Ухвала

від 19.05.2022 по справі 127/8437/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/8437/21

Провадження №11-кп/801/548/2022

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участі учасників провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2022 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на 60 діб, починаючи з02.05.2022 року до 30.06.2022 року включно.

Взято ОСОБА_8 , під варту негайно з зали суду.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2022 року. Просить винести своє рішення, яким змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, прокурором в судовому засіданні не доведено обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки в нього умислу від переховування від правоохоронних органів не було, так як телефон на який з ним зв`язувались був давно відключений, а на той яким він користується з ним не зв`язувались, також в апеляції зазначив, що вмомент виконання приводу, можливо був матері, з`явитись в правоохоронні органи не міг оскільки хворів на COVID-19, а потім займався оформленням інвалідності, крім цього, судом при задоволенні клопотання прокурора не враховано його стан здоров`я.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об`ємі.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Висновки суду про застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження№12021020010000144 від 03 лютого 2021 року ОСОБА_8 оголошено підозру в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2021 року внаслідок неявки обвинуваченого в судові засідання до нього було застосовано привід, а згодом, ухвалою суду від 18.04.2022 ОСОБА_8 оголошено в розшук.

На виконання вказаної ухвали, ОСОБА_8 доставлено до суду, де йому було повідомлено про наступну дату судового засідання та роз`яснено обов`язок з`явитися до суду. В судових засіданнях призначених на 17.09.2021 року, 20.10.2021 року обвинувачений був присутній, проте в подальшому, 12.11.2021 року, 06.12.2022 року, 12.01.2022 року, незважаючи на належне повідомлення судом про дати, час судових засідань не з`явився до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_8 не надходили.

В подальшому, до ОСОБА_8 знову було застосовано привід, який у зв`язку із відсутністю обвинуваченого за місцем проживання не було виконано працівниками поліції. Відтак, ухвалою суду від 08.04.2022 року ОСОБА_8 було вдруге оголошено в розшук.

Таким чином, ОСОБА_8 систематично порушуються обов`язки обвинуваченого, визначені КПК України щодо явки до суду за першим викликом та повідомлення суд про місце проживання і його зміну. Такі дії ОСОБА_8 призвели до неодноразового розшуку обвинуваченого та є доказом не лише ризику ухилення від явки до суду, а й вже повторно вчинених дій з перешкоджання кримінальному провадженню.

Щодо власне застосування запобіжного заходу, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як вбачається з ухвали слідчого судді, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

З урахуваннямнаведеного,а такождоведення прокуроромризиків,а саме,що підозрюванийможе переховуватисявід судуз метоюуникнення кримінальноївідповідальності,оскільки ОСОБА_8 систематично порушуються обов`язки обвинуваченого, визначені КПК України щодо явки до суду за першим викликом та повідомлення суд про місце проживання і його зміну.

Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих

Крім того, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника в частині зміни запобіжного заходу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 заставу в розмірі, яка буде співрозмірною та такою, що за умови внесення останньої забезпечить виконання процесуальних рішень.

Визначаючись щодо розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого,міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, у тому числі наявність в нього родини.

За таких обставин визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу не суперечить цілям та завданням кримінального судочинства.

Межі застави встановлені ч.5 ст.182 КПК України, де з-поміж іншого зазначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначена застава в межах встановленої для тяжких злочинів, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень та обов`язків.

Керуючись ст.ст.404, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України скасувати.

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на 60 (шістдесят діб), починаючи з02.05.2022 року до 30.06.2022 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, за умови внесення якої він може бути звільнений з-під варти.

В разі внесення застави обвинуваченим чи іншим заставодавцем відповідно до п.п.2-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки:

-не відлучатися з міста Вінниці без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання чи роботи;

-утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: