Постанова

від 25.04.2022 по справі 947/24878/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5845/22

Справа № 947/24878/21

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області у справі за заявоюГоловного управління ДПС у Чернівецькій області (заінтересовані особи: Публічне Акціонерне Товариство «Акціонерний банк Південний», Приватне підприємство «Українська Агро Асоціація») про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Салтан Л.В. 14 грудня 2021 року у м. Одеса,

встановила:

17 серпня 2021 року представник Головного управління ДПС у Чернівецькій області звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернівецькій області просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянт зазначає, що у даній категорії справ неявка заявника у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв`язку із чим законних підстав для залишення заяви без розгляду у суду не було.

Сторони про розгляд справи на26 квітня 2022 рокубули сповіщені належним чином.

В судове засідання, яке було призначене на 26 квітня 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з`явився представник Головного управління ДПС у Чернівецькій області

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.п.1,3ч.1ст.379ЦПК України,підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: неповнез`ясування судомобставин,що маютьзначення длясправи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 серпня 2021 року представник Головного управління ДПС у Чернівецькій області звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

У судові засідання, які були призначені на 28 вересня 2021 року, 16 листопада 2021 року, 14 грудня 2021 року заявник не з`явився, повідомлявся належним чином, у зв`язку із чим ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, було залишено без розгляду.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду необґрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 349 ЦПК України, справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п`ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника.

Згідно ч.2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.

У даному випадку, судом першої інстанції не було визнано явку Головного управління ДПС у Чернівецькій області у судове засідання обов`язковою, що виключає правову можливість залишення заяви про розкриття банківської таємниці без розгляду по причині неявки заявника у судове засідання.

Крім того, колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять належних доказів отримання Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2021 року про відкриття провадження у справі, а також доказів належного сповіщення, згідно вимог ч.5 ст. 128 ЦПК України, апелянта у судові засідання, призначені на 28 вересня 2021 року та 16 листопада 2021 року. Зокрема, судова повістка про судове засідання, призначене на 16 листопада 2021 року, була отримана Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 17 листопада 2021 року, що не може вважатися належним сповіщенням особи про дату та час судового засідання.

З приводу вказаного питання Європейський суд з прав людини висловив у справі «Чуйкіна проти України» свою позицію, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6Конвенції «Право на справедливий суд», забезпечують кожному право звертатися до суду із позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (п. 50 рішення ЄСПЛ в справі «Чуйкіна проти України»).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо залишення заяви про розкриття банківської таємниці без розгляду по причині неявки заявника у судове засідання, оскільки вказане свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, так як застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також, згідно рішень Європейського суду з прав людини, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам по справі, порушив норми процесуального права, на підставі чого ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, з урахуванням висновків цієї постанови.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -,

постановила:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року скасувати.

Справу за заявоюГоловного управління ДПС у Чернівецькій області (заінтересовані особи: Публічне Акціонерне Товариство «Акціонерний банк Південний», Приватне підприємство «Українська Агро Асоціація») про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 18 травня 2022 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе