Рішення

від 11.05.2022 по справі 906/737/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/737/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрейко О.О. - дов. №45 від 17.12.2020 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Подільський цемент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудцем"

про стягнення 864 337,49 грн

АТ "Подільський цемент" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Гудцем" про стягнення 786 771,88 грн заборгованості, 15 735,44 грн штрафу у розмірі 2%, 13 851,41 грн інфляційних, 27 633,32 грн 20% річних, 20 345,44 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору поставки цементу №ПОД_ОФ_2015_006 з додатками, з частині проведення своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/737/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження.

22.10.2021 позивачем до суду надане клопотання про долучення доказів, у якому зазначив про направлення до суду первинних документів на підтвердження розрахунків а також на підтвердження зміни адреси відповідача надає докази про направлення копії позовної заяви та доданих документів на нову адресу.

02.12.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем змінено юридичну адресу місцезнаходження на місто Київ, вул. Метрологічна , 17.

Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: місто Київ, вул. Метрологічна , 17. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015 між ПАТ (АТ) "Подільський цемент" (продавець/позивач) та ТОВ "Гудцем" (покупець/відповідач)укладено договір поставки цементу №ПОД_ОФ_2015_006.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити цемент та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного договору, а також специфікацій та додатків, додаткових угод, які є невід`ємною частиною даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця і сплаченого покупцем рахунку, сформованого на підставі заявки. При цьому, поставка не розпочинається, поки специфікація не буде узгоджена та підписана сторонами договору ( п. 3.1 договору).

Право власності та ризики на товар переходять від продавця до покупця:

- в разі поставки товару автомобільним транспортом з дати підписання уповноваженим представником покупця та уповноваженим представником продавця документа, що підтверджує отримання товару (товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна);

- в разі поставки товару залізничним транспортом: з дати календарного штемпеля станції відправлення в залізничній накладній ( п. 3.11 договору).

Згідно п. 3.12 договору, у випадку неповернення підписаних належним чином та скраплених печаткою видаткових накладних та товарно-транспортних накладних покупцем протягом 30 днів з моменту поставки, продавець має право призупинити покупцю наступні поставки до моменту отримання вищевказаних документів без сплати будь-яких штрафних санкцій.

Базова ціна на товар формується на умовах EXW узгоджується сторонами шляхом обов`язкового підписання специфікації у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Специфікація підписується одночасно з цим договором та є невід`ємною частиною цього договору ( п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору оплата відповідно до умов цього договору здійснюється на умовах після оплати впродовж 15 календарних днів з дати відвантаження товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. При цьому при оплаті обов`язково повинен вказуватись номер договору.

02.03.2015 між сторонами підписаний додаток №2 до договору.

06.07.2020 між сторонами складена та підписана додаткова угода, згідно якого сторони внесли зміни у порядок оплати та визначили, що оплата відповідно до умов цього договору здійснюється на умовах післяоплати впродовж 30 календарних днів з дати відвантаження товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Також між сторонами підписана 06.07.2020 додаткова угода до договору та 23.12.2020 додаток №3 до договору поставки.

Крім того, 23.12.2020 сторонами складена та підписана додаткова угода №1 до договору поставки цементу, у якій фактично викладений договір поставки у новій редакції.

Згідно умов договору сторонами були підписані специфікації за 2015-2020 роки.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар, а саме цемент.

Однак, в порушення погоджених між сторонами умов, відповідач розрахунок належним чином не провів, оплативши позивачу лише частину поставленого товару, що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку позивача, що міститься в матеріалах справи.

Зокрема, залишились неоплаченими наступні видаткові накладні:

- від 25.01.2021 №1020120038 на суму 59 936,68 грн;

- від 05.02.2021 №1020120565 на суму 55 910,40 грн;

- від 17.02.2021 №1020120732 на суму 55 910,40 грн;

- від 11.03.2021 № 1020121430 на суму 55 910,40 грн;

- від 16.03.2021 №1020121634 на суму 55 910,40 грн;

- від 19.03.2021 №1020121766 на суму 111 820,80 грн;

- від 22.03.2021 №1020121826 на суму 55 910,40 грн;

- від 24.03.2021 №1020121928 на суму 223641,60 грн;

- від 26.03.2021 №1020122030 на суму 111 820,80 грн.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбаченихГосподарським Кодексом України.

У відповідності дост.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому,ст.12 Цивільного кодексу Українипередбачає, що особа здійснює свої цивільніправа вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу Українитастаттею 526 Цивільного Кодексу Українипередбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7ст.193 ГК України).

Відповідност. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно дост.175 Господарського кодексу України,майново-господарськими визнаються цивільно-правовізобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносинпри здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язанасторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другоїсторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона маєправо вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимогст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 Цивільного кодексу Українипередбачає, що за договором поставкипродавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язуєтьсяпередатиу встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним,домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно дост.655 Цивільного кодексу України, задоговоромкупівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов`язується передати майно(товар)увласність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 786 771,88 грн.

Відповідач заперечень з приводу заявленої суми боргу чи доказів її оплати суду не надав.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 786 771,88 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 20 297,69 грн та 15 735,44 грн штрафу.

Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строку оплати за відвантажену партію товару, визначеного у п. 5.2 договору, або перевищення суми та терміну, зазначених у п. 5.4 договору, постачальник має право зупинити подальше відвантаження (поставку) товару до виконання покупцем свого зобов`язання щодо оплати за відповідну партію товару у повному розмірі, за якою виникло прострочення з оплати або перевищення суми визначеної цим договором. При цьому покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 2% від вартості товару, який був поставлений але не сплачений покупцем.

Також, обов`язок покупця сплатити постачальнику пеню та штраф у випадку порушення термінів оплати за товар передбачений п. 7.2 договору.

Перевіривши розрахунки позивача в частині стягнення з відповідача пені та штрафу, господарський суд вважає його правильним, а тому вимога про стягнення 20 345,44 грн пені та 15 735,44 грн штрафу підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані відповідачу 20% річних у розмірі 27 633,32 грн на підставі п. 7.9 договору та інфляційні втрати у розмірі 13 851,41 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних втрат суд вважає його правильним, обґрунтованим , а заявлена вимога про стягнення 13 851,41 грн такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 20% річних у розмірі 27 633,32 грн суд зазначає наступне.

При нарахуванні вказаних 20% річних позивач посилається, як на підставу нарахування, на п. 7.9 договору.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що за порушення термінів оплати (перерахування) покупцем коштів постачальнику, що передбачені п. 7.8 цього договору, постачальник має право нарахувати штрафні санкції, а покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% річних за весь час прострочення відповідно до чинного законодавства України.

При цьому, у п. 7.8 договору передбачено, що в разі застосування постачальником одностороннього розірвання відповідно до умов цього договору, постачальник зобов`язаний повідомити покупця шляхом направлення письмового повідомлення рекомендованою поштою за адресою, вказаною в цьому договорі, та додатково постачальник може направити за допомогою електронної пошти за адресами зазначеними в цьому договорі. Покупець, в свою чергу, зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такого повідомлення сплатити постачальнику неоплачені кошти за поставлений товар в повному обсязі, та додатково сплатити постачальнику суми усіх штрафних санкцій та інших належних сум (штраф, пеня, відшкодування збитків тощо), нарахованих постачальником відповідно до умов даного договору, в повному обсязі. Датою розірвання цього договору буде вважатися дата надходження такого повідомлення рекомендованим листом на адресу покупця з повідомленням про вручення з дублюванням цього листа електронною поштою. А у випадку не отримання покупцем рекомендованого листа, датою надходження буде вважатися дата надходження цього листа до поштового відділення.

Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження порушення відповідачем термінів оплати передбачених п. 7.8 договору та взагалі направлення на його адресу відповідного повідомлення про одностороннє розірвання постачальником договору .

Таким чином, позивачем не доведено суду наявності підстав для застосування штрафних санкцій передбачених у п. 7.9 договору, тому суд відмовляє у задоволенні позову у частині вимоги про стягнення 20% річних у розмірі 27 633,32 грн.

Згідно зіст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписамист. 79 Господарського процесуального Кодексу Українипередбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 786 771,88 грн основної заборгованості, 15 735,44 грн штрафу, 13 851,41 грн інфляційних, 20 345,44 грн пені та відмови в частині стягнення 27 633,32 грн 20% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудцем" (03143, м. Київ, вул.Метрологічна, будинок 17А, код ЄДРПОУ 39048268) на користь Акціонерного товариства "Подільський цемент" ( 32325, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 00293091) - 786 771,88 грн заборгованості, 20 345,44 грн пені, 15 735,44 грн штрафу, 13851,41 грн інфляційних, 12 550, 56 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.05.22

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек)

3- відповідачу ( 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 17А)рек