Рішення

від 18.05.2022 по справі 160/26864/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року Справа № 160/26864/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС», в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40719491) до бюджету у розмірі 101 566,20 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у відповідача обліковується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 101 566,20 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань. Зазначає, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26864/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» про стягнення податкового боргу, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» засобами поштового зв`язку, проте, 28.03.2022 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання". При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі №160/8623/19. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Крім того, ухвалу суду від 29 грудня 2021 року було направлено на електронну адресу ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС», яка збігається з електронною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові, що підтверджується звітом відправки.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40719491) є юридичною особою, зареєстрованою 05.08.2016 р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис номер 12241020000077943.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наявними матеріалами справи, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» з податку на додану вартість на загальну суму 101 566,20 грн. виник у зв`язку із неповною сплатою відповідачем у встановлені законом строки сум задекларованих грошових зобов`язань, а саме:

1. Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 88922,20 грн. згідно:

- податкової декларації №9228645591 від 19.10.2018 р., термін сплати 30.10.2018 р. на суму 39 165,00 грн.;

- податкової декларації №9263118225 від 27.11.2018 р., термін сплати 27.11.2018 р. 17 167,00 грн.;

- ППР №0018845030 від 27.02.2020 р., термін сплати 23.03.2020 р. на суму 16512,20 грн.;

- ППР №0018835030 від 27.02.2020 р., термін сплати 23.03.2020 р. на суму 5,00 грн.;

- ППР №0027475030 від 26.03.2020 р., термін сплати 19.05.2020 р. на суму 7 072,61 грн.;

- пеня нарахована згідно ст.129 ПК України на загальну суму 8 995,39 грн.

2. Заборгованість по податку на прибуток іноземних юридичних осіб виникла у зв`язку з несплатою платником податків пені нарахованої згідно ст.129 ПК України у розмірі 305,00 грн.

3. Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 12 339,00 грн., згідно:

- податкової декларації №9310790337 від 25.02.2019 р., термін сплати 11.03.2019 р. на суму 10,00 грн.;

- податкової декларації №9311412036 від 01.12.2018 р., термін сплати 26.03.2019 р. 11879,00 грн. та пені;

- податкової декларації №1363136 від 13.01.2020 р., термін сплати 10.03.2020 р. на суму 3,00 грн.;

- самостійно нарахованої пені згідно податкової декларації №9311412036 від 01.12.2018 р., термін сплати 26.03.2019 р. на суму 91,00 грн.

Проте, у встановлені законом строки ці узгоджені грошові зобов`язання відповідачем сплачені не були, внаслідок чого вони набули статусу податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ю» №12242-50/65 від 28.11.2018 р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 138 918,00 грн. Вказана вимога була направлена на юридичну адресу відповідача та отримана останнім 30.01.2019 р.

Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми «Ю» №12242-50/65 від 28.11.2018 р. податковий борг останнього погашено не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ю» №12242-50/65 від 28.11.2018 р. до суду не надано.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Так, згідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача податковий борг виник за 2018, 2019, 2020 роки.

Абзацом 10 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Наразі введений з 18.03.2020 року карантин не закінчений, на момент запровадження вказаного вище мораторію, встановлений п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України строк стягнення податкового боргу не минув. Відтак, позивач звернувся до суду з дотриманням визначеного законодавством строків.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як передбачено підпунктом 20.1.19 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов`язанням за рахунок коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу по узгодженим грошовим зобов`язанням у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкової вимоги про його сплату.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» (вул.Короленка, буд.44, офіс 102, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40719491) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС» (вул.Короленка, буд.44, офіс 102, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40719491) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 101 566,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко