Ухвала

від 18.05.2022 по справі 291/491/22

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/491/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Митюк О.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасимчук Н.П.,

розглянувши заяву представника позивача Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», Адвоката, ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», представник позивача Кравчук Михайло Олександрович

до ОСОБА_2

про скасування рішення державного реєстратора,

встановив:

У провадженні Ружинського районного суду перебуває позовна заява ПСП «Агрофірми «Світанок» до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди.

Відповідно до позовної заяви представник позивача в забезпечення вказаного позову просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , здійснювати сільськогосподарські роботи з вирощування та збору врожаю на земельних ділянках кадастровий номер 1825283200:03:000:0037, та кадастровий номер 1825283200:01:000:0213.

В обґрунтування заяви зазначає, що 18.09.2015 між ОСОБА_2 та ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» був укладений договір оренди земельних ділянок: кадастровий номер 1825283200:03:000:0037, та кадастровий номер 1825283200:01:000:0213, що підтверджується договором оренди землі від 18.09.2015.

Право оренди за ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» зареєстровано у відділі державної реєстрації Ружинської районної державної реєстрації Житомирської області від 06.02.2017 року, що підтверджується витягом з ДРРП від 06.02.2017.

06.12.2021 без відома ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» - рішенням державного реєстратора Ружинської селищної ради проведену державну реєстрацію припинення права оренди ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» на спірні земельні ділянки на підставі акту приймання-передачі. Таке рішення є протиправним, оскільки договір оренди від 18.09.2015 сторонами не розривався, та договірні відносини є діючими.

Як вбачається з довідки від 11.05.2022 ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» повідомляє, що орендовані на підставі договору оренди від 18.09.2015 земельні ділянки кадастровий номер 1825283200:03:000:0037 площею 2,5319 га, та кадастровий номер 1825283200:01:000:0213 площею 0,2198 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження Житомирська обл., Ружинський р-н., Дерганівська с/рада, що перебувають у власності гр. ОСОБА_2 , є обробленими та засіяними соєю.

Сільськогосподарські роботи пов`язані з вирощуванням сільськогосподарської продукції та збір врожаю на вказаних земельних ділянках триватиме до 01 грудня 2022 року.

Наразі наявний ризик утруднення виконання ухваленого судом рішення по даному судовому спорі, оскільки існує ризик самостійного оброблення спірної земельної

ділянки відповідачкою чи передачею в оренду третім особам. Що породить новий судовий спір щодо належності врожаю позивачу чи відповідачці.

Згідно з ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Відтак, при обрані заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, з приводу яких подано заяву про забезпечення позову.

18.09.2015 між ОСОБА_2 та ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» був укладений договір оренди земельних ділянок: кадастровий номер 1825283200:03:000:0037, та кадастровий номер 1825283200:01:000:0213, що підтверджується договором оренди землі від 18.09.2015.

Право оренди за ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» зареєстровано у відділі державної реєстрації Ружинської районної державної реєстрації Житомирської області від 06.02.2017 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.02.2017.

Також відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.02.2017, рішенням державного реєстратора Ружинської селищної ради проведену державну реєстрацію припинення права оренди ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» на спірні земельні ділянки на підставі акту приймання-передачі виданого ПСП «Агрофірма «Світанок».

Тобто земельні ділянки на даний час перебувають у володінні користуванні та розпорядженні їх власника, відповідача по справі ОСОБА_2 ..

Суд вважає, що заборона вчиняти будь-які дії стосовно обробітку чи використання земельної ділянки може вплинути суттєво на права та обов`язки відповідача або інших осіб і потягнути за собою втрати матеріального характеру, як самого відповідача так і інших осіб.

Окрім того суд уважає, що вжиття таких заходів суперечить встановленому ст. 5 ЗК України принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землою громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, та забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів особи у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Всупереч викладеному, позивач не обгрунтував та не надав суду доказів, в чому полягає реальна загроза, що може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а тому у забезпеченні позову належить відмовити.

При цьому, суддя зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Керуючись ст. 151, 153, 154, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», Адвоката, ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», представник позивача Кравчук Михайло Олександрович до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Митюк.