Ухвала

від 19.05.2022 по справі 158/1520/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1520/21 Провадження №11-кп/802/274/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2021 року

В С Т А Н О В И В

Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаний, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- 20.08.2002р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненому від відбування покарання із іспитовим терміном на 1 рік;

- 06.11.2003р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

- 06.05.2004р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 22.01.2007р. умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 17 днів;

- 30.05.2007р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- 03.10.2007р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнений 05.08.2011р., умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні;

- 01.11.2012р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 07.12.2016р. умовно-достроково, невідбутий строк 2 місяці 16 днів;

- 19.07.2017р. Апеляційним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців;

- 17.05.2018р. Апеляційним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 9 місяців;

- 13.06.2018р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- 19.07.2018р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, звільнений 04.06.2020р. умовно-достроково, невідбутий строк 3 місяці 4 дні,

визнано виним та призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 (чотири) роки 2 місяці позбавлення волі.

Вирішено питання про долю речових доказів та судових витрат.

Згідно звироком судуобвинувачений ОСОБА_7 визнаний виннимта засудженийза те,що вінв десятих числах грудня 2020 року близько 20 год. 00 хв. (точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_7 перебуваючи на території прилеглій до гаражного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, шляхом пошкодження поліетиленової плівки, якою було закрите вікно даного приміщення, незаконно проник всередину вказаного гаражного приміщення, яке належить ТОВ «Набуток», звідки умисно, повторно, таємно, шляхом демонтажу підручними засобами, викрав брухт чорних металів загальною масою 227 кг., вартість якого становить 1323,41 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТзОВ «Набуток» майнову шкоду на вищевказану суму.

Окрім цього ОСОБА_7 , в десятих числах грудня 2020 року близько 19 год. 00 хв. (точної дати та часу не встановлено), перебуваючи на території господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, шляхом пошкодження скоби навісного замка вхідних дверей літньої кухні, незаконно проник всередину даного приміщення, звідки умисно, повторно, таємно викрав три алюмінієві бідони, об`ємом 40 літрів кожний, вартість яких становить 1100,01 грн. та 4 автомобільні колеса, що складаються із літніх пневматичних шин марки «МІШЕЛІН» розмір R14, висота протектора 6 мм. та стальних дисків R14, вартість яких становить 5075,04 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 , майнову шкоду на загальну суму 6175,05 грн.

Окрім цього ОСОБА_7 , 09 березня 2021 року близько 09 год. 00 хв., перебуваючи в дворі житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей гаражного приміщення, що розташоване поряд із вказаним будинком, незаконно проник всередину, звідки умисно, повторно, таємно викрав спортивний велосипед марки «ARDIS» моделі «CANTON» чорно-сірого кольору, вартість якого становить 3033,00 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 , майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_7 , 28 березня 2021р., близько 22 год. 00 хв., переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного заволодіння чужим майном, перелізши через бетонний паркан, незаконно проник на територію ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_5 , де, шляхом злому дерев`яних дверей, незаконно проник до недіючого цеху, звідки умисно, повторно, таємно викрав електодвигун, потужністю 2,2 КВт, та чотири металевих плити, вагою близько 10 кг. кожна, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 1579,07 грн.

Він же, 28 квітня 2021р., близько 23 год. 00 хв., переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, через паркан, незаконно проник на територію домогосподарства за адресою: АДРЕСА_6 , яке належить ОСОБА_11 , де, шляхом відкриття металевої защібки дверей погребу, проник у вказане приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав домашню консервацію, чим завдав потерпілій ОСОБА_11 , майнову шкоду на загальну суму 1230 гривень.

Крім цього, 06 травня 2021р., близько 00 год. 30 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_7 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного заволодіння чужим майном, через паркан незаконно проник на територію домогосподарства, що знаходиться за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_12 , звідки умисно, таємно, повторно, викрав мангал-жаровню розміром 60х35 см., після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_12 , майнову шкоду на загальну суму 866,67 гривень.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна(крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , 17.03.2021р. близько 16 год. 00 хв., перебуваючи на території прилеглій до приміщення залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_8 , знайшов картонну коробку, всередині якої знаходились 16 предметів схожі на патрони, які він підняв із землі, чим умисно незаконно придбав та в подальшому, поклавши до кишені куртки, переносив безпосередньо при собі без передбаченого законом дозволу. Після чого 17.03.2021р. близько 16 год. 30 хв., поблизу магазину «Сонечко», що розташований за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 25 Волинської області, при перевірці документів у ОСОБА_7 працівники поліції виявили вищевказані предмети. В період часу з 16 год. 45 хв. до 17 год. 10 хв. 17 березня 2021 року, в ході огляду місця події, за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 25 Волинської області, біля магазину «Сонечко», слідчою-оперативною групою відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, яка прибула на місце події у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено картонну коробку із 16-ма патронами, які згідно висновку судової балістичної експертизи від 26.03.2021р. відносяться до боєприпасів та є пістолетними патронами до пістолетів конструкції Макарова (ПМ) і Стєчкіна (АПС), калібру 9х18 мм, зразку 1951 року, та є придатними для стрільби.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні та носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичних обставин справи, правильність кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування кримінального процесуального та кримінального законів, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого. Зазначає, що судом при постановленні вироку та обранні йому міри покарання порушено вимоги ст. 65 КК України. В обґрунтування своїх вимог вказує, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз врахувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує. Так як він раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 186 КК України, а тому місцевим судом, призначаючи йому покарання за ч.3 ст.185 КК України, безпідставно визнано обтяжуючою обставиною рецидив злочинів, яка є кваліфікуючою.

Просить вирок суду щодо нього в частині призначеного покарання змінити, виключити з вироку вказівку на обтяжуючу обставину рецидив злочинів та, з урахуванням вказаного, пом`якшити призначене судом покарання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги обвинуваченого, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілі не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду кримінального провадження, будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомостей про поважність причин їх неявки не надходило. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_13 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Прокурор не заперечував щодо продовження розгляду справи у відсутності вищевказаних осіб. Їх неприбуття не перешкоджає розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду щодо доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України обґрунтовано зроблений судом та ніким із учасників кримінального провадження не оспорюється.

Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. При цьому з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позиції, а тому апеляційний суд не переглядає вирок суду в цій частині на предмет його законності та обґрунтованості.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються, серед інших, вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно із ст.34 КК України, п.п. 3,19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив та їх правові наслідки» від 04 червня 2010 року №7, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Також п.19 даної постанови зазначається, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за вчинення двох умисних злочинів. При цьому обвинувачений має не зняту та непогашену в порядку, встановленому законом, судимість за вчинення попередніх умисних злочинів.

Востаннє ОСОБА_7 засуджений вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.07.2018 року за ч.1 ст.263 КК України, що, відповідно до положень ст.34 КК України, становить рецидив злочинів до кримінальних правопорушень, за які обвинувачений засуджений оскаржуваним вироком.

Враховуючи вказане, місцевим судом обґрунтовано визнано обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово було засуджено за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, що згідно ч.3 ст.32 КК України, вказує про наявність в його діях кваліфікуючої ознаки у виді повторності, однак дана обставина не спростовує наявність у його діях рецидиву злочину, як обставини, що обтяжує покарання.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідності призначеного йому покарання внаслідок його надмірної суворості та щодо наявності підстав для застосування більш м`якого покарання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 50, 65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Місцевим судом при призначенні покарання ОСОБА_7 враховано ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Так до обставин, що пом`якшують покарання, судом віднесено щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, до обставин, що обтяжують покарання рецидив злочинів.

Крім того, суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому врахував зміст досудової доповіді, згідно з якою соціально виховні заходи, з метою виправлення особи обвинуваченого, а також запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливе без ізоляції від суспільства.

Призначене покарання, на думку апеляційного суду, відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене, підстав для зміни вироку, пом`якшення обвинуваченому призначеного покарання з мотивів наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить. Тому доводи обвинуваченого про призначення йому надто суворого покарання не відповідають фактичним обставинам справи і є безпідставними.

Враховуючи вищенаведена та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.185,ч.1ст.263КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.

Головуючий

Судді