Постанова

від 17.05.2022 по справі 640/15238/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15238/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛЬШПОЛ" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головним управлінням ДПС у м. Києві подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ», у якому позивач просив суд стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 41125,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15238/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

На адресу суду надійшов відзив ТОВ «ФАЛЬШПОЛ», у якому відповідач вказав на обставини сплати податкового боргу та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про відмову від позову у зв`язку з відсутністю на поточну дату податкового боргу заявленого до стягнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2021 заяву Головного управління ДПС у м. Києві про відмову від позову задоволено, провадження у адміністративній справі № 640/15238/21 закрито. Повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві п`ятдесят відсотків судового збору в сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень), сплаченого при зверненні до суду згідно платіжним дорученням від 27.05.2021 № 2259.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині (стягнення судового збору), позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині повернення судового збору та ухвалити в цій частині рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн. за подання позову.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 18.05.2022, з урахуванням того, що предметом оскарження не є питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі, а питання розподілу судом судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФАЛЬШПОЛ» про стягнення податкового боргу. Спірним питанням у даній справі (в рамках апеляційної скарги) є питання розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції було повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві п`ятдесят відсотків судового збору в сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень), сплаченого при зверненні до суду згідно платіжним дорученням від 27.05.2021 № 2259. Натомість, апелянт наголошує на необхідності стягнення всієї суми сплаченого судового збору за рахунок відповідача.

Відповідно до норм частин 1,2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно приписів частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Водночас, відповідно до статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України, стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.

Питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України, може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.

Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати, як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі, задовольнивши заяву позивача про відмову від позову, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати, як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 200/6826/20-а, від 07 вересня 2021 року у справі № 380/3138/20.

Підсумовуючи, колегія суддів наголошує на тому, що положення статті 140 та 142 КАС України, у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 КАС України, не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді питання про відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. У іншій частині оскаржувана ухвала не переглядалась.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308,315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 р. в частині повернення Головному управління Державної податкової служби у м. Києві 1135 грн. судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» (адреса: 02160, м. Київ, проспект Соборності, 19, ідентифікаційний код - 43695793) на користь Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

У іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко