Рішення

від 21.03.2022 по справі 160/959/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2022 року Справа № 160/959/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Хімпром» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення від 02.12.2021 року №66879 та від 21.12.2021 року №69673 про відповідність ПП «Хімпром» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; та зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН виключити ПП «Хімпром» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що засобами електронного зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області отримано рішення від 02.12.2021 року №66879 про відповідність ПП «Хімпром» критеріям ризиковості платника податку, а саме: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. В графі "Податкова інформація не вказано конкретної податкової інформації, а викладене лише документально не вмотивоване припущення: «Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій». Звернувшись до відповідача у порядку адміністративного оскарження з повідомленням про подання інформації та копіями документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, було отримало відповідь де вказано, що Комісією прийнято рішення від 21.12.2021 року №69673 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності ПП «Хімпром» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв. Зокрема в рішенні вказано, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у не повному обсязі. Позивач вважає вказані рішення є такими, що порушують норми чинного законодавства та підлягають скасуванню, як протиправні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 18.02.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ПП «Хімпром», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердженнявідповідно до операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

18.03.2022 року до суду від відповідача надійшли також додаткові пояснення в яких зазначено, що проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено, що податковий кредит ПП «Хімпром» сформовано за рахунок придбання товару: марганець, феромарганець, ферованадій, феромолібден, ніхром, нікель, феросиліцій, феротитан від підприємств, у яких не прослідковується походження послуги та/або які включені до переліку ризикових, а саме: ТОВ «Текта Буд» (42920235) - податковий кредит сформовано по ланцюгу походження від ТОВ «Вормир» (44020712) - включено до переліку ризикових та від ТОВ «Бенітоід» (43745414) - включено до переліку ризикових, від ТОВ «Віланд Профі» (41929847) - включено до переліку ризикових; ТОВ «Тех Маркет Буд» (43742518) - податковий кредит сформовано по ланцюгу походження від ТОВ «Земдекс Фор» (44135118) - включено до переліку ризикових. Ризиковий податковий кредит складає 90 700 грн. За результатом аналізу отриманих та виданих податкових накладених на ПП «Хімпром», відсутні технічні, фізичні та технологічні можливості до вчинення господарських операцій: 1 особа - директор. Відповідач, розглянувши надані пояснення ПП «Хімпром» та копії підтверджуючих документів, встановив, що позивачем надано не повний пакет документів.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов та у додаткових поясненнях, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що основний вид діяльності ПП «Хімпром» - 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, з 22.04.2004 року підприємство є платником ПДВ.

02.12.2021 року рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від №66879 (протокол №579 від 02.12.2021 року) включено ПП «Хімпром» до переліку ризикових платників податків, по якому встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Платником ПП «Хімпром» 15.12.2021 року надано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. З урахуванням проведеного Комісією Головного управління ДПС аналізу наданих ПП «Хімпром» 15.12.2021 року копій документів та за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та його схеми роботи постановили, що у Комісії відсутні підстави щодо виключення з переліку ризикових підприємств господарювання ПП «Хімпром» (протокол від 21.12.2021 року №624, рішення від 21.12.2021року №69673, у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто ПП «Хімпром» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 рокузатверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджено у Додатку №1 до Порядку №1165.

Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість визначено:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У спірному випадку підставами для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості у рішеннях від 02.12.2021 року №66879 та від 21.12.2021 року №69673, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, враховуючи норми п.8 Критеріїв ризиковості, податковий орган повинен мати таку інформацію щодо господарських операцій зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

У свою чергу, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

У спірному випадку підставою для прийняття рішення від 02.12.2021 року №66879 контролюючим органом визначено: "Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій".

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: які господарські операції та з якими суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення; які суб`єкти господарювання віднесені до ризикових платників податків та/або свідчать про те, що взаємовідносини з ними вказують на ризиковість операцій.

Отже, вказаний обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація, з урахуванням того, що рішення прийнято з підстав п.8 Критеріїв ризиковості, стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Проте лише у додаткових поясненнях, які надійшли до суду 18.03.2022 року податковий орган зазначає інформацію, яка була проаналізована.

В свою чергу позивачем було відповідно до положень п.6 Порядку №1165 подано повідомлення від 15.12.2021 р. №1 з відповідною інформацією щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Відповідач відповідно до п.6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня прийняв рішення від 21.12.2021 року №69673 про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У спірному випадку підставою для прийняття рішення контролюючим органом визначено: "Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у не повному обсязі.

Проте такі висновки відповідача свідчать про припущення, без зазначення того, які саме документи або інформація надає підстави так вважати.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій, суд вважає необґрунтованим, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом прийняття рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України №1165 від 11.12.2019 р. передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами п.6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, зазначеними нормами законодавства встановлено право оскарження спірних рішень в судовому порядку та не виключають можливості виключення платника податку з переліку платників податку за судовим рішенням.

Враховуючи вищевказане, суд наголошує, що приймаючи оскаржувані рішення, Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних спиралася виключно на відомості Єдиного реєстру податкових накладних, без дослідження фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що законодавчо встановлені підстави для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості відсутні, а рішення від 02.12.2021 року №66879 та від 21.12.2021 року №69673 про відповідність ПП «Хімпром» критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У даній справі, суд враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011 року у справі «Серков проти України» в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Оскільки судом визнано протиправними та скасовані рішення від 02.12.2021 року №66879 та від 21.12.2021 року №69673, задоволенню підлягає і похідна вимога про зобов`язання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН виключити ПП «Хімпром» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

В силу ч.2ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС Українивизначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.3ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір за її подачу до суду в розмірі 2 481 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.12.2021 року №66879 та від 21.12.2021 року №69673, яким встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податків - Приватного підприємства «Хімпром», прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Хімпром» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного підприємства «Хімпром» (вул.Панікахи, буд.2, корп.12, к.510, м.Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 32887919) судові витрати по справі у розмірі 2 481 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма