Рішення

від 18.05.2022 по справі 451/145/22

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/145/22

Провадження № 2/451/247/22

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін

ОСОБА_1 (позивачка)звернулася досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 (відповідачі), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

встановити факт, що ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 2,2319 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,0034 га та 1,2285 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Завидчанської сільської ради Червоноградського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 025295 від 11 квітня 2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_6 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадкова маса, заповіт спадкодавцем не складався, відтак має місце спадкування майна померлої за законом. У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшли земельні ділянки загальною площею 2,2319 га, на території Завидчанської сільської ради. На день смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному житловому будинку був зареєстрований пасинок ОСОБА_4 , який після її смерті прийняв на відповідальне зберігання належні померлій правовстановлюючі документи та опікувався спадковим майном. При зверненні до нотаріальної контори за заявою позивача нотаріусом було відкрито спадкову справу та роз`яснено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку необхідно подати оригінали відповідних документів, при цьому було роз`яснено, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку виданий після смерті ОСОБА_5 .

Відповідачі правом на подання відзивів не скористались.

У підготовче судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили.

Заяви та клопотання учасників справи

03.05.2022 позивачка подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.103).

28.04.2022 позивачка подала на розгляд суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити (а.с.101).

Відповідачі подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, визнання позовних вимог та не заперечення проти ухвалення рішення на користь позивачки (а.с.97,99).

16.05.2022 позивачкою подано заяву про уточнення позовних вимог(а.с.108).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частин 1, 3 статті 211, частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 04.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.2-3).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 04.05.2022 відкладено розгляд справи(а.с.104).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Батьками ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13.12.1972(а.с.22).

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , що констатовано свідоцтвом про народження від 20.05.1954(а.с.31).

ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02.03.1973 (а.с.23).

ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_13 24.02.1962. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 24.02.1962 (а.с.32).

Батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 17.02.1966 та від 13.02.1963 (а.с.15, 17).

ОСОБА_16 одружився з ОСОБА_14 13.08.1988. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_17 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 30.06.1995 (а.с.14).

Свідоцтвом про розірвання шлюдбу встановлено, що шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_2 розірвано 02.06.1993(а.с.18).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_5 від 18.03.1985 та серії НОМЕР_6 від 15.11.1996, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 у с. Завидче Радехівського району Львівської області (а.с.20,21).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у с. Завидче Радехівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.02.2021(а.с.30).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІV-ЛВ №025295, виданого на підставі рішення Х сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради Ради народних депутатів від 25 лютого 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9241, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, загальною площею 2,2319 га, які розташовані на території Завидчанської сільської ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.24).

Розбіжності у документах щодо написання по батькові « ОСОБА_19 » та « ОСОБА_20 » є ідентичними, що підтверджується експертним висновком від 09.04.2021(а.с.29).

Довідкою виконавчого комітету Лопатинської селищноїради Львівської області від 20.01.2022 за №71 встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на ім`я якої на підставі розпорядження Радехівської РДА №51 від 01.10.1996 року було видано сертифікат серії ЛВ №0111787 на право на земельну частку (пай) є одна і та сама особа(а.с.38).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Лопатинської селищноїради Львівської області №40 від 20.01.2022, на день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 разом з нею в АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав однією сім`єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вів з померлою спільне господарство, поніс витрати пов`язані з похованням та опікувався спадковим майном(а.с.39).

Листом від 27.08.2021 приватний нотаріус Н.І. Комарницька відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність оригіналу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (а.с.40).

Розпорядженням голови Радехівської РДА від 01.10.1996 за №518 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки/паю/ та її розмірів в умовних кадастрових гектарах спілки власників селянських господарств « ІНФОРМАЦІЯ_13 », списком громадян, власників сертифікатів на земельну частку (пай) та витягом із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) підтверджується, що ОСОБА_6 погоджено передачу земельних часток для ведення товарного виробництва (а.с.43, 44-45, 46).

Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №120/2021, номер у спадковому реєстрі 68039697, що встановлено витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі(а.с.33).

З копії спадкової справи вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Остання відмовилася від спадщини після смерті свого чоловіка на користь дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.54-93).

13 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про поділ спадщини, посвідчений приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за №1869, згідно якого сторони домовилися, що: - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 4623981400:02:000:0293, площею 0,7647 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Червоноградського району Львівської області переходить ОСОБА_2 ; - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4623981400:03:000:0293, площею 0,6114 га, що розташована на території Завидчанської сільської ради Червоноградського району Львівської області переходить ОСОБА_1 (а.с.70-71).

Після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася, що підтверджується витягами зі спадкового реєстру(а.с.109, 110).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачці у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної ЦК УРСР), Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України).

Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.

Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин та визначають обсяг суб`єктивних прав і юридичних обов`язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.

Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі Постанова Пленуму ВСУ).

Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Так, згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Норма статті 525 ЦК УРСР передбачає, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Приписами частин 1 та 2 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з положеннями частин 1 та 3 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Нормами статті 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1 та 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Приписами частини 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_5 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_11 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею проживав пасинок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_4 фактично прийнявспадщину післясмерті ОСОБА_5 шляхом вступув управліннята володінняспадковим майном,адже прийнявна відповідальнезберігання належніпомерлій правовстановлюючідокументи таопікувався спадковиммайном додня своєїсмерті.Ці обставиниповністю підтверджуютьсябезпосередньо дослідженимисудом письмовимидоказами.

Таким чином, суд доходить переконання про наявність достатніх обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, в силу приписів частини першої статті 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину.

За життя ОСОБА_4 особистого розпорядження не зробив, відтак після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 , відкрилася спадщина, до якої ввійшли належні йому права та обов`язки, які не припинилися внаслідок його смерті (у тому числі право на земельну частку (пай).

Враховуючивищевикладене усвоїй сукупності,а такожзважаючи нате,що особистемайнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі статей 392, 1216, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1261-1265, 1268, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 206, 259, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районнийсуд Львівськоїобласті,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 2,2319 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,0034 га та 1,2285 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Завидчанської сільської ради Червоноградського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 025295 від 11 квітня 2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_6 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати у справі покласти на позивачку.

Реквізити сторін:

Позивачка - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідачки:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька