Постанова

від 17.05.2022 по справі 640/26239/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/26239/20

адміністративне провадження № К/9901/12218/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року (головуючий суддя Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року (головуючий суддя Єгорова Н.М., судді - Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК» (далі - ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК»), в якому просило стягнути кошти позивача з усіх рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу, що складає 4312214,49 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року, позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТИК» податкового боргу у сумі 2986976,90 грн повернуто позивачу.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає про те, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних Положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Вказує на те, що відповідно до детального розрахунку податкового боргу та зворотнього боку облікових карток податкового органу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств борг ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК») виник 21 липня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за даними інтегрованої картки платника податків ТОВ "ЕКСТРАНСЛОГІСТИК" має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 4 312 214,49 грн, що складається з:

- 2046950,33 грн з податку на додану вартість, яка виникла на підставі визначених контролюючим органом платнику до сплати згідно податкових повідомлень-рішень грошових зобов`язань та самостійно узгоджених таким платником грошових зобов`язань у поданих ним податкових деклараціях, а також за рахунок сум нарахованої пені;

- 2262034,16 грн з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла на підставі визначених контролюючим органом платнику до сплати згідно податкових повідомлень-рішень грошових зобов`язань та самостійно узгоджених таким платником грошових зобов`язань у поданих ним податкових деклараціях, а також за рахунок сум нарахованої пені;

- 3230 грн адміністративні та інші штрафи, визначені контролюючим органом платнику згідно податкових повідомлень-рішень.

У зв`язку з тим, що згідно розписок вчинених в графі "податкове повідомлення-рішення отримав" у текстах податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2016 року №0000401403 і № 0000391403 такі рішення були отримані позивачем 12 березня 2016 року, а ГУ ДПС у м. Києві з цим позовом про стягнення сум боргу, що виник за такими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду лише 22 жовтня 2020 року, при цьому не подавши відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 2 листопада 2020 року залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.

У встановлений судом строк від податкового органу до суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2020 року. У заяві відповідач посилався на відсутність факту порушення строку звернення до суду із цим позовом. Зокрема, в обґрунтування своїх тверджень контролюючий орган у заяві зазначив, що ТОВ "ЕКСТРАНСЛОГІСТІК" вказані вище податкові повідомлення-рішення було оскаржено у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі 815/1182/16 позовну заяву ТОВ "ЕКСТРАНСЛОГІСТІК" було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2016 року № 0000391403 скасовано повністю, податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2016 року № 0000401403 скасовано в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1555788 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі № 815/1182/16 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Також, позивач зазначив, що відповідно до детального розрахунку податкового боргу та зворотного боку облікових карток ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК» з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств вказана сума податкового боргу, на його думку, виникла 21 липня 2017 року.

З огляду на вказані обставини та виходячи зі змісту норм пунктів 102.1, 102.2 і 102.4 статті 102 та пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 травня 2020 року №591-IX, податковий орган вважає, позов ним подано до суду з дотриманням строку (1095 днів), визначеного статтею 102 ПК України.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТИК» податкового боргу у сумі 2 986 976,90 грн на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про обставини дотримання ГУ ДПС у м. Києві строку звернення до суду із цим позовом є необґрунтованими.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Так, за змістом пункту 56.18 статті 56, пункту 102.4 статті 102 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

А саме у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Тобто, контролюючий орган має право звернутися до суду із позовом про стягнення податкового боргу у термін 1095 календарних днів, що починає свій облік з дня набуття грошовим зобов`язанням платника податку (як самостійно визначеного платником у поданій ним податковій звітності, так і визначеного контролюючим органом такому платнику до сплати у відповідному податковому повідомленні-рішення) статусу податкового боргу.

Разом з тим, 13 травня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким зміст одного з абзаців пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу». Вказаний Закон від 13 травня 2020 року № 591-IX набув чинності з 29 травня 2020 року.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що датою узгодження грошових зобов`язань з податку на додану вартість (1590513 грн) та з податку на прибуток (1468001 грн), визначених позивачу (з ідентифікаційним кодом 36436149) ГУ ДФС в Одеській області згідно податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2016 року № 0000401403 та №0000391403, є 8 лютого 2017 року (тобто, дата прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 8 лютого 2017 року у справі № 815/1182/16).

Таким чином, строк стягнення контролюючим органом в судовому порядку сум грошових зобов`язань за такими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку з непогашенням таких платником у добровільному порядку, становив 1095 днів, починаючи з 23 лютого 2017 року.

За вказаних обставин, із відповідним позовом про стягнення сум податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2016 року №0000401403 і № 0000391403 Головне управління ДПС у м. Києві мало право звернутися до суду у термін до 23 лютого 2020 року.

При цьому, з цим позовом ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 22 жовтня 2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на поштовому конверті, тобто із пропуском встановленого статтею 102 ПК України строку звернення до суду.

Що стосується доводів скаржника про те, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а отже ним не пропущено строк звернення до суду, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на їх безпідставність, оскільки станом на 18 березня 2020 року строк звернення до суду про стягнення контролюючим органом з ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТИК» податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2016 року № 0000401403 і № 0000391403, вже минув.

Також є необґрунтованим посилання податкового органу на те, що відповідно до детального розрахунку податкового боргу та зворотнього боку облікових карток ТОВ "ЕКСТРАНСЛОГІСТІК" з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств вказана сума податкового боргу виникла 21 липня 2017 року, так як спростовуються зазначеними вище у цій постанові обставинами.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивач станом на 23 листопада 2020 року заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «ЕКСТРАНСЛОГІСТІК» податкового боргу у сумі 2986976,90 грн до суду не подав, а також не надав належних та допустимих документальних доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску такого строку, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовна заява ГУ ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу у вказаній частині підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх