Рішення

від 19.05.2022 по справі 160/27697/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2022 року Справа № 160/27697/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №44-12/VІІІ від 31 серпня 2021 року дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області в частині відмови члену ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 5,83 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді ОСОБА_3 згідно з договором оренди №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,420 1га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287;

- зобов`язати Божедарівську селищну раду Криничанського району Дніпропетровської області надати члену ФГ « ОСОБА_2 », ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 5,83 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді ОСОБА_3 згідно з договором оренди №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,4201 га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 07.07.2021 року засновником ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до Божедарівської селищної ряди про надання згоди на розподіл та безоплатну передачу у власність земельної ділянки, яка використовується фермерський господарством за Договором №1127 членам ФГ « ОСОБА_2 » та згоду на затвердження розміру земельних ділянок, які передаються у власність членам фермерського господарства ФГ « ОСОБА_2 » у рівних частках, а саме: ОСОБА_1 , племінниці 5,83 умовних кадастрових га. Із пропуском місячного строку розгляду клопотань постійна комісія з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Божедарівської селищної ради в чергу денну поставила питання наступним чином: Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) членам фермерського господарства із земельного масиву наданого для ведення фермерського господарства. Отже, членами комісії не надана жодна альтернатива щодо вирішення об`єктивно дане питання, а результат розгляду вже наперед був прогнозованим. Висновком від 27 серпня 2021 року постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Божедарівської селищної ради члену ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої і частки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради, Кам`янського (Криничанського) району, Дніпропетровської області (середній розмір складає 5,83 умовних кадастровий гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_3 згідно договору оренди земельної ділянки №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,4201га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287 було відмовлено. Підставою для відмови стала заява члена ФГ «БОБРИШОВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ» ОСОБА_1 , яка не відповідає законодавству та те, що земельна ділянка надавалася в оренду фізичній особі, про що не зазначено в Законі Україні «Про фермерське господарство». Також позивач зазначила, що відповідно до статті 7 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство», частини першої статті 121 ЗК України члени фермерських господарств мають право отримати безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташовані на території відповідної ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/27697/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

02.02.2022 року від Божедарівської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони вважають вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Божедарівської селищної ради безпідставними та такими, що не гуртуються на нормах діючого законодавства. Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При розгляді цієї справи просять врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.11.2021 р. у справі № 817/1911/17, від 11.11.2021 р. у справі № 817/67/18, від 11 листопада 2021 року у справі №П/811/2084/17. З викладених постанов Верховного Суду слідує, що у випадку якщо право користування земельною ділянкою не було припинено в порядку, визначеному законом, то відсутні як підстави для затвердження проекту землеустрою органом місцевого самоврядування, так надання дозволу на розробку проекту землеустрою органом місцевого самоврядування. Зазначають, право оренди надане засновнику фермерського господарства згідно Договору №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,4201 га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та Договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287 є чинним та у встановленому законом порядку не припинялось. За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

17.02.2022 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що представник відповідача вже у відзиві на позовну заяву надає пояснення щодо причин відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю). При цьому не зазначає причин пропуску строків розгляду клопотання на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Божедарівської селищної ради, сесії Божедарівської селищної ради (клопотання подано 12.07.2021 р, а рішення сесії від 31.08.2021 р.). Також не надає пояснень щодо формулювання поставленого питання у черзі денній: «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) членам фермерського господарства із земельного масиву наданого для ведення фермерського господарства». Представник відповідача також помилково робить посилання на позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 817/1911/17 від 03 листопада 2021 року, оскільки предметом спору у даній справі є визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а позивач оскаржує рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року було залучено Фермерське господарство «БОБРИШОВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ» до участі у справі №160/27697/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача за позовною заявою ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та встановлено третій особі п`ятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви для подання до суду пояснень щодо позовної заяви, а щодо відзиву та відповіді на відзив - три дні з дня їх отримання.

Третя особа будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслала.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Суд встановив, що згідно з виписки державного реєстру юридичних осіб серії ААБ №969649 від 04.09.2012 року ФГ « ОСОБА_2 » зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №12051020000000776.

Відповідно до нової редакції Статуту ФГ «БОБРИШОВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ», затвердженого рішенням засновника ФГ « ОСОБА_2 » від 18.06.2021 року №1/2021, до складу ФГ « ОСОБА_2 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , входять: засновник ОСОБА_3 , члени фермерського господарства Алтухова Марина Миколаївна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 .

Орендодавцем Криничанською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Коваля Юрія Анатолійовича, що діє на підставі Закону України «Про оренду землі», розпорядження голови райдержадміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 » від 24.06.2011 року №931-р-11 з одного боку і Орендарем - ОСОБА_3 з другого боку, уклали Договір оренди земельної ділянки №1127 від 11 серпня 2011 року.

Згідно п. 1 Договору №1127 оренди земельної ділянки укладеного 11 серпня 2011 року між Криничанською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Биківської сільської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В п. 2 Договору №1127 зазначено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту загальною площею 46,4201 гектарів, в тому числі ріллі 46,4201 гектарів.

В п. 6 Договору №1127 зазначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, виділена на місцевості у встановленому законом порядку.

В п. 8 Договору №1127 встановлено, що Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення на новий строк.

Зазначений договір оренди зареєстрований в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно №777575212220 від 10.11.2015 року.

Згідно витягу №НВ-990063592021 від 13.06.2021 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 1222081700:01:001:0335.

Орендодавцем Криничанською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Коваля Юрія Анатолійовича, що діє на підставі Закону України «Про оренду землі», розпорядження голови райдержадміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 » від 24.06.2011 року №930-р-11 з одного боку і Орендарем - ОСОБА_3 з другого боку, уклали Договір оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року.

Згідно п. 1 Договору №1128 оренди земельної ділянки укладеного 12 серпня 2011 року між Криничанською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1222081700:01:002:0287 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ведення фермерського господарства) із земель державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Биківської сільської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В п. 2 Договору №1128 зазначено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту з кадастровим номером 1222081700:01:002:0287 загальною площею 3,5799 гектарів, в тому числі ріллі 3,5799 гектарів.

В п. 6 Договору №1128 зазначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, виділена на місцевості у встановленому законом порядку.

В п. 8 Договору №1128 встановлено, що Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення на новий строк.

Зазначений договір оренди зареєстрований в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно №36333161220 від 15.05.2014 року.

Згідно витягу №НВ-990063572021 від 13.06.2021 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 1222081700:01:002:0287.

07.07.2021 року засновник ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до Божедарівської селищної ради про надання згоди на розподіл та безоплатну передачу у власність земельної ділянки, яка використовується фермерським господарством за Договором №1127 від від 11 серпня 2011 року членам ФГ « ОСОБА_2 » та згоду на затвердження розміру земельних ділянок, які передаються у власність членам фермерського господарства « ОСОБА_2 » у рівних частках:

1. ОСОБА_11 , доньці - 5,83 умовних кадастрових га;

2. ОСОБА_4 , зятю - 5,83 умовних кадастрових га;

3. ОСОБА_5 , доньці, - 5,83 умовних кадастрових га;

4. ОСОБА_6 , зятю - 5,83 умовних кадастрових га;

5. ОСОБА_7 , доньці - 5,83 умовних кадастрових га;

6. ОСОБА_8 , зятю - 5,83 умовних кадастрових га;

7. ОСОБА_9 , тещі - 5,83 умовних кадастрових га;

8. ОСОБА_10 , доньці - 5,83 умовних кадастрових га;

9. ОСОБА_1 , племінниці - 5,83 умовних кадастрових га.

До клопотання були надані такі документи: копія Статуту, копія рішення №1/2021 від 18.06.2021р., копія Виписки з ЄДР, нотаріально посвідчена згода засновника на передачу земель у власність, витяг ДПС, інформація Відділу у Криничанському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.29-317/106-21 від 29.06.2021р., графічні матеріали, копія Договору №1127 оренди земельної ділянки від 11.08.2011р., копія проекту землеустрою, витяг ДЗК № НВ-9900635952021, інформація з ДЗК, витяг з ДРРП, копія Договору №1128 оренди земельної ділянки від 11.08.2011р., витяг з ДРРП, копія проекту землеустрою, витяг ДЗК №НВ-9900635972021, інформація з ДЗК, довіреність на представлення інтересів.

05.07.2021 року ОСОБА_1 подала клопотання до Божедарівської селищної ради, у якому просила надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 5,83 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Дніпропетровської області Криничанського району Покровської сільської ради, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, землі сільськогосподарського призначення комунальної власності, із земельної ділянки, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, землі сільськогосподарського призначення комунальної власності, кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 площею 46,4201 га, яка перебуває в користуванні ФГ « ОСОБА_2 », засновник ОСОБА_3 , на підставі Договору оренди земельної ділянки від 28.04.1998 р., та передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 як члену ФГ « ОСОБА_2 ».

До клопотання були надані такі документи: копія паспорта ІПН, інформація з ДРРП, інформація Відділу у Криничанському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.29-288/106-21 від 22.06.2021р., копія трудового договору, графічний матеріал бажаного місця розташування земельної ділянки (умовне позначення - 8), довіреність на представлення інтересів.

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради від 31.08.2021 року було вирішено відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої і частки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради, Кам`янського (Криничанського) району, Дніпропетровської області (середній розмір складає 5,83 умовних кадастровий гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_3 згідно договору оренди №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,4201га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287:

- гр. ОСОБА_11 ;

- гр. ОСОБА_4 ;

- гр. ОСОБА_5 ;

- гр. ОСОБА_6 ;

- гр. ОСОБА_7 ;

- гр. ОСОБА_8 ;

- гр. ОСОБА_9 ;

- гр. ОСОБА_10 ;

- гр. ОСОБА_1 .

Підставою для надання відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) з тих причин, що земельні ділянки надавалися в оренду фізичній особі, про що не зазначено в Законі України «Про фермерське господарство».

Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулась з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Особливості надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 року № 973-ІV (далі - Закон № 973-ІV).

Частиною першою статті 2 Закону № 973-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, ЗК України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа (частини перша, друга статті 3 Закону № 973-IV).

Відповідно до вимог частини першої статті 5 Закону № 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Зазначене дає змогу констатувати, що створенню фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також його державної реєстрації як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі.

Так, згідно зі статтею 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Статтею 7 Закону № 973-IV передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За змістом частин першої та другої статті 116 ЗК України (в редакції на момент спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, та одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта статті 116 ЗК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 116 ЗК України, згідно з яким земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентовано положеннями статті 118 ЗК України та передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивованої відмови у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що спірним у цьому випадку є наявність у члена ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_1 права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земельної ділянки, яка надавалася засновнику ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_3 у користування для створення фермерського господарства.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 973-IV трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), законодавством України про працю.

Отже, члени фермерського господарства перебувають у трудових відносинах та в результаті їх спільної праці виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, здійснюють її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства відповідно до закону.

Таким чином, правовий статус члена фермерського господарства нерозривно пов`язаний із забезпеченням діяльності цього фермерського господарства, а не власних потреб та інтересів.

Статтею 12 Закону № 973-IV визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство в залежності від того, хто є власником земельних ділянок, які увійшли до складу землі цього фермерського господарства, наділяється різними правомочностями. Зокрема, фермерське господарство володіє, користується і розпоряджається тими земельними ділянками, які належить йому на праві власності. Однак, якщо члени фермерського господарства мають у приватній власності земельні ділянки, то фермерське господарство може лише володіти та користуватися землями своїх членів і лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають саме у власності, а не у користуванні члена фермерського господарства. Щодо використання фермерським господарством земельної ділянки на умовах оренди, то, виходячи із правової природи оренди, такому фермерському господарству також належать лише правомочності щодо володіння та користування землею, а власник землі наділений правом розпоряджатися нею.

Відповідно до статті 13 Закону № 973-IV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

ЗК України, у порівнянні із зазначеними вище положеннями Закону № 973-IV, встановлює аналогічні норми.

Так, стаття 31 ЗК України передбачає, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Однією з форм набуття громадянином (членом фермерського господарства) права на землю є приватизація, яка здійснюється на добровільній основі і полягає у безоплатній передачі земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян. При цьому стаття 13 Закону № 973-IV та стаття 32 ЗК України мають ідентичні назви «Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств».

Аналізуючи наведені норми матеріального права суд дійшов до висновку про те, що, оскільки ЗК України встановлює загальний порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної і комунальної власності, у тому числі і для ведення фермерського господарства, то в такому ж загальному порядку, передбаченому ЗК України, члени фермерського господарства можуть отримати безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При цьому має враховуватися норма, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, у члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб`єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання.

Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника.

Чинні правові норми Земельного кодексу України та Закону № 973-IV не передбачають права громадянина України використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства та його реєстрації. Тому земля, надана в користування громадянину України для створення фермерського господарства, вважається такою, яка передана у користування всьому фермерському господарству. Але при цьому, власник землі залишається незмінним - держава або територіальні громади. Фермерське господарство не має в цьому випадку документу, який засвідчував би державну реєстрацію права на землю (права постійного користування) на відміну від громадянина, який отримав земельну ділянку у користування та зареєстрував належним чином такий правочин. Отже, члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 817/1911/17.

Крім того, з урахуванням висновків викладених в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі № 817/1911/17 Верховний Суд прийняв постанову від 11 листопада 2021 року у справі №П/811/2084/17, в якій скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель селянського (фермерського) господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.

Відмовляючи в задоволенні позову Верховний суд у справі №П/811/2084/17 зазначив, що у справі, яка розглядається судом встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою засновником не було припинено в порядку, визначеному законом.

Отже, у відповідача не було правових підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки. Відтак, рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправними дії відповідача у цій справі не гуртуються на правильному розумінні закону.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24.11.2021 р. у справі №2140/1361/18.

З викладених постанов Верховного Суду слідує, що у випадку якщо право користування земельною ділянкою не було припинено в порядку, визначеному законом, то відсутні як підстави для затвердження проекту землеустрою органом місцевого самоврядування так надання дозволу на розробку проекту землеустрою органом місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 не припинено в порядку, визначеному законом. Зокрема, позивачем не надано рішення органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою, на підставі договору оренди земельної ділянки №1127 від 11 серпня 2011 року та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року.

За таких обставин, рішення №44-12/VIII дванадцятої сесії восьмого скликання Божедарівської селищної ради від 31.08.2021 року в частині відмови члену ФГ « ОСОБА_2 » ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої часки (паю), яка розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області (середній розмір складає 5,83 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, із земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Божедарівської селищної ради та яка знаходиться в оренді ОСОБА_3 згідно з договором оренди №1127 від 11 серпня 2011 року, загальною площею 46,4201га кадастровий номер 1222081700:01:001:0335 та договору оренди земельної ділянки №1128 від 12 серпня 2011 року, загальною площею 3,5799 га кадастровий номер 1222081700:01:002:0287, є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, суд у цій справі дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність як члену фермерського господарства із земель такого фермерського господарства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог позивача, розподіл понесених ним витрат зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Божедарівської селищної ради (вул.Чкалова, буд.17А, с.Божедарівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл., 52323, код ЄДРПОУ 04338397), третя особа - Фермерське господарство «БОБРИШОВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ» (вул.Дружби, буд.9, с.Водяне, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл., 52321, код ЄДРПОУ 38378498) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко