Постанова

від 17.05.2022 по справі 826/17947/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 826/17947/17

адміністративне провадження № К/9901/47659/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Ганечко О.М., судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті (далі - Головне управління ДПС у м. Києві) Києві про скасування ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року, 5 жовтня 2020 року та 9 листопада 2020 року про застосування заходів процесуального примусу у справі №826/17947/17 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» (далі - ТОВ «Теплоенергосервіс») до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «Теплоенергосервіс» оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Теплоенергосервіс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Приймаючи зазначене рішення апеляційний суд виходив з того, що положеннями частини першої статті 294 КАС України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Проте, ухвала, про скасування якої просить апелянт, відсутня в зазначеному переліку, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, оскарженню не підлягає.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 22 листопада 2021 року ТОВ «Теплоенергосервіс» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду.

На переконання заявника касаційної скарги конструкція пункту 25 частини першої статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що в апеляційному порядку підлягають перегляду як ухвали про накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України, так і ухвали про скасування ухвал такого роду. Відтак, вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року, якою скасовано попередні ухвали цього ж суду про накладення штрафу на посадову особу Головного управління ДПС у м. Києві, може бути предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Теплоенергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві у справі №826/17947/17: визнано протиправними та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 7 листопада 2017 року №90865-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 7 листопада 2017 року 90865-17; зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві включити до інтегрованої картки платника ТОВ «Теплоенергосервіс» відомості про сплату Товариством суми 46337,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві включити до інтегрованої картки платника ТОВ «Теплоенергосервіс» відомості про сплату суми податку на додану вартість у розмірі 46337,00 грн».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві надати звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №826/17947/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року накладено на відповідального за виконання рішення - виконуючого обов`язки начальника Головного управління ДПС у м. Києві штраф у розмірі 42040,00 грн за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі №826/17947/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві новий строк для подання суду звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №826/17947/17 - до 9 листопада 2020 року; накладено на відповідальну за виконання рішення - начальника Головного управління ДПС у м. Києві штраф у розмірі 84080,00 грн за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі №826/17947/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2020 року за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду в справі №826/17947/17 визнано судове рішення в цій справі не виконаним; встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві новий строк для подання суду звіту про виконання судового рішення - до 9 грудня 2020 року; накладено на відповідального за виконання рішення - начальника Головного управління ДПС у м. Києві штраф у розмірі 84080,00 грн за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі №826/17947/17.

В подальшому, з огляду на прийняття судом звіту ГУ ДПС у м. Києві про виконання судового рішення у справі №826/17947/17, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з клопотанням про скасування ухвал цього суду від 14 травня 2020 року, 5 жовтня 2020 року та 9 листопада 2020 року в частині накладення штрафу на відповідального за виконання рішення - виконуючого обов`язки начальника ГУ ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування ухвал цього суду про застосування заходів процесуального примусу. Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року про «накладення на відповідального за виконання рішення - виконуючого обов`язки начальника ГУ ДПС у м. Києві Лагутіну З.В. штраф у розмірі 42040,00 грн». Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року про «накладення на начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіну З.В. штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 84080,00 грн». Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду від 9 листопада 2020 року про «накладення на начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіну З.В. штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 84080,00 грн».

Вирішуючи питання про те, чи може бути предметом апеляційного оскарження зазначена вище ухвала, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 293 КАС учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно, статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Згідно з пунктом 25 частини першої означеної статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.

Як слідує із вказаної норми, в ній не конкретизовано вид (найменування) ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Проте, у цій нормі зазначено, що в такому порядку можуть оскаржуватись ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.

Своєю чергою, зі змісту статті 382 КАС України вбачається, що вона стосується судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, і цій нормі зазначено, що: «суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина перша). За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга).»

Тобто, системний аналіз положень статей 294, 382 свідчить про те, що ухвала про накладення штрафу за неподання звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є процесуальним рішенням з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу. Відповідно, колегія суддів робить висновок, що ухвала суду про скасування накладеного раніше у порядку статті 382 КАС України штрафу також відноситься до ухвал з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Незважаючи на те, що в даному випадку ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року про скасування ухвал, якими на посадову особу відповідача накладено штраф, постановлена з посиланням на приписи частини шостої статті 149 КАС України, на переконання колегії суддів КАС ВС, така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки штраф було накладено саме у порядку статті 382 КАС України.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Цей принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відмова у відкритті апеляційного провадження в цьому випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Таким чином, вказані обставини справи у поєднанні з наведеним правовим регулюванням свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, колегія суддів КАС ВС вважає, що в даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс» задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська