.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він,несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі, 20% відсотків від суми заборгованості.

Згідно п. 12.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Якщо до закінчення дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Між сторонами укладено 27.08.2021р. специфікацію №8 та 22.09.2021р. специфікацію №9 до Договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р.

Згідно специфікації №8 від 27.08.2021р. Постачальник здійснив поставку товару Покупцеві - ст. листи 8*2000*6000 ст. 45, ст. лист 16*2000*6000 ст 45, ст. лист 10*2000*6000 ст 30хгса, ст. лист 14*2000*6000 ст 30хгса, ст. лист 12*2000*6000 ст S355, на загальну суму 451005,02 грн. з ПДВ. Умови оплати - оплата протягом 30 календарних днів. Умови поставки - FCA м. Дніпро. Строк поставки : серпень 2021р.. Дана специфікація є невід`ємною частиною договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р. і вступає в силу з дати й підписання сторонами.

Дана специфікація підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021 та специфікації №8 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 451442,53 грн., що підтверджується видатковою накладною № 350 від 31.08.2021р., товарно-транспортною накладною №Р350 від 31.08.2021р., довіреністю №143 від 27.08.2021р. та рахунком на оплату товару №503 від 27.08.2021р. на суму 451005,02 грн.

Згідно специфікації №9 від 27.08.2021р. Постачальник здійснив поставку товару Покупцеві - ст. листи 6*2000*3000 ст 30хгса, на загальну суму 15094,50 грн. з ПДВ. Умови оплати - оплата 100%. Умови поставки - FCA м. Дніпро. Строк поставки : вересень 2021р.. Дана специфікація є невід`ємною частиною договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р. і вступає в силу з дати й підписання сторонами.

Дана специфікація підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021 та специфікації №8 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15198,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 447 від 23.09.2021р., товарно-транспортною накладною №Р447 від 23.09.2021р. та рахунком на оплату товару №660 від 22.09.2021р. на суму 15094,50 грн.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі та передав відповідачу товар на загальну суму 466641,13 грн., що підтверджується договором поставки, специфікаціями, видатковими накладними.

Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався частково на суму 335094,50 грн. Таким чином, станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 131546,63 грн.

Крім того, позивач згідно п. 8.2 договору нарахував відповідачу 90288,50 грн. 20% штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 9083,17 грн. за період з 01.10.2021р. по 01.02.2022р. та 4290,22 грн. 3% річних за період з 01.10.2021р. по 21.02.2021р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 235208,52 грн., з яких 131546,63 грн. заборгованості, 90288,50 грн. 20% штрафу, 9083,17 грн. інфляційних втрат та 4290,22 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 27/01/2021 від 27.01.2021 та специфікацій № 8 та № 9 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 466641,13 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними №350 від 31.08.2021р. на суму 451442,53 грн., № 447 від 23.09.2021 на суму 15198,60 грн.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі узгодженої сторонами у Специфікації і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін та зазначається у Специфікації до цього договору.

Загальна сума цього Договору визначається сумою вартостей всіх партій Товару поставленого на підставі рахунку - фактури та Специфікації до цього Договору. (п. 5.2 договору).

Термін оплати вказується у Договорі, Специфікації та в рахунках на оплату. (п. 5.5 договору.)

Згідно п. 6.3 договору, Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 6.5 договору, у разі поставки Товару в більшій кількості ніж Сторони погодили в Специфікації, вартість різниці сплачується покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші терміни оплати не будуть узгоджені Сторонами додатково.

Згідно специфікації №8 від 27.08.2021р. відповідач зобов`язаний був провести оплату протягом 30 календарних днів, а відповідно до специфікації №9 - оплата - 100%.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором. Відповідач прийняв товар, однак обов`язку по його оплаті в строк встановлений договором виконав частково на суму 335094,50 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 131546,63 грн.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги, що відповідач не надав, а матеріали справи не місять доказів здійснення повної оплати вартості отриманого товару.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 131546,63 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом враховується, що після порушення провадження по справі, відповідачем було сплачено на користь позивача заборгованість за договором поставки в сумі 131546,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №322 від 04.05.2022р. на суму 40000,00 грн., №330 від 05.05.2022р. на суму 30000,00 грн., №261 від 26.04.2022р. на суму 104,10 грн., № 347 від 09.05.2022р. на суму 61442,53 грн. та не заперечується позивачем враховуючи заяву про припинення провадження у справі від 05.05.2022р.

За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині стягнення 131546,63 грн. основного боргу закрити.

Щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу в сумі 90288,50 грн., судом зазначається наступне.

Обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов`язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він,несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі, 20% відсотків від суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок заявленого до стягнення штрафу, дійшов висновку про правомірність такого нарахування.

Відповідач у клопотанні від 13.04.2022р. просить зменшити розмір неустойки (штрафу), який підлягає стягненню, на 90 %.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р., про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18 суд вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Суд враховує, що відповідач здійснював частково оплату позивачу за поставлений товар як до звернення позивача до суду із цим позовом, прострочення виконання зобов`язання є незначним, а позивач не зазнав суттєвих збитків, у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем основного зобов`язання.

У клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач зазначав, що відповідачем більша частина боргу була погашена, зменшилась кількість замовлень та контрагентів з якими підприємство співпрацювало. Крім того, в Україні введено воєнний стан та сильно впиває на економіку країни та на подальшу роботу підприємства, а також підприємство з 24.02.2022р. по 31.03.2022р. перебувало у простої, усе це негативно впливає на стабільну роботу підприємства.

Враховуючи наведене, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем і в зв`язку з частковим погашенням заборгованості, відповідач просив зменшити розмір заявленої до стягнення штрафу.

Зважаючи на викладене, враховуючи визначені ст. 3 ЦК України, засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленого позивачем до стягнення штрафу до 45144,25 грн. (90288,50-50%), що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін з урахуванням обставин, наведених сторонами в обґрунтування позицій щодо зменшення розміру штрафних санкцій. В решті позовних вимог про стягнення штрафу суд відмовляє.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу нарахував відповідачу 4290,22 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021р. по 21.02.2022р. та 9083,17 грн. - інфляційних втрат за період з 01.10.2021р. по 01.02.2022р.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, п.2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький про стягнення 235208,52 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88, код 33087990) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва,18, оф. 216, код 43049704) - 45144,25 грн. (сорок п`ять тисяч сто сорок чотири гривні 25 коп.) 20% штрафу, 4290,22 грн. (чотири тисячі двісті дев`яносто гривень 22 коп.) 3% річних, 9083,17 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят три гривні 17 коп.) інфляційних втрат та 1554,93 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 93 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 131546,63 грн. основного боргу припинити.

В позові в частині стягнення 45144,25 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 18.05.2022р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва,18, оф. 216) (реком. з повід.) та ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88) (реком. з повід.)