Рішення

від 17.05.2022 по справі 910/16900/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2022Справа № 910/16900/21Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп»

доФізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни

про стягнення 435629,20 грн.

за зустрічним позовомФізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп»

простягнення 130000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом):Білоусов А.Ю.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом):Вінницький В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни про стягнення 167827,23 грн, з яких 130000,00 грн основного боргу, 13000,00 грн штрафу, 4112,11 грн пені, 5767,08 грн 3% річних та 14946,20 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 не у повному обсязі сплатив оренду плату за користування приміщенням, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 130000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 13000,00 грн штрафу, 4112,11 грн пені, 5767,08 грн 3% річних та 14946,20 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 відкрито провадження у справі №910/16900/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

09.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що фактично він не користувався послугами оренди, оскільки приміщення йому передано не було. Крім того, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненою коронавірусом Sars-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 №392 було встановлено продовжити з 22.05.2020 по 22.06.2020 карантин, в період якого заборонялось проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних та інших) заходів із кількістю більше 10 осіб, а проведення заходу, який планувався відповідно до умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 не можливо було організувати із кількістю 10 осіб, оскільки самих лише організаторів та музикантів була б така кількість.

09.11.2021 від Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни надійшла зустрічна позовна заява про стягнення збитків у розмірі 130000,00 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що позивачем за зустрічним позовом було сплачено орендну плату у розмірі 130000,00 грн відповідно до графіку платежів, наведеному у Договорі оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 (шляхом попередньої оплати). Однак, оскільки приміщення так і не було передано орендодавцем (відповідачем за зустрічним позовом) орендарю (позивачу за зустрічним позовом), а строк дії договору оренди закінчився, орендодавець зобов`язаний відшкодувати позивачу за зустрічним позовом збитки у розмірі 130000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем за зустрічним позовом були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 15.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни до розгляду з первісним позовом; постановлено здійснювати розгляд справи №910/16900/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.12.2021.

22.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що представник орендаря не з`явився для приймання за актом приймання-передачі приміщення, у зв`язку з чим він зобов`язаний сплатити орендодавцю суму орендної плати.

22.12.2021 позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом суму основного боргу у розмірі 130000,00 грн, штраф у розмірі 273000,00 грн, пеню у розмірі 8666,66 грн, 3% річних у розмірі 6451,76 грн та інфляційні втрати у розмірі 17420,73 грн, що разом становить 435629,20 грн.

У підготовчому засіданні 22.12.2021 судом було прийнято до розгляду подану позивачем за первісним позовом заяву про збільшення розміру позовних вимог; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.02.2022.

29.12.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

06.01.2022 до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

Підготовче засідання, призначене на 02.02.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 підготовче засідання у справі №910/16900/21 призначено на 16.02.2022.

16.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, в задоволенні якого судом було відмовлено у підготовчому засіданні 16.02.2022, про що зазначено у протоколі судового засідання від 16.02.2022.

У підготовчому засіданні 16.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

За наведених обставин судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 судове засідання у справі №910/16900/21 призначено на 18.05.2022.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 18.05.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 18.05.2022 проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.05.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Жадановою Наталєю Юріївною (орендар) укладено Договір оренди користування залу Stereo plaza №А-393, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується надати в тимчасове платне користування приміщення та сценічне обладнання, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування приміщення та сценічне обладнання, також сплачувати орендодавцю плату за користування зазначеним майном в строки та на умовах, встановленими даним договором, а також додатками до даного договору.

У розділі 1 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 зазначено, що приміщенням є концертний зал Stereo plaza, а саме частина нежитлового приміщення разом з вбудованим обладнанням та комунікаціями загальною площею 4000 кв.м., що розташоване на першому поверсі будівлі літери А за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 119, схематично позначене в Додатку №1 до даного договору; акт прийому-передачі приміщення письмовий документ, що засвідчує факт передачі приміщення від орендодавця орендарю в час початку строку оренди; строк оренди визначений договором період, на час якого орендодавець передає орендарю в строкове платне тимчасове користування приміщення, і після закінчення якого приміщення має бути повернене орендодавцю на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 прийом-передача приміщення оформлюється актом прийому-передачі приміщення, в якому зазначається його технічний стан та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що орендар матиме доступ та право користування приміщенням виключно після підписання акту прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 повернення орендарем приміщення з оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін в строк та час, зазначений у п. 4.1.2 даного договору.

Повернення приміщення з оренди оформлюється актом повернення приміщення, в якому зазначається його технічний стан, пошкодження, у випадку наявності пошкоджень, та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.4 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019).

Згідно з п. 3.5 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 приймання наданих орендодавцем послуг з оренди здійснюється орендарем на підставі акту прийому-передачі наданих послуг з оренди, який складається орендодавцем. Підписаний орендодавцем акт прийому-передачі наданих послуг з оренди має бути надісланий орендарю протягом 10-ти календарних днів з моменту закінчення строку оренди, зазначеного у п. 4.1.2 договору.

У розділі 4 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 зазначено, що приміщення надається в оренду орендарю строком на 24 години: з 06:00 години 26 травня 2020 року (час початку строку оренди) до 06:00 години 27 травня 2020 року (час закінчення строку оренди).

Відповідно до п. 5.1 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 орендна плата за період, вказаний у п. 3.1 даного договору, складає 260000,00 грн.

У п. 5.3 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 сторони погодили, що орендар здійснює оплату згідно з виставленими рахунками-фактурами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця за схемою:

- не пізніше 17.12.2019 65000,00 грн;

- не пізніше 14.02.2020 65000,00 грн;

- не пізніше 03.04.2020 65000,00 грн;

- не пізніше 18.05.2020 65000,00 грн.

Згідно з п. 15.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 за несвоєчасне внесення орендної плати або інших платежів, передбачених цим договором, а також додатками до нього, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми, що не була вчасно сплачена.

Відповідно до п. 16.1 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 цей договір набуває чинності з моменту його підписання, а також додатків до даного договору №1, №2 повноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 16.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 договір припиняє свою дію у разі закінчення строку оренди.

На виконання умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 щодо сплати частин орендної плати відповідач за первісним позовом (орендар) 16.12.2019 сплатив позивачу за первісним позовом (орендодавцю) орендну плату у розмірі 65000,00 грн та 12.02.2020 орендну плату у розмірі 65000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп», копія якої долучена до матеріалів справи.

Оскільки решту частину орендної плати (13000,00 грн) орендар не сплатив позивачу за первісним позовом, звертаючись з даним позовом до суду, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 130000,00 грн, 13000,00 грн штрафу, 4112,11 грн пені, 5767,08 грн 3% річних та 14946,20 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, відповідач за первісним позовом вказав, що фактично він не користувався послугами оренди, оскільки приміщення йому передано не було. Крім того, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненою коронавірусом Sars-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 №392 було встановлено продовжити з 22.05.2020 по 22.06.2020 карантин, в період якого заборонялось проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних та інших) заходів із кількістю більше 10 осіб, а проведення заходу, який планувався відповідно до умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 не можливо було організувати із кількістю 10 осіб, оскільки самих лише організаторів та музикантів була б така кількість.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що позивачем за зустрічним позовом було сплачено орендну плату у розмірі 130000,00 грн відповідно до графіку платежів, наведеному у Договорі оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 (шляхом попередньої оплати). Однак, оскільки приміщення так і не було передано орендодавцем (відповідачем за зустрічним позовом) орендарю (позивачу за зустрічним позовом), а строк дії договору оренди закінчився, орендодавець зобов`язаний відшкодувати позивачу за зустрічним позовом збитки у розмірі 130000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, відповідно до п. 5.1 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 орендна плата за період, вказаний у п. 3.1 даного договору, складає 260000,00 грн.

У п. 5.3 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 сторони погодили, що орендар здійснює оплату згідно з виставленими рахунками-фактурами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця за схемою: - не пізніше 17.12.2019 65000,00 грн; - не пізніше 14.02.2020 65000,00 грн; - не пізніше 03.04.2020 65000,00 грн; - не пізніше 18.05.2020 65000,00 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 щодо сплати частин орендної плати відповідач за первісним позовом (орендар) 16.12.2019 сплатив позивачу за первісним позовом (орендодавцю) орендну плату у розмірі 65000,00 грн та 12.02.2020 орендну плату у розмірі 65000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп», копія якої долучена до матеріалів справи.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом було сплачено позивачу лише половину орендної плати, обумовленої у Договорі оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019, а саме 130000,00 грн.

Чергові платежі відповідач за первісним позовом повинен був здійснити не пізніше 03.04.2020 року у сумі 65000,00 грн та не пізніше 18.05.2020 року у сумі 65000,00 грн.

В свою чергу, позивач за первісним позовом повинен був передати приміщення за актом приймання-передачі не пізніше 26.05.2020.

Судом встановлено, що постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Постановою КМУ від 16.03.2020 №215 внесено зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», зокрема, заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Постановою КМУ від 25.03.2020 №239 були внесені зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», зокрема, продовжено строк карантину до 24.04.2020 та продовжено вищевказану заборону до 24.04.2020.

Постановою КМУ від 22.04.2020 №291 були внесені зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», зокрема, продовжено строк карантину до 11.05.2020 та продовжено вищевказану заборону до 11.05.2020.

Постановою КМУ від 04.05.2020 №343 були внесені зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», зокрема, продовжено строк карантину до 22.05.2020 та продовжено вищевказану заборону до 22.05.2020.

Постановою КМУ від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» було встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Вказаною постановою було заборонено проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів.

Як вбачається з умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019, орендоване приміщення повинно було перебувати в оренді відповідача за первісним позовом з 06:00 години 26.05.2020 до 06:00 год 27.05.2020 з метою проведення гастрольного заходу.

При цьому, у п. 6.1 Додатку №1 до Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 сторони погодили максимальну кількість відвідувачів, окремо для кожної із категорій, що становить для: 1) фан-зони не більше 5000 відвідувачів, а у випадку використання двох фан-зон загальна кількість відвідувачів сумарно становить не більше 4500 відвідувачів; 2) віп-фан зони не більше 350 відвідувачів; 3) зони столів та де люкс згідно з схемою розміщення, але в будь-якому випадку не більше 332 відвідувача.

Тобто, гастрольний захід, який планувався з 06:00 години 26.05.2020 до 06:00 год 27.05.2020, передбачав відвідування його відвідувачами, які у своїй кількості значно перевищували обмеження, встановлені карантинними заходами.

Крім того, відповідно до п. 2.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 приміщення надається в оренду з метою проведення заходу. Орендар може використовувати приміщення виключно з цією метою та для проведення виключно одного концертно-гастрольного заходу.

Також, відповідно до п. 4.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 строк оренди не може бути здвинений або продовжений, а згідно з п. 16.2 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 договір припиняє свою дію у разі закінчення строку оренди.

З наведеного вбачається, що на період дати, запланованої для проведення у приміщенні орендодавця заходу, який було організовано орендарем (відповідачем за первісним позовом), законодавством як для орендаря, так і для орендодавця були встановлені обмеження, які значною мірою сприяли втраті будь-якої необхідності в укладеному між сторонами Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019, оскільки ані позивач за первісним позовом (орендодавець), ані відповідач за первісним позовом (орендар) об`єктивно не могли реалізувати умови вказаного договору, виконати свої зобов`язанні за ним у повному обсязі та належним чином.

Зокрема, враховуючи мету укладення договору оренда приміщення, де одночасно може перебувати значна кількість осіб (тисячі), для відвідування заходу у чітко визначений період, беручи до уваги, що відповідно до умов договору перенесення/зміна дати оренди не допускається, а строк оренди та дія договору оренди в будь-якому випадку закінчується 27.05.2020, суд дійшов висновку, що запроваджені обмежувальні карантинні заходи стали наслідком того, що орендар не здійснив чергові платежі, строк сплати яких настав у період карантину (03.04.2020 та 18.05.2020), оскільки очевидним було те, що умови договору оренди не будуть виконані обома сторонами орендар не зможе провести гастрольний захід, а орендодавець не зможе передати в оренду приміщення для тієї кількості осіб (відвідувачів), яка була погоджена між сторонами при укладенні Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019.

При цьому, відповідно до п. 5.6 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 сума орендної плати включає компенсацію комунальних витрат, пов`язаних з користуванням приміщенням, а саме: витрати за електроенергію, воду та каналізацію.

Тобто, до складу орендної плати також входить вартість відшкодування понесених орендодавцем витрат під час проведення відповідачем за первісним позовом заходу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, гастрольний захід не відбувся, приміщення, що є об`єктом оренди, не було фактично передано позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом (акти приймання-передачі та повернення приміщення, складення яких відповідно до умов договору підтверджує факт перебування приміщення в користуванні орендаря в матеріалах справи відсутні, а сторони не заперечують тих обставин, що приміщення не було фактично передано орендарю).

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, самостійно визначає предмет та підстави позову.

Предметом первісного позову є стягнення з орендаря (відповідача за первісним позовом) орендних платежів у розмірі 130000,00 грн, які орендар повинен був сплатити до дати отримання приміщення в оренду 65000,00 грн до 03.04.2020 та 65000,00 грн до 18.05.2020.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати вже передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

При цьому незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.

При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №905/1601/17.

Тобто, перелік доказів, які підтверджують виникнення обставин неможливості користування орендарем майном, не є вичерпним, і в кожному конкретному випадку суд повинен виходити з встановлених обставин справи.

Правова природа орендної плати за користування майном полягає в тому, що вона платиться в тому випадку (шляхом попередньої оплати або в період фактичного користування річчю), коли річ фактично була передана орендодавцем орендарю, тобто перебувала у користуванні орендаря.

Однак, як встановлено судом, приміщення, які є об`єктом оренди за Договором оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019, у зв`язку з карантинними обмеженнями не були передані орендодавцем (позивачем за первісним позовом) орендарю (відповідачу за первісним позовом).

При цьому, строк оренди відповідно до умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 перенести неможливо, а строк дії договору закінчився.

Таким чином, оскільки плата за користування річчю (орендна плата) підлягає сплаті виключно у випадку фактичного користування річчю особою, тоді як об`єкт оренди за Договором оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 відповідачу так і не був переданий у користування, суд не вбачає підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни грошових коштів у розмірі 130000,00 грн.

Отже, суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни суми основного боргу у розмірі 130000,00 грн.

Так само суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни пені у розмірі 8666,66 грн, штрафу у розмірі 13000,00 грн, 3% річних у розмірі 6451,76 грн та інфляційних втрат у розмірі 17420,73 грн, які нараховані за прострочення сплати відповідачем за первісним позовом орендної плати, оскільки вказані позовні вимоги є похідними від основної вимоги стягнення суми основного боргу у розмірі 130000,00 грн, в задоволенні якої судом відмовлено.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни штрафу у розмірі 260000,00 грн, суд зазначає наступне.

Сторони домовились, що у разі невмотивованої відмови орендаря від приймання приміщення (зокрема, у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі приміщення в строк, зазначений у п. 4.1.1 договору) або відсутності належним чином уповноважених представників орендаря під час початку строку оренди за адресою місцезнаходження приміщення, зазначеного у п. 1.1 договору, орендар вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за цим договором, внаслідок чого виконання договору орендодавцем стало неможливо. В такому випадку орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі суми орендної плати, визначеної у п. 5.1 договору (п. 15.3 Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019).

Суд зазначає, що виконання умов Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 стало неможливо (в тому числі і для орендодавця) не у зв`язку з переліком обставин, наведеним у п. 15.3 договору, а раніше, до дати, запланованої в договорі оренди для передачі об`єкта оренди, - у зв`язку з карантинними обмеженнями, встановленими законодавством, у зв`язку з чим посилання позивача за первісним позовом на п. 15.3 договору як на підставу для нарахування штрафу, є безпідставним.

До того ж акт про відсутність орендаря для прийняття приміщення в оренду (копія долучена позивачем за первісним позовом до відзиву на зустрічний позов) складений не на початок строку оренди, а станом на 27.05.2020.

За таких обставин, суд відмовляє у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни штрафу у розмірі 260000,00 грн.

Що стосується зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Фізичною особою-підприємцем Жадановою Наталею Юріївною було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» орендну плату у загальному розмірі 130000,00 грн (16.12.2019 - орендну плату у розмірі 65000,00 грн та 12.02.2020 орендну плату у розмірі 65000,00 грн).

Однак, як встановлено судом, з об`єктивних та незалежних від орендаря причин об`єкт оренди не перейшов в його користування у строки, встановлені Договором оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019.

При цьому, умовами вказаного договору визначено, що строк дії договору закінчується у разі закінчення строку оренди (п. 16.2 договору), строк оренди встановлений з 06:00 год 26.05.2020 до 06:00 год 27.05.2020 (п. 4.1 договору) та строк оренди не може бути змінений або подовжений (п. 4.2 договору).

Таким чином, строк дії Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 закінчився 27.05.2020.

Оскільки з метою отримання послуг оренди позивачем за зустрічним позовом було сплачено на користь відповідача за зустрічним позовом орендну плату у розмірі 130000,00 грн (шляхом попередньої оплати), тоді як послуги оренди фактично отримані не були (об`єкт оренди не перейшов у користування орендаря), а орендна плата справляється виключно за фактично надані послуги за користування об`єктом оренди, суд дійшов висновку, що сплачені Фізичною особою-підприємцем Жадановою Наталею Юріївною грошові кошти у сумі 130000,00 грн (попередня оплата) у зв`язку з закінченням строку Договору оренди користування залу Stereo plaza №А-393 від 09.12.2019 та неможливістю зміни дат оренди є такими, що утримуються орендодавцем без достатньої правової підстави, оскільки підстава їх утримання відпала.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За таких обставин, так як підстава збереження відповідачем сплаченої позивачем за зустрічним позовом орендної плати у сумі 130000,00 грн відпала, а послуги оренди надані не були, суд дійшов висновку задовольнити позов Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» грошових коштів у сумі 130000,00 грн.

При цьому, судом враховано, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на норми права, які відмінні від застосованих судом, зокрема позивач визначає правову природу заявленої до стягнення суми як збитки.

Однак, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правове обґрунтування позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №925/424/19.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір за подання первісного позову покладається на позивача за первісним позовом, судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп».

2. Позов Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерео Плаза Груп» (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 119; ідентифікаційний код: 38515227) на користь Фізичної особи-підприємця Жаданової Наталі Юріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 19.05.2022.

Суддя О.М. Спичак