Рішення

від 18.05.2022 по справі 440/3335/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3335/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинська міська рада про:

- визнання протиправним та скасування рішення Глобинської міської ради від 22.02.2022 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність";

- зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,7000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населеного пункту м. Глобине в районі земельної ділянки з кадастровим номером 5320610100:00:027:0119.

Підставою позову є порушення права позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність у межах норм, передбачених статтею 121 Земельного кодексу України, внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки позивач реалізував своє право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, адже рішенням 16 сесії Глобинської міської ради №154 від 05.02.2002 гр. ОСОБА_1 у 2004 році було безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,1140 га (кадастровий номер 5320610100:50:005:0532) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15 червня 1998 року ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Глобинської міської Ради народних депутатів №697 від 05 грудня 1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,28 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Глобинської міської ради у АДРЕСА_1 .

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №141911104 від 19 жовтня 2018 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5306110522017 від 07 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15 червня 1998 року є власником земельної ділянки (кадастровий номер 5320610100:00:004:1979) площею 0,1 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №141916212 від 19 жовтня 2018 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5306110512017 від 07 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15 червня 1998 року є власником земельної ділянки (кадастровий номер 5320610100:00:004:1978) площею 0,18 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою від 01.02.2022 (вх.05-04/3306 від 01.02.2022) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,7000 га. Земельна ділянка розташована за адресою: полтавська область, Кременчуцький район, Глобинська міська рада.

До вказаної заяви додала копії паспорта, ідентифікаційного номера, довіреності, рішення суду №440/5848/21 від 15.09.2021 та викопіювання з місцем розташування земельної ділянки.

Рішенням двадцять п`ятої сесії Глобинської міської ради VІІІ скликання №518 від 22.02.2022 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність» вирішено відмовити у наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га, з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у зв`язку з тим, що скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки по даному цільовому призначенню.

Позивач не погодилася з відмовою Глобинської міської ради у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Із аналізу зазначених норм, вбачається, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі змісту оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву суд встановив, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав на те, що позивач скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки по даному цільовому призначенню.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що гр. ОСОБА_1 реалізував своє право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно рішення 16 сесії Глобинської міської ради №154 від 05.02.2002, яким гр. ОСОБА_1 у 2004 році було безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,1140 га (кадастровий номер 5320610100:50:005:0532) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

Суд із наданих позивачем доказів з`ясував, що на замовлення позивача ТОВ "Компанія ТЕРРА-Макс" виготовлено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а саме:

- земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 5320610100:00:004:1979 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2018 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2017, які містять посилання на підстави виникнення права власності - Державний акт на право власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15.06.1998;

- земельної ділянки площею 0,1800 га кадастровий номер 5320610100:00:004:1978 для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2018 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2017, які містять посилання на підстави виникнення права власності - Державний акт на право власності на землю IV-ПЛ №054088 від 15.06.1998.

Крім того, ОСОБА_1 отримав у порядку статті 121 чинного Земельного кодексу України у власність земельну ділянку площею 0,1300 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Глобинської міської ради від 05.02.2004 №154, на підтвердження чого надав копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №033629 від 14.04.2004.

Відповідно до частини першої статті 56 Земельного кодексу України № 561-XII від 18 грудня 1990 року для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Згідно з частинами першою та сьомою статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" №742-IV від 15 травня 2003 року для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

У постанові від 24 червні 2015 року у справі №6-228цс14 Верховний Суд України надавав оцінку співвідношенню понять "особисте підсобне господарство" та "особисте селянське господарство" та дійшов висновку, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України № 561-XII від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 ЗК України.

Аналогічні висновки щодо правозастосування викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №805/177/17-а та від 11 грудня 2019 року у справі №805/181/17-а.

Відтак, суд доходить висновку, що громадянин має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки один і більше разів, проте в межах розмірів, передбачених статтею 121 Земельного кодексу України. Нормами Земельного кодексу України не передбачено обмеження щодо реалізації особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства лише однією земельною ділянкою, проте визначено граничний розмір земельної (-их) ділянки (-ок), а саме: не більше 2,0 гектара.

З матеріалів справи вбачається, що право на безоплатне отримання земельної ділянки (кадастровий номер 5320610100:00:004:1978) площею 0,18 га позивачем реалізовано вперше в 1998 році та сумарно із площею 0,70 га, яка вказана позивачем у клопотанні про надання дозволу від 01.02.2022, становить орієнтовно 0,88 га, що є меншим, ніж максимальна межа у 2,0 га, встановлена статтею 121 ЗК України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року.

З огляду на набуття позивачем права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5320610100:00:004:1978 ) у порядку приватизації земельної ділянки, наданої для ведення особистого підсобного господарства відповідно до приписів Земельного кодексу України №561-XII від 18 грудня 1990 року, позивач має право на збільшення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" та в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року.

Аргумент відповідача стосовно того, що позивачем вже безоплатно отримано у власність земельну ділянку площею 0,1140 га (кадастровий номер 5320610100:50:005:0352) з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №033629 від 14 квітня 2004 року, виданого на підставі рішення 16 сесії Глобинської міської ради 4 скликання №154 від 05 лютого 2004 року, а тому він не має право на чергове безоплатне отримання у власність земельної ділянки площею 0,50 га, суд відхиляє, так як сумарно площа земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, які позивач вже має у власності (земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:004:1978 площею 0,18 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:50:005:0352 площею 0,13 га) та яку позивач бажає отримати у власність згідно клопотання від 01.02.2022, складатиме орієнтовно 1,11 га, що також є меншим, ніж максимальна межа у 2,000 га, встановлена статтею 121 ЗК України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року.

Таким чином, рішенням двадцять п`ятої сесії Глобинської міської ради VІІІ скликання №518 від 22.02.2022 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність» є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна вимога позивача - задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,7000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населеного пункту м. Глобине в районі земельної ділянки з кадастровим номером 5320610100:00:027:0119, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 0,70 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населеного пункту м. Глобине, з урахуванням висновків суду.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради ( вул. Центральна, 285, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії Глобинської міської ради VІІІ скликання №518 від 22.02.2022 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність".

Зобов`язати Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 лютого 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,70 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області за межами населеного пункту м. Глобине, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва