Ухвала

від 19.05.2022 по справі 195/428/22

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/428/22

У Х В А Л А

іменем України

12.05.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка матеріали за скаргою ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14.04.2022 р. про закриття кримінального провадження №12021046590000127 від 18.10.2021 р.,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача СД відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14.04.2022 р. про закриття кримінального провадження №12021046590000127 від 18.10.2021 р.

В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначив, що 14 квітня 2022 року постановою дізнавача СД відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було закрито кримінальне провадження № 12021046590000127, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2021 року, за правовою кваліфікацією ч.1 ст.358 КК України, що стосується факту підроблення невстановленою особою підпису від його імені, ОСОБА_4 , в акті погодження меж земельної ділянки та в послідуючому було оформлено земельну ділянку на прибудинкову територію за адресою: АДРЕСА_1 .

Скаржник вважає, що рішення про закриття кримінального провадження№12021046590000127 прийнято передчасно, без повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження.

Дізнавач СД ОСОБА_5 прийшла до висновку, що відсутній в діянні склад кримінального правопорушення у кримінальному провадження №12021046590000127. У винесеній постанові про закриття кримінального провадження від 14.04.2022 року дізнавач ОСОБА_5 помилково вказує на те, що по даному кримінальному провадженню був допитаний свідок гр. ОСОБА_6 , дізнавачем було вказано, що гр. ОСОБА_6 «пригадує, що колись, але не пригадує хто саме надавав йому на підпис Акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність, але останній не пам`ятає чи він ставив там підпис чи ні». Однак, у скаржника є копія протоколу допиту від 19.11.2021 року гр. ОСОБА_6 , де чітко вказано, що свідок пам`ятає, що він підписував «Акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність» і ніхто його для підпису йому його не надавав, тому він чітко надав відповідь, що підпис не його. Тому, тут є протирічність.

У вищевказаній постанові про закриття кримінального провадження вказано, що Дізнавачем було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , яка вказала, що у неї відсутній Акт встановлення меж земельної ділянки, яка передається у приватну власність, тому надати його вона не може.

Скаржник вважає, що Дізнавачем СД ОСОБА_5 не було вжито всіх належних заходів для виявлення в діянні складу кримінального правопорушення.

У договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2017 року чітко вказано про наявність Державного акту па право власності на земельну ділянку №034837, виданого Томаківським райвідділом земельних ресурсів 05.03.2005 року, згідно рішення виконкому Томаківської селищної ради від 13.02.1998 року за № 38 (також прошу звернути увагу на те, що таке рішення не виносилось, відповідно до Протоколу №3 від 13.03.1998 року) та про наявність додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 1225455000:03:001:0037 від 22.12.2017 року, де зазначено опис меж земельної ділянки. При цьому Продавець (гр. ОСОБА_8 ) зобов`язався передати у власність Покупцю (гр. ОСОБА_7 ) вказану земельну ділянку та необхідну документацію на неї під час підписання договору. Посвідчуючи даний договір, приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9 , повинен був витребувати у Покупця оригінали усіх документів на земельну ділянку за кадастровим номером 1225455000:03:001:0037, де відповідно і повинен був міститись Акт встановлення меж земельної ділянки, яка передається у приватну власність від 28.04.2004 року.

З даною постановою скаржник категорично не згоден, та вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 просить задовольнити його скаргу на постанову про закриття кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення даної скарги заперечує, оскільки вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною. Крім того, прокурор вважає, що немає підстав для задоволення даної скарги, оскільки скаржник стверджує, що нібито Акт встановлення меж земельної ділянки , якому вже багато років підробний, але окрім свідчень скаржника , більше підтверджень цьому немає, принаймні обєктивних. Також , вирішувати чи було законне чи якесь незаконне рішення органу місцевого самоврядування, не можна, оскільки дане питання повинно вирішуватись в рамках Кодексу про адміністративне судочинство України.

В даному випадку , поставлено скаржником під сумнів лише цей Акт і тільки ним, тобто, обєктивних даних немає. Більше того, немає оригіналу цього документу, а тому , на думку прокурора вичерпалися можливості його отримання.

Крім того, ОСОБА_7 переконує, що у неї цього акту також немає. А отже, більше ніде немає цього Акту (оригіналу), є лише його копія.

Експерт , в даному випадку, по копії експертизу не проводить.

З вищенаведеного слідує, що в даному випадку проведені всі необхідні заходи, які можливі в рамках кримінального провадження, тому є всі підстави для його закриття.

Допитаний в якості свідка приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9 , який надав суду слідуючи пояснення.

При вчиненні нотаріальних дій, зокрема, при оформленні договорів купівлі-продажу земельних ділянок та інших правочинів, здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, тобто на підставі Державних актів на право приватної власності на землю та інше майно.

Що стосується Акту встановлення меж земельної ділянки, то цей Акт відноситься до технічної документації. При видачі свідоцтв про право власності, нотаріус орієнтується лише на правовстановлюючи документи, тобто на Державні акти, технічна документація при вчиненні правочину його не цікавить.

Крім того, в справах нотаріуса відсутня Технічна документація, оскільки вона знаходиться у власника.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши прокурора, скаржника, свідка, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Положеннями ч.2 ст.9 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.

Згідно ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.304 ч.1 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першоюстатті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно дост.307 КПК Україниза результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цьогоКодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Слідчим суддею встановлено, що 14 квітня 2022 року дізнавачем СД відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021046590000127 від 18.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Виносячи оскаржувану постанову дізнавач послався на те, що у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, є належною підставою для закриття кримінального провадження.

Так, відповідно до вимог чч.1,3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91 ч.2, 92 ч.1, 93 ч.2 та ст. 94 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження; обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого; сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом; слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Згідно з ст. 7, 9, 17, 22, 40 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься і законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, вимог КПК та інших законів; слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій; слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, якщо встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, слідчий закриває кримінальне провадження, про що відповідно до вимог ст. 110 КПК України виносить вмотивовану постанову.

В ході слідства не здобуто доказів наявності складу злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КПК України, не здобуто доказів на підтвердження факту підробки Акту встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність від 28.04.2004 р.

Під час досудового розслідування були вжиті заходи , спрямовані на встановлення місцезнаходження оригіналу акту встановлення меж земельної ділянки , що передається у приватну власність від 28 квітня 2004 з метою отримання доказової інформації , яка б мала значення для подальшого розслідування даного кримінального провадження та встановлення факту підробки підпису у вищевказаному документі, однак через те, що з моменту вчинення даного кримінального проступку пройшов тривалий проміжок часу , тому отримати достовірні дані щодо місцезнаходження оригіналу даного документу не представляється можливим, а отже, провести почеркознавчу експертизу не представляється можливим.

Посилання скаржника на те, що відомості, викладені в Акті перевірки дотримання вимог відповідного законодавства, не відповідають дійсності - ґрунтуються на припущеннях.

При цьому, ні заява про злочин, ні покази скаржника не містять відомостей та посилання на обставини, які б свідчили про підробку офіційного документа шляхом внесення в нього завідомо неправдивих відомостей, і такі докази під час слідства не здобуто.

При проведенні досудового розслідування слідчим вжито заходів щодо встановлення об`єктивної істини, належним чином виконані процесуальні та слідчі дії в обсязі необхідному для встановлення всіх обставин кримінального провадження. Крім того, незважаючи на вжиті під час досудового розслідування заходи , обєктині відомості необхідні для встановлення факту вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, належними та допустимими доказами не підтверджено, а можливості їх здобуття вичерпано.

Слід звернути особливу увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

З матеріалів кримінального провадження та оскаржуваної постанови вбачається, що під час досудового розслідування слідчим було проведено достатнього та необхідного за даних умов обсягу слідчих дій, необхідних в даному кримінальному провадженні, а тому, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогамстатті 110 КПК України.

Відтак, висновок дізнавача про наявність підстав для закриття кримінального провадження є правильним, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Разом з тим, слідчий суддя роз`яснює, що слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій. Слідчий, дізнавач здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України).

Положення ч. 4ст. 40 КПК Українивказують, що слідчий, дізнавач зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

При цьому, слідчий суддя не є стороною обвинувачення й не може давати вказівки або зобов`язати дізнавача провести певну слідчу дію, адже при вирішенні даного питання він є цілком самостійним, що узгоджується з положеннями ч.5ст. 40 КПК Українитаст. 40-1 КПК України

Відповідно до ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зауваження скаржника щодо неповноти досудового розслідування не спростовують об`єктивності висновку дізнавача, в контексті з`ясованих обставин кримінального провадження, які підтверджені належними та допустимими доказами, а тому доводи про неправомірність оскаржуваної постанови є необґрунтованими.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, постанова дізнавача СД відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12021046590000127, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2021 року, за правовою кваліфікацією ч.1 ст.358 КК України про закриття кримінального провадження прийнята з дотриманням вимог КПК, а досудове розслідування проведено повно, з дослідженням всіх обставин кримінального провадження. При цьому дізнавачем в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі проведені необхідні слідчі дії, надана належна правова оцінка зібраним доказам з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, висновки, викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 14.04.2022 р., відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна правова оцінка, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись вимогами статей 284,303,304,306,307,309,372, 376 КПК України, слідчий суддя ,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14.04.2022 р. про закриття кримінального провадження №12021046590000127 від 18.10.2021 р.- відмовити.

Матеріали кримінального провадження за №12021046590000127 від 18.10.2021 р. повернути до відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 19.05.2022 р.

Суддя: ОСОБА_1

19.05.2022