Рішення

від 18.05.2022 по справі 128/3411/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3411/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :

головуючого - судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна особистою приватною власністю, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна особистою приватною власністю, мотивуючи вимоги тим, що з 02.09.1998по 10.06.2002 він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням суду.

Зважаючи на певні порозуміння, з вересня 2002 року сторони знову відновили свої стосунки та почали проживати разом за однією адресою, як одна сім`я.

За час спільного проживання у сторін народилось двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проживаючи однією сім`єю разом, восени 2017 року сторони придбали у власність земельну ділянку площею 0,0068 га, кадастровий номер 0520688900:04:004:0209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності було зареєстровано 24.11.2017 за ОСОБА_2 .

В подальшому, в 2018 - 2019 роках на вказаній земельній ділянці сторонами було побудовано нежитлове приміщення - гараж, загальною площею 128,1 кв.м.

Зважаючи на те, що земельна ділянка була оформлена на відповідача, то і технічна документація щодо дозволу на початок будівельних робіт та факт готовності об`єкту до експлуатації також реєструвався за ОСОБА_2 .

Підготовка документів до остаточної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно зайняла більше 6 місяців та була завершена 19.06.2020 із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .

Однак, зважаючи на ту обставину, що наприкінці 2019 року у стосунках сторін виникали певні непорозуміння, вони припинили проживати разом, як одна сім`я.

Гараж, який побудували сторони, за взаємною згодою знаходиться у використанні позивача.

В грудні 2019 року позивач запропонував ОСОБА_2 здійснити переоформлення гаража та земельної ділянки на його ім`я, коли буде завершена уся процедура з реєстрації, на що взамін запропонував надати їй 200 тис. грн.; відповідач погодилася.

Дані зобов`язання та факт передачі коштів сторони зафіксували розпискою, яку власноручно ОСОБА_2 написала 19 грудня 2019 року під час отримання від позивача вищевказаної суми. В розписці також було вказано, що за отримані кошти відповідач зобов`язується до 23 серпня 2020 року здійснити переоформлення нерухомості.

Проте, отримавши документи, що посвідчують право власності на вищевказане майно за відповідачем, ніяких дій ОСОБА_2 не було вчинено.

Позивач неодноразово пропонував відповідачу здійснити нотаріальне переоформлення нерухомого майна та земельної ділянки шляхом укладання договору дарування або ж купівлі-продажу, проте вирішити дане питання так і не вдалося.

Крім того, зважаючи на те, що впродовж 2002 - 2019 років сторони проживали як одна сім`я, є необхідність встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Нерухоме майно - гараж, площею 128,1 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:04:004:0209 є спільною сумісною власністю сторін, однак зважаючи на ту обставину, що позивач сплатив кошти ОСОБА_2 згідно домовленості, вказане майно він вважає своїм особистим. Проте, відповідач не здійснює та ігнорує будь-які заходи з переоформлення нерухомості на ім`я позивача.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 вересня 2002 року по 01 лютого 2020 року; визначити земельну ділянку площею 0,0068 га, кадастровий номер 0520688900:04:004:0209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 , визначити гараж, загальною площею 128,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, попередньо надіславши суду заяву, в якій справу просить розглянути в її відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача та зазначила, що дійсно, позивач надав їй кошти в розмірі 200 тис. грн., як компенсацію за гараж і земельну ділянку.

Відзив на позовну заяву позивача відповідачем у встановлений судом строк не подавався, а тому відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі з 02.09.1998 по 10.06.2022, який було розірвано рішенням суду (а.с. 7).

Як зазначає позивач в позовній заяві, що визнається та не заперечується відповідачем, сторони з вересня 2002 року відновили свої стосунки та почали проживати разом за однією адресою, як одна сім`я.

Проживаючи однією сім`єю разом, восени 2017 року сторони придбали у власність земельну ділянку площею 0,0068 га, кадастровий номер 0520688900:04:004:0209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності було зареєстровано 24.11.2017 за ОСОБА_2 (а.с. 8 - 9).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В подальшому, в 2018 - 2019 роках на вказаній земельній ділянці сторонами було побудовано нежитлове приміщення - гараж, загальною площею 128,1 кв.м.

Зважаючи на те, що земельна ділянка була оформлена на відповідача, то і технічна документація щодо дозволу на початок будівельних робіт та факт готовності об`єкту до експлуатації також реєструвався за ОСОБА_2 .

Підготовка документів до остаточної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно зайняла більше 6 місяців та була завершена 19.06.2020 із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (а.с. 10 - 11).

Гараж, який побудували сторони, за взаємною згодою знаходиться у використанні позивача.

В грудні 2019 року позивач запропонував ОСОБА_2 здійснити переоформлення гаража та земельної ділянки на його ім`я, коли буде завершена уся процедура з реєстрації, на що взамін запропонував надати їй 200 тис. грн.; відповідач погодилася.

Дані зобов`язання та факт передачі коштів сторони зафіксували розпискою, яку власноручно ОСОБА_2 написала 19 грудня 2019 року під час отримання від позивача вищевказаної суми. В розписці також було вказано, що за отримані кошти відповідач зобов`язується до 23 серпня 2020 року здійснити переоформлення нерухомості (а.с. 15).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, , які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03 червня 1999 року).

На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі поширюються положення глави 8 Сімейного Кодексу (право спільної сумісної власності подружжя).

Таким чином, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є визначеною законом підставою для виникнення у них прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За даних обставин, суд вважає за можливе встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки встановлення цього факту має юридичне значення, а інший шлях встановлення - відсутній.

Встановлення вказаного юридичного факту необхідно позивачу для оформлення права власності на земельну ділянку та гараж.

Згідно ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Незважаючи на домовленість сторін, що вищевказане нерухоме майно буде особистою власністю позивача та він сплатив відповідачу кошти в рахунок оплати її частки майна, переоформлення права власності на позивача вчинено не було.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України набуте подружжям за час їхнього шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17.

Нерухоме майно - гараж, площею 128,1 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:04:004:0209 є спільною сумісною власністю сторін, однак, зважаючи на ту обставину, що позивач сплатив кошти відповідачу згідно домовленості, проте відповідач не здійснює та ігнорує будь-які заходи з переоформлення нерухомості на ім`я позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 74 СК України, ст. 368 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 200, 247, 264, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 вересня 2002 року по 01 лютого 2020 року.

Визначити земельну ділянку площею 0,0068 га, кадастровий номер 0520688900:04:004:0209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Визначити гараж, загальною площею 128,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко