Постанова

від 18.05.2022 по справі 380/12030/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12030/21 пров. № А/857/20864/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кравців О.Р.), ухвалене у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м.Львові 06 жовтня 2021 року, повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 року, у справі №380/12030/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРІДІАН ГРУПП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІДІАН ГРУПП» (далі - Товариство) звернулось в суд з позивом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, просило: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.05.2021 №2629910/38659491, від 15.04.2021 №2571071/38659491, від 15.04.2021 №2571297/38659491, від 15.04.2021 №2571068/38659491, від 15.04.2021 №2571069/38659491; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 13.03.2021 №53, від 14.02.2021 №76, від 02.03.2021 №6, від 10.03.2021 №36, від 27.02.2021 №157; - вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Суд першої інстанції вказав, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів на обґрунтування того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання та вказав, що квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, не відповідають вимогам, що встановлені до них п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій. Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом першої інстанції не встановлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача датою її подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Донецькій області подали апеляційні скарги.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що під час подачі на реєстрацію податкових накладних Товариство не перебувало у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Скаржники зазначають, що обсяг постачання транспортних послуг позивачем перевищував обсяг постачання таких послуг контрагентами-постачальниками позивачу, за умови відсутності врахованої таблиці даних, яка б свідчила про постачання Товариством вищевказаних послуг на постійній основі. Скаржники вказують, що Товариство подало документи низької якості, що не дозволило вивчити їх на приналежність до відповідної господарської операції. Зазначають, що Товариство не надало банківських виписок з особових рахунків, а надані документи в підтвердження придбання послуг з оренди автомобільних транспортних засобів стосувались лише оренди самих транспортних засобів, без урахування оплати праці водіям цих транспортних вантажних засобів. Вважають, що суд, зобов`язавши зареєструвати спірні податкові накладні, втручається у дискреційні повноваження відповідачів.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «МЕРІДІАН ГРУПП» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, здійснює наступні види діяльності за такими КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Товариством укладено Договір про транспортні послуги №20 від 10.02.2021 з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧА ФІРМА АГРОКОМПЛЕКС (Замовник). Відповідно до умов вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок Замовника виконати послуги перевезення вантажів Замовника по території України. Вартість договору визначається по сумі виставлених рахунків.

За результатом надання транспортних послуг Товариство склало та подало на реєстрацію податкову накладну №53 від 13.03.2021 та податкову накладну №76 від 14.02.2021, однак відповідно до отриманих квитанцій від 30.03.2021 та від 26.02.2021 вказані податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариство подало повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування яких зупинено від 28.04.2021 №68 та від 08.04.2021 №18, відповідно, надало документи на підтвердження реальності господарської операції. Вказало, що Підприємство надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту та використовує орендований транспорт.

За результатом розгляду повідомлення Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення про відмову реєстрації податкової накладної від 05.05.2021 № 2625910/38659491 у зв`язку з неподанням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документ, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На вказане Рішення Товариство подало скаргу, яку Рішенням від 14.05.2021 №22103/38659491/2 залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням копій первинні документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортувань навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

За результатом розгляду повідомлення Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2021 №2571071/38659491 у зв`язку з ненаданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків

На вищевказане Рішення Товариство подало скаргу, яку Рішенням від 27.04.2021 №19656/38659491/2 залишена без задоволення у зв`язку з неподанням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у кому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Так, 18.01.2021 Товариством (Виконавець) укладено Договір №39 про надання послуг по перевезенню лісопродукції з ДП «Стрийське лісове господарство» (Замовник), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги по перевезенню лісопродукції в кількості 5500 м3, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах наданих послуг.

Товариством за фактом надання відповідних транспортних послуг 02.03.2021 складено податкову накладну № 6, яку направлено на реєстрацію 30.03.2021, відповідно до отриманої квитанції від 30.03.2021 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариство подало повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування яких зупинено від 09.04.2021 №21, надало документи на підтвердження реальності господарської операції. Вказало, що Підприємство надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту та використовує орендований транспорт.

За результатом розгляду повідомлення Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію задаткової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або зимову в такій реєстрації, прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2021 № 2571297/38659491 у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

На вказане Рішення Товариство подало скаргу, яку Рішенням від 27.04.2021 №19623/38659491/2 залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

03.03.2021 Товариство (Перевізник) уклало Договір транспортно-експедиційних послуг №1984 з ТОВ «Авангард Логистик» (Експедитор) відповідно до умов якого Експедитор доручає, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та по території іноземних держав згідно заявок Експедитора.

За результатом надання автотранспортних послуг Товариство склало та подало на реєстрацію податкову накладну №36 від 10.03.2021, відповідно до отриманої квитанції від 30.03.2021 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До ГУ ДПС у Донецькій області Товариство подало Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.04.2021 № 15. Вказало, що Підприємство надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту та використовує орендований транспорт.

За результатом розгляду повідомлення Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення про відмові реєстрації податкової накладної від 15.04.2021 .№2571068/38659491 у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

На вказане Рішення Товариство подало скаргу, яку Рішенням від 27.04.2021 №19615/38659491/2 залишено без задоволення у зв`язку з неподанням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг, урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

01.02.2021 Товариством (Перевізник) та ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» (Замовник) укладено Договір на транспортні послуги № 01.02.2021 відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пункту призначення в установлений цим договором термін і видати його Замовникові, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення Вантажу передбачену цим Договором винагороду.

Товариство 27.02.2021 складено податкову накладну № 157, яку направлено на реєстрацію 11.03.2021 та відповідно до отриманої квитанції від 11.03.2021 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариство подало до ГУ ДПС у Донецькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 08.04.2021 № 17. Надало документи та вказало, що Підприємство надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту та використовує орендований транспорт.

За результатом розгляду повідомлення Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію задаткової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2021 № 2571069/38659491 у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

На вказане Рішення Товариство подало скаргу, яку Рішенням від 27.04.2021 №19618/38659491/2 залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час подання податкових накладних, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час подання податкових накладних, (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено у отриманих Товариством квитанціях, подані податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 Критеріїв ризиковості операцій до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження надання послуг за складеними податковими накладними, Товариство подало контролюючому органу копії: договорів від 10.02.2021 № 20, від 18.01.2021 № 39, від 01.02.2021 № 01.02.2021, від 03.03.2021 № 1984; рахунки-фактури від 14.02.2021 № 107/02, від 02.03.2021 № 197/03, від 10.03.2021 № 228/02, від 27.02.2021 № 191/02; ТТН від 11.02.2021 №9; від 02.03.2021 №285564; від 06.03.2021 №4, міжнародних ТТН № 172755, № 171436, № 173167, № 176536, №176246/1; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.2021 № 107/02, від 02.03.2021 № 197/03, від 10.03.2021 № 228/02, від 27.02.2021 № 191/02.

Оскаржувані рішення про відмову у реєстрації поданих Товариством податкових накладних прийняті у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів та/ або банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, Товариством надано контролюючому органу виписки з банківських рахунків, якими підтверджено рух коштів та інтервал дат по контрагентах та платіжні доручення на підтвердження оплати за послуги з користування автотранспортним вантажним засобом, оренду вантажного транспортного засобу.

При цьому, з наданих Товариством документів вбачається, що на виконання умов вказаних договорів ТОВ «МЕРІДІАН ГРУПП» укладено договори: оренди майна від 14.01.2021 № 18 з ФОП ОСОБА_1 про передачу в тимчасове користування транспортні засоби згідно з Додатком з екіпажем; оренди майна від 26.02.2021 № 26/02/2021 з ФОП ОСОБА_2 про передачу в тимчасове користування з метою перевезення вантажів транспортні засоби з екіпажем; оренди майна від 11.02.2021 №МІ 1/21 з ФОП ОСОБА_3 про передачу в тимчасове користування з метою перевезення вантажів транспортні засоби з екіпажем; оренди майна від 23.02.2021 № 23/02 з ФОП ОСОБА_4 про передачу в тимчасове користування з метою перевезення вантажів транспортні засоби з екіпажем. За умовами вказаних договорів Товариство прийняло в тимчасове користування з метою перевезення вантажів транспортні засоби.

Так, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 закріплено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавцем визначено два етапи реєстрації податкової накладної: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), від 08 квітня 2021 року у справі №2140/1820/18, від 22 вересня 2021 року у справі №560/3974/18.

Разом із тим, у отриманих Товариством квитанція не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою.

У оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних як підстави відмови вказано: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (щодо поданої Товариством податкової накладної №53); ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (щодо інших поданих Товариством податкових накладних).

При цьому документи, які не надано, не визначено, додаткова інформація (конкретні документи) не зазначена.

Згідно з пунктом 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено, якими мотивами керувався контролюючий орган, вважаючи, що надані Товариством документи не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних, тоді як при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган мав навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Покликання на ненадання платником податку копій первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, як на підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та відмову у задоволенні скарг поданих у ДПС, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані Товариством є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, на переконання суду апеляційної інстанції, є формальним та вказує на протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Разом з тим, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо питання відсутності у таблиці даних платника ПДВ товару за кодами УКТЗЕД/ДКПП, то суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач щодо цього надано пояснення та документи, зазначені судом попередньо.

Окрім того, відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.

Пунктами 13-16 Порядку №1165 встановлено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

За правилами пункту 19 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15цього Порядку. (пункт 20 Порядку № 1165).

Таким чином, Таблиця є зведеною інформацією щодо кодів видів економічної діяльності платника податків згідно із Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП, які постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податків, увозяться на митну територію України. Подання Таблиці не є обов`язковим, Порядок № 1165 передбачає: можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку згідно Додатку № 5, яка підлягає відповідному розгляду та прийняття рішення про її врахування чи неврахування; визначає можливість врахування таблиці даних в автоматизованому режимі; якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. В разі неврахування Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.

Разом з тим, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Щодо покликання скаржника на втручання суду першої у дискреційні повноваження контролюючого органу, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно із статтею 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Корецький та інші проти України» щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується.

Таким чином, зазначений спосіб захисту порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки останній за встановлених обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) вказав, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку аргументам сторін, погоджується з висновком судом першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваних Товариством рішень комісії ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних та щодо необхідності зобов`язати ДПС України зареєструвати спірні в даній справі податкові накладні.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 при відкритті апеляційного провадження відстрочено Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Донецькій області сплату судового збору за подання апеляційних скарг до винесення рішення судом апеляційної інстанції, однак доказів сплати судового збору скаржниками не надано, сплату такого судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому такий слід стягнути рішенням суду.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №380/12030/21 - без змін.

Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: пл.Львівська, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) 17 025 грн (сімнадцять тисяч двадцять п`ять гривень) 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 44070187) на користь Держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) 8512 грн. (вісім тисяч п`ятсот дванадцять гривень п`ятдесят копійок) 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Cуддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук