Ухвала

від 16.05.2022 по справі 296/1917/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/1917/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м.Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26.04.2022,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 08.04.2022 під час обшуку автомобіля марки «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , а саме:

- мобільний телефон Samsung Galaxy А40 IMEI 1: НОМЕР_2 , 1МЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора «Київстар»: НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung, модель GT-S5610 ІМЕІ: НОМЕР_5 з сім-картою мобільного оператора «Київстар»: НОМЕР_6 ; мобільний телефон Samsung, модель SG-S5610 ІМЕІ: НОМЕР_7 з сім-картою мобільного оператора «Водафон»: НОМЕР_8 ; мобільний телефон Nokia, модель ТА-1212, ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 , тримач для сім-карти із номером НОМЕР_11 , 3G CDM- 480 ТМ МТС коннект 3G +380995916221 с.н. НОМЕР_12 , які запаковані до спецпакету ГСУ НПУ № 7071448;

- 2 предмети ззовні схожі на глушники, які запаковані до спецпакету НПУ № KIV111884;

- нетбук в сумці зеленого кольору марки Asus, моделі S200E із серійним номером D2N0BC017538059, запакований до спецпакету НПУ № ЕХР0416100;

- блокнот з чорновими записами; прайс-лист на фільтри на 3 арк.; прайс-лист від 18.03.2019 на 4 арк. в 4-х примірниках; протокол №243-08 «Федиральное

госсударственное унитарное предприятие Уфимское агрегатное предприятие «Гидравлика» на 3 арк.; копія протоколу № 243-08 «Федиральное госсударственное унитарное предприятие Уфимское агрегатное предпрятие «Гидравлика» на 3 арк. в 3 примірниках; прайс-лист «Уфимское агрегатное предпрятие «Гидравлика» на 10 арк.; прайс-лист на фільтри, фільтроелементи та агрегати на 3 арк.; копії листів на 2 арк.; копії документів ATN «Aries MK- 7900» на 1 арк.; прайс-лист авіаційних агрегатів ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» на 2 арк.; лист до комерційного директора АГ «Авіастар СП» ОСОБА_9 про розгляд можливості реалізації неліквідів на 4 арк. в 2-х примірниках; роздруківка листування YvelR.uk на 2 арк.; роздруківка переліку товарів на 4 арк.; роздруківка переліку товарів на 7 арк.; листи директора «Ювел-рус» ОСОБА_10 до комерційного директора AT «Авіастар» ОСОБА_11 про розгляд можливості реалізації неліквідів з роздруківками на 6 арк., запаковані до спецпакету ГСУ НПУ №7109577.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_12 в задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12022060000000108 від 22.02.2022. При цьому, наголошує, що в клопотанні і при його розгляді судом, прокурор не довів того, що вилучені при обшуку 08.04.2022 матеріальні об`єкти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин під час кримінального провадження. Оцінюючи докази додані до клопотання прокурором, наголошує, що витяг з ЄРДР не містить жодних посилань на конкретні фактичні дані і в тому числі розміру ніби викрадених коштів державного бюджету, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 06.04.2022 не може бути підставою до накладення арешту на майно. Зазначає, що в протоколі обшуку від 08.04.2022 міститься тільки перелік вилученого у ОСОБА_8 майна без зазначення мети проведення обшуку з ціллю встановлення обставин кримінального правопорушення, в свою чергу, при обшуку був присутній власник майна ОСОБА_8 , який не забороняв слідчому здійснити в його ноутбуці, телефонах пошуку необхідно слідчому інформації. Вважає, що в постанові про визнання тимчасово вилученого майна Гончарука речовими доказами від 08.04.2022 також відсутні необхідні відомості для визнання цього майна речовими доказами. Зазначає і те, що посилання суду на рапорт старшого оперуповноваженого 2 сектору ВКР УСБ України в Житомирській області капітана ОСОБА_13 , повідомлення директора ДП Укроборонсервіс ОСОБА_14 від 17.02.2022, службову записку від 16 лютого 2022 року, пояснювальні записки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 09.02.2022 не можуть бути підставами і доказами необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_18 , оскільки в них відсутні будь-які дані щодо протиправності дій ОСОБА_18 і тим більше фактичні дані, що вказували б на тимчасове вилучене майно, як речові докази. Крім того, судом дана неправильна оцінка доводам з приводу невручення підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 та іншим особам. Також є безпідставними і посилання суду, що на вилучені засоби зв`язку та ноутбук необхідно накласти арешт з метою проведення комп`ютерно-технічної експертизи, а на вилучену документацію тому, що необхідно провести судово-економічну експертизу, оскільки на час розгляду клопотання прокурора названі ним експертизи не призначені, доказів про їх призначення і що такі експертизи проводяться не надано. Одночасно зазначає, що предметом економічної експертизи є дослідження бухгалтерських документів, а не чорнові записи, прайс-листи і листування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника (адвоката), який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вважає апеляційний суд, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів провадження убачається, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано.

Як зазначено в клопотанні про накладення арешту на майно (а.п.1-6), в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022060000000108 від 22.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ЦОВТ ДГІ Укроборонсервіс (код ЄДРПОУ 2155117) та службові особи ПП Ювел (код ЄДРПОУ 13579409) діючи за попередньою змовою групою осіб, впродовж 2019-2020 років, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили привласнення коштів Державного бюджету України під час закупівель товарно- матеріальних цінностей.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (власник та директор ПП Ювел), за попередньою змовою з посадовими особами ДП Укроборонсервіс, запровадив протиправний механізм заволодіння коштами державного підприємства, шляхом здійснення безтоварних господарських операцій, а також постачання до ДП Укроборонсервіс, під час виконання ремонтних робіт, військової техніки протиповітряної оборони ЗС України, неякісних (бракованих) деталей.

Крім того, отримано інформацію, що ОСОБА_8 підтримує контакти із громадянами Російської Федерації, які мають відношення до ЗС та спеціальних служб РФ, за допомогою яких здійснював ввезення на територію та вивезення з території України деталей та комплектуючих до військової техніки, а також можливо вчиняв інші протиправні дії на шкоду обороноздатності ЗС України.

Відповідно до наявних матеріалів встановлено, що ОСОБА_8 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у користуванні має приміщення гаражів № № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , розташованих на території Міської громадської організації гаражний кооператив Простір (СДРПОУ 20427226, адреса: м. Житомир, пров. 1-й Танкистів, 15), офісне приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль марки «Volkswagen Т-5» д.н.з. НОМЕР_15 та автомобіль марки Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 .

08.04.2022 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського райнного суду м. Житомира від 06.04.2022 справа № 296/1529/22 проведено обшук у автомобілі, яким користується ОСОБА_8 , а саме автомобіль марки Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено вище зазначені речі та документи.

08.04.2022 постановою слідчого поліції вказані речі та документи визнані речовими доказами, виходячи з того що вказані речі можуть містити інформацію, що має значення для кримінального провадження та можуть бути використані як доказ.

21.04.2022 прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира з зазначеним клопотанням про арешт відповідного майна, за результатами судового розгляду якого слідчим суддею постановлена оскаржувана ухвала.

На підтвердження доводів клопотання про арешт майна прокурором додано: ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.04.2022 про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_8 (а.п.7-8); протокол обшуку від 08.04.2022 (а.п.9-18); постанова слідчого від 08.04.2022 про визнання речей та предметів речовими доказами у провадженні №12022060000000108 від 22.02.2022 (а.п.19-21); витяг з ЄРДР з якого убачається, що 22.02.2022 зареєстровано кримінальне провадження №12022060000000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (а.п.43), інші матеріали досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні і ці обставини доведено прокурором доданими до клопотання доказами, а відтак існували реальні підстави для накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку від 08.04.2022, з метою збереження і використання як доказів у кримінальному провадженні.

В свою чергу, слідчий суддя під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає вимогам ч.2 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна ( ОСОБА_8 ), про які йдеться в клопотанні прокурора.

Крім того, слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, та зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати щодо наявності існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.

З огляду на зазначене, як вважає апеляційний суд, висновки слідчого судді про арешт майна викладені в оскаржуваному рішенні, цілком доведені матеріалами кримінального провадження та долученими до клопотання про накладення арешту документами на підтвердження того, що обмеження прав власника співвідносяться із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для їх арешту. Відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси як власника майна, так і інших осіб. Слідчий суддя дотримався вимог п.п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо висновків слідчого судді викладеним в оскаржуваному рішенні не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, а зазначені в апеляційній скарзі обставини є необґрунтованими.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що для проведення повного та неупередженого розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, накладення арешту на майно із заборонами є необхідним, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягає збереженню.

Одночасно, суд апеляційної інстанції враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною. Підстави для її скасування відсутні, як і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26.04.2022, якою накладено арешт на майно, вилучене 08.04.2022 під час обшуку автомобіля марки «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :