Рішення

від 18.05.2022 по справі 380/10653/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10653/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Сокальської районної ради Львівської області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Сокальської районної ради Львівської області щодо виплати усіх сум, які належали позивачу від Сокальської районної ради Львівської області в день звільнення;

- зобов`язати Сокальську районну раду Львівської області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь період затримки розрахунку виплати сум, які належали позивачу при звільненні з 16.03.2021 по 06.05.2021 (включно).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не розрахувався у повному розмірі із позивачем під час звільнення, що змусило звернутися до суду з позовом. Вказує, що відповідач нарахував позивачеві на картковий рахунок кошти які належали позивачу при звільненні 07.05.2021 і тоді відбувся остаточний розрахунок по належним йому виплатам, відтак в період з 16.03.2021 по 06.05.2021 існувала затримка в розрахунку у зв`язку із звільненням. Вважає, що у позивача виникло право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Просить суд задовольнити позов.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позову заперечує повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що районна рада є органом місцевого самоврядування, фінансування видатків на утримання виконавчого апарату ради здійснюється виключно з районного бюджету та має певні особливості і специфіку. Вказує, що голову Червоноградської державної адміністрації - Дяченка А.П., призначено розпорядженням Президента України № 428/2021-рп від 7 квітня 2021 р. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань Червоноградську районну державну адміністрацію зареєстровано 09 квітня 2021 р. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань фінансове управління Червоноградської районної державної адміністрації зареєстровано 16 квітня 2021 р. Згідно з листом Фінансового управління Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 21.07.2021р. №04-27/100, фінансування видатків Червоноградської районної ради, в тому числі для здійснення виплат заробітної плати працівникам апарату Червоноградської районної ради, а також звільненим у зв`язку з реорганізацією працівникам Радехівської та Сокальських районних рад, згідно з поданою заявкою №1 від 29.04.2021, розпочато 29 квітня 2021 року, оскільки відкриття рахунків районного бюджету датовано 28.04.2021 року. Вказує, що 29.04.2021 р. Червоноградською районною радою подано заявку для фінансування видатків районної ради, в тому числі для здійснення виплат заробітної плати працівникам апарату Червоноградської районної ради. Також зазначає, що з 01 по 04 травня 2021 року були святковими та неробочими днями, та 5 травня 2021 р. в Червоноградську районну раду Львівської області подано заявку для фінансування видатків, звільненим у зв`язку з реорганізацією працівникам Радехівської та Сокальських районних рад. Вказує, що 06 травня 2021 року Червоноградською районною радою було подано розподіл виділених бюджетних асигнувань в УДКСУ у м. Червоноград Львівській області для проведення платіжних доручень виплати заробітної плати звільненим у зв`язку з реорганізацією працівникам Радехівської та Сокальської районних рад. Зазначає, що 07 травня 2021 р. Сокальською районною радою було перераховано кошти позивачу. Враховуючи вищенаведене вважає, що порушення термінів виплати заробітної плати та невиплата належних сум при звільненні ОСОБА_1 стались не з вини районної ради, оскільки в стислі терміни, після створення фінансового органу Червоноградської районної державної адміністрації, першочергово були проведені виплати звільненим працівникам Сокальської районної ради Львівської області і безпосередньо позивачу.

Позивач подав відповідь на відзив в якому вказав, що Розпорядженням від 15.03.2021 № 8-к «Про звільнення ОСОБА_1 » стверджується, що одночасно із звільненням цим розпорядженням вирішено провести виплату належних при звільненні сум лише після створення фінансового органу Червоноградської РДА. Таким чином, головою комісії з реорганізації Сокальської районної ради вказаним розпорядженням визначено інший строк розрахунку з працівником при звільненні, ніж встановлений ст. 116 КЗпП України. Вказує, що відповідач, знаючи про відсутність фінансового органу Червоноградської РДА, із наявністю якого він сам же пов`язує можливість виплати мені сум, які належали при звільненні, прийняв рішення про вивільнення, а в подальшому і про звільнення з його ініціативи, встановивши при цьому своїм рішення власний неконкретизований строк виплати вказаної суми, тобто з власної волі та ініціативи прийняв рішення про виплату таких сум у інший строк, ніж встановлено ст. 116 КЗпП України.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив позивача, де зазначив, що Сокальська районна рада не погоджується з твердженням про те, що дії районної ради носять ініціативний, свідомий характер, свідчать про своєвільне, ініціативне та свідоме нехтування вимогами ст.116 КЗпП України. Оскільки, Червоноградською районною радою скеровано значну кількість звернень Президенту України, Прем`єр Міністру України, голові Львівської обласної державної адміністрації, Народному депутату України Ю.Камельчуку з проханнями пришвидшити процес утворення Червоноградської РДА. Окрім того, в короткі терміни після створення фінансового органу Червоноградської РДА, було проведено всі виплати звільненим працівникам Сокальської районної ради Львівської області і безпосередньо позивачу.

Ухвалою суду від 06.07.2021 залишено позовну без руху.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 30.07.2021 виправлено описку.

Ухвалою суду від 19.05.2022 відмовлено в клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в судовому засіданні.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ОСОБА_1 з 20.11.2001 працював в Сокальській районній раді, остання займана посада - головний спеціаліст загального відділу районної ради (з 01.03.2017 р.), згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 11.08.1981 (а.с.7-8).

Розпорядженням голови комісії з реорганізації Сокальської районної ради від 15.03.2021 № 8-к позивача звільнено з роботи в Сокальській районній раді з 15.03.2021 на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із реорганізацією Сокальської районної ради Львівської області шляхом злиття у Червоноградську району раду Львівської області (а.с.10).

Сокальська районна рада виплатила відпускні та вихідну допомогу на загальну суму 35536,81 грн, 07.05.2021 відповідно до платіжного доручення № 10 від 07.05.2021 (а.с.12).

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно несвоєчасно провів розрахунок при звільненні, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституцій України).

Статтею 43 Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

За приписами ст. 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", посадами в органах місцевого самоврядування, є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

Згідно частини 1 статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Частина 3 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється, зокрема, дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що посадова особа місцевого самоврядування має право, в тому числі, на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи; на соціальний і правовий захист.

Питання щодо проходження служби в органах місцевого самоврядування, звільнення із неї, права та обов`язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Статтею 3 КЗпП України регламентовано, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП України.

Отже, зазначені норми законів чітко визначають, що саме власник або ж уповноважена особа зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок.

У ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17.

Верховним Судом у своїй постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 висловлено правову позицію, згідно якої ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленим цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, відтак, відшкодування, передбачене статтею 117 Кодексу законів про працю України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, в тому числі й після прийняття судового рішення.

Отже, непроведення з вини уповноваженого органу розрахунку з працівником у строк передбачений статтею 116 Кодексу законів про працю України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

У справі, що розглядається, факт невиконання відповідачем вимог статті 116 КЗпП України підтверджується запискою-розрахунком від 04.06.2021 №27/04-20, з якого встановлено, що 07.05.2021 позивачу виплачено 35536,81 грн відповідно до платіжного доручення №10 (а.с.12).

Встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 140/2006/19, статтею 117 Кодексу законів про працю України покладено обов`язок щодо визначення розміру відшкодування за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, у справі, яка розглядається суд, встановивши право позивача на виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні зобов`язаний визначити суму такого відшкодування, а не зобов`язувати відповідача провести її нарахування та виплату.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд і в постановах від 31 березня 2021 року у справі № 120/2617/20-а, від 20 травня 2021 року у справі № 380/3007/20 та від 29 жовтня 2021 року у справі № 380/5499/20.

Щодо суми стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного розрахунку суд враховує наступне.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до п. «б» п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Згідно із відомостями із записки-розрахунку від 04.06.2021 №27/04-20, позивачу нарахована заробітна плата за січнеь 2021 року 7560,00 грн, за лютий 2021 року нараховано 7560,00 грн.

Кількість робочих днів у січні 2021 року склала 19 днів, у лютому 2021 року - 20 робочих днів, разом 39 дні.

Таким чином середньоденна заробітна плата позивача складає 387,70 грн ((7560,00 грн +7560,00 грн) : 39).

Загальна кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні за період з 16.03.2021 (наступного дня після звільнення позивача) по 06.05.2021 (день проведення повного розрахунку) становить 37 робочих днів.

З урахуванням періоду затримки розрахунку 37 дні, розрахунку середньоденної заробітної плати позивача 387,70 грн, розмір середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні складає 14344,90 грн (387,70 грн х 37).

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, суд вважає за належне стягнути з Сокальської районної ради Львівської області на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.03.2021 по 06.05.2021 у сумі 14344,90 грн. Відтак, у цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Отже, оскільки позивач не отримав у день його звільнення всі належні виплати, а кошти йому було перераховано із затримкою, суд дійшов висновку, що позивач має право на присудження йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача основні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з Сокальської районної ради Львівської області на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 14344,90 грн.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає, що відповідно до статті 139 КАС України, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 908,00 грн за вимогу майнового характеру на суму 14344,90 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

у х в а л и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Сокальської районної ради Львівської області щодо не проведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .

3. Стягнути з Сокальської районної ради Львівської області (вул. Шептицького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000; код ЄДРПОУ: 25545203) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 14344,90 грн (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири гривні, 90 копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) з Сокальської районної ради Львівської області (вул. Шептицького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000; код ЄДРПОУ: 25545203) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.05.2022.

Суддя Коморний О.І.