Рішення

від 18.01.2022 по справі 753/4258/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/4258/21

провадження № 2/753/454/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача Капалкіної І.О.;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 р. до Дарницького районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a> (далі по тексту - ТОВ «ДБК «Ростверк», відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2020 року між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір про закупівлю товарів № 20/08/2020, відповідно до п. 2.1. цього Договору, Постачальник зобов`язується поставляти Покупцеві товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку товару (-ів) Покупцеві на підставі видаткової накладної, яка є разом з цим Договором підставою для здійснення Постачальником замовлення та поставки товару, а також за умови дотримання Покупцем умов платежу, що визначені цим Договором.

Згідно з п. 6.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення рахунку-фактури за товари в розмірі 100% або після підписання Сторонами видаткової накладної.

25.08.2020 року ФОП ОСОБА_3 було виставлено рахунок на оплату № 323. Того ж дня ОСОБА_2 здійснив оплату в розмірі 35 550,00 грн.

Однак, позивач не отримав замовлений товар у ФОП ОСОБА_3 , оскільки при здійсненні безготівкового платежу 25.08.2020 року на суму 35 550,00 грн. допустив помилку при заповненні реквізитів платежу та перерахував зазначену суму на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a>.

02.12.2020 року ОСОБА_2 надіслав до ТОВ «ДБК «РОСТВЕРК» претензію про повернення помилково перерахованих коштів, однак Відповідач не повернув помилково перераховані кошти в розмірі 35 550,00 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем жодних дій спрямованих на врегулювання претензії позивача вчинено не було, грошові кошти повернуті не були, а відтак збережені відповідачем без відповідної правової підстави, тобто є безпідставно набутими, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року в даній цивільній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19 квітня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

05 травня 2021 року представником позивача подано відповідь на відзив.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 до участі в справі.

Ухвалою від 14 липня 2021 року за клопотанням представника позивача призначено судово-почеркознавчу експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання та доручено її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

22 жовтня 2021 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв`язку з проведенням експертизи, матеріали даної справи були повернуті до Дарницького районного суду м. Києва з доданим до нього висновком експерта.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження судове засідання на 19 січня 2022 року.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Онишко В.М. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Представник відповідача Капалкіна І.О. проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, пославшись на безпідставність заявлених вимог. Третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - ФОП ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 20.08.2020 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір про закупівлю товарів № 20/08/2020, відповідно до п. 2.1. цього Договору, Постачальник зобов`язується поставляти Покупцеві товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари.

25.08.2020 року ФОП ОСОБА_3 було виставлено рахунок на оплату № 323. Того ж дня ОСОБА_2 здійснив оплату в розмірі 35 550,00 грн. за виставленим рахунком на оплату № 323 від 25.08.2020 року.

Згідно квитанції № 0.0.1814366323.1 від 25.08.2020 року ОСОБА_2 перерахував 35 550,00 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a>, призначення платежу згідно рахунку «№ 323 від 25.08.2020 р.», замість рахунку ФОП ОСОБА_3 .

02.12.2020 року ОСОБА_2 надіслано до ТОВ «ДБК РОСТВЕРК» претензію про повернення помилково перерахованих коштів розмірі 35 550,00 грн. Відповіді на претензію чи підтвердження повернення коштів матеріали справи не містять.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям,збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11, частин першої, другої ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11, частини першої ст. 177, частини першої ст. 202, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою ст. 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, також висловлено позицію про те, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

За аналізом наведених правових норм та за встановлених у судовому засіданні обставин, зокрема щодо відсутності будь-яких договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем, ТОВ «ДБК «РОСТВЕРК» не доведено, що грошові кошти у розмірі 35550,00 грн. набуті ним від ОСОБА_2 на підставі договору, тому суд дійшов висновку, що грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а відтак підлягають поверненню.

У свою чергу, заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позов не знайшли підтвердження при розгляді справи по суті та дослідженні доказів.

Так, представником відповідача доведено, що ОСОБА_2 з 04.03.2019 рік по 17.11.2020 року був працевлаштованим у ТОВ «ДБК «РОСТВЕРК», що підтверджується наказом № 2-К від 04.03.2019 року, дана обставина визнається представником позивача.

Відповідачем заявлено про внесення коштів ОСОБА_5 в сумі 35 550 грн. на рахунок відповідача на законних підставах, на підтвердження чого суду надано рахунок на оплату № 323 від 25.08.2020 року, де постачальником зазначено ТОВ «ДБК «РОСТВЕРК», а покупцем ОСОБА_2 ; виписку з особового рахунку з 26.08.2020 р. по 26.08.2020 р.; видаткову накладну № 513 від 19.09.2020 року на бетон В20 Р3 W6 F200 у кількості 3.5 м3 на суму 6 562,50 грн.; видаткову накладну № 514 від 20.09.2020 року на бетон В15 Р3 F50 у кількості 4.5 м3 на суму 8 010,00 грн.; видаткову накладну № 515 від 21.09.2020 року на бетон В25 Р5 W6 F200 у кількості 10 м3 на суму 20 977,50 грн.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 18.10.2021 р. № 24855/24856/21-32 у видатковій накладній № 513 від 19.09.2020 року, № 514 від 20.09.2020 року, видатковій накладній № 515 від 21.09.2020 року виконані з застосуванням технічного прийому, а саме відтворення підписів шляхом олівцевої підготовки (перерисовування на просвіт або зрисовування підпису графітним олівцем) з подальшим наведенням кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору та частковим видаленням шляхом підчистки. Підписи виконані не ОСОБА_2 (не навмисно зміненим почерком або у незвичайному стані, під впливом незвичайних умов), а іншою особою за допомогою технічного прийому - відтворення підпису шляхом олівцевої підготовки.

Таким чином, надані відповідачем докази судом не можуть братись до уваги.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Окрім того, надані відповідачем скріншоти переписок ОСОБА_2 з робочого телефону суд оцінює критично.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., а також понесені витрати на правову допомогу за договором № 203 від 15.02.2021 р. в сумі 10 250,00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 8 237,28 грн.

При цьому, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Враховуючи наведене вище, а також те, що документи, зокрема, детальний опис робіт (наданих послуг)виконаних адвокатом, акти наданих послуг,квитанції про оплату правової допомоги наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст. 11, 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України, стст. 4-13, 76-84, 141, 223, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a> про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат Ростверк»</a> (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 19; ЄДРПОУ 38928296) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 35 550 грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 908,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 8 237,28 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 250 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.