Рішення

від 18.05.2022 по справі 510/106/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/106/22

Провадження № 2/510/747/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.22 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,34 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки площею 2,21 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124183600:01:004:0225, 5124183600:01:005:0666, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_3 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки у строк визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Пізніше, 28.12.2021 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та не суперечить закону.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , видане 20.06.2017р. Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серія НОМЕР_1 ; свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , видане 15.06.2016р. Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серія НОМЕР_2 ; заповіт ОСОБА_3 від 07.06.2017р., зареєстрований в реєстрі за № 118, згідно якого ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_1 ; копія державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,34 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія державного акту на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,21 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124183600:01:004:0225, 5124183600:01:005:0666, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва; рішення Ренійського районного суду Одеської області від 29.08.2017р., справа № 510/1748/16-ц про визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,21 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124183600:01:004:0225, 5124183600:01:005:0666, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва; свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , видане 13.04.1980р. Новосільською сільською радою Ренійського району Одеської обл., батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 ; заява ОСОБА_1 до Ренійської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зареєстрована в реєстрі за № 417, спадкова справа № 308/2017; заява ОСОБА_2 до Ренійської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , зареєстрована в реєстрі за № 419, спадкова справа № 308/2017; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,34 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки площею 2,21 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124183600:01:004:0225, 5124183600:01:005:0666, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Під час життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження за якими усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

Згідно наявної в матеріалах справи заяви з спадкової справи № 308/2017, позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тобто прийняв спадщину відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Спадкоємців, які б мали обов`язкову частку у спадщині, не встановлено.

Відповідач ОСОБА_2 донька спадкодавця, звернулась до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, які б мали обов`язкову частку у спадщині не має.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно довимог ст.1268ЦК Україниспадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її.Згідно ч.1ст.1269ЦК України, спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини.Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців, які мають обов`язкову частку у спадщині, не встановлено.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 15, 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 263-266, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнанняправа власності задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

земельну ділянку площею 2,34 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182900:01:0020086, 5124182900:01:0050729, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 2,21 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124183600:01:004:0225, 5124183600:01:005:0666, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Костянтин СОРОКІН