Рішення

від 19.05.2022 по справі 904/9643/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2022м. ДніпроСправа № 904/9643/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (вх. №10764/22 від 11.04.2022) щодо стягнення витрат на правову допомогу

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (30500, м. Полонне Полонського району Хмельницької області, вул. Н. Говорун, буд. 24. кв. 17; ідентифікаційний код 43653580)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49501, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4; ідентифікаційний код 33718431)

про стягнення 530 180 грн. 36 коп.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 29.03.2022 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (30500, м. Полонне Полонського району Хмельницької області, вул. Н. Говорун, буд. 24. кв. 17; ідентифікаційний код 43653580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49501, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4; ідентифікаційний код 33718431) про стягнення 530 180 грн. 36 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49501, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська,4; ідентифікаційний код 33718431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (30500, м. Полонне Полонського району Хмельницької області, вул. Говорун, 24. кв.17; ідентифікаційний код 43653580) 444 066 (чотириста сорок чотири тисячі шістдесят шість) грн. 63 коп. - пені, 86 113 (вісімдесят шість тисяч сто тринадцять) грн. 73 коп. - річних та 7 952 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 71 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Позивач у заяві (вх. №10764/22 від 11.04.2022) просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод Дніпросталь" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик" витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. по справі №904/9643/21.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик" (вх. 10764/22 від 11.04.2022) щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу прийнято до розгляду, постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод Дніпросталь" надати пояснення на заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу та документи, що їх обґрунтовують, копію пояснень направити/вручити позивачеві, докази направлення/вручення надати суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод Дніпросталь" у клопотанні (вх. №13953/22 від 16.05.2022) про зменшення розміру витрат на правову допомогу просить суд зменшити на 95% розмір витрат на правову допомогу до суми в розмірі 750 грн. 00 коп., оскільки: - справа №904/9643/21 розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження, справа є малозначною і не потребує від адвоката витрачання часу на вивчення додаткових матеріалів, судової практики, тощо; - позивачем не надано інформацію щодо витраченого часу адвокатом під час надання юридичних послуг відповідачу; - твердження позивача про витрати в розмірі 2 000 грн. 00 коп. "за вивчення та правовий аналіз письмових документів по справі №904/9643/21" є хибним та необґрунтованим, через те, що сама позовна заява не містить жодних додатків, які необхідно було вивчати адвокату позивача, та на підставі яких необхідно було видобудовувати правову позицію; - позивачем було подано три ідентичні пояснення по справі, а тому це підтверджує, що їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт; - позивачем навмисно збільшувався обсяг роботи з метою обґрунтувати вартість додаткових пояснень по справі в розмірі 8 000 грн. 00 коп., що є очевидно не обґрунтованим та значно завищеним; - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді при розгляді справи №904/9643/21 є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката; - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню, підлягає зменшенню.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на не співмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано наступні документи:

- копія Договору від 03.11.2021 про надання юридичних послуг;

- копія свідоцтва від 20.07.2015 № 31/1 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 23);

- копія посвідчення адвоката України від 20.07.2015 (а.с. 23);

- оригінал ордеру від 07.12.2021 серії ЖТ №102537 (а.с. 22);

- копія акту від 04.04.2022 №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг;

- копія платіжного доручення від 04.04.2022 №68 про сплату за надання юридичних послуг згідно договору від 03.11.2021 та акту від 04.04.2022 №1 на суму 15 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що між Сачок Андрієм Вікторовичем, як адвокатом, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик", як клієнтом, було укладено Договір від 03.11.2021 про надання юридичних послуг (надалі - Договір про надання юридичних послуг), відповідно до пункту 1 якого:

- адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта та його працівників в органах прокуратури, державної виконавчої служби, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах реєстрації актів цивільного стану та судах загальної юрисдикції, адміністративних судах та господарських судах всіх ланок (підпункт 1.1);

- приймати участь у загальних судах, господарських і адміністративних судах України, третейському суді, при розгляді всіх кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а саме: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, приймати участь у судових засіданнях, надавати докази, приймати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої докази та міркування з приводу всіх питань, що виникають в ході розгляду справи, заперечувати проти клопотань та міркувань інших учасників процесу, до винесення рішення по справі змінювати підставу та предмет позову, збільшувати та зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, укладати мирову угоду, подавати заяву про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду в апеляційному та касаційному порядку, отримувати судові рішення та інші процесуальні документи, що направляються на адресу клієнта, сплачувати судові витрати, вчиняти інші процесуальні дії учасника процесу, здійснювати всі перераховані повноваження з правом підпису позовних заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів (пункт 1.2).

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Договору про надання юридичних послуг вартість послуг адвоката становить 15 000 грн. 00 коп. та зазначається в акті виконаних робіт.

Позивач у акті від 04.04.2022 №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг зазначає, що адвокат Сачок Андрій Вікторович у відповідності з побажанням клієнта надав наступні юридичні послуги згідно Договору від 03.11.2021 року по справі №904/9643/21 зокрема:

- за вивчення та правовий аналіз письмових документів по справі №904/9643/21 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. без ПДВ;

- підготовка позовної заяви, додаткових пояснень по справі №904/9643/21 становить 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ;

- гонорар успіху по справі №904/9643/21 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ;

У акті від 04.04.2022 №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг також зазначено, що: - послуги виконані в строк, належної якості та без зауважень з боку клієнта до адвоката; - вартість виконаних послуг складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що адвокатом у вказаному вище акті не зазначений час, витрачений на складання кожної складової.

Водночас, суд вважає, що вартість наданих послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання, складністю справи.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положенням статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп. є необґрунтованою з огляду на те, що умовами укладеного Договору про надання юридичних послуг не передбачено такі роботи, які зазначено в акті від 04.04.2022 №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг, а саме вивчення та правовий аналіз письмових документів по справі №904/9643/21, підготовка позовної заяви та гонорар успіху. Як вбачається умови укладеного Договору про надання юридичних послуг містять тільки право підпису позовних заяв. Проте, позовну заяву підписано не представником, а директором Бойчук О.Г.

Включення ж до переліку робіт з підготовки додаткових пояснень є підставним, оскільки умовами укладеного Договору про надання юридичних послуг клієнт доручав адвокату надання письмових пояснень суду, представником позивача у додаткових поясненнях надано ґрунтовні пояснення щодо допущених при підготовці позовної заяви неточностей та недоліків, на які вказував відповідач у відзиві на позов. Також додаткові пояснення підписані адвокатом.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, оцінивши вартість наданих послуг з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку додаткових пояснень як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є визначена судом компенсація витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 грн. 00 коп.

Зазначене є підставою для задоволення клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу.

Виходячи із вищевикладеного, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик" щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (вх. №10764/22 від 11.04.2022) щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49501, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4; ідентифікаційний код 33718431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістік" (30500, м. Полонне Полонського району Хмельницької області, вул. Н. Говорун, буд. 24. кв. 17; ідентифікаційний код 43653580) 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу.

В решті вимог за заявою - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 240 ГПК України,

20.05.2022