Ухвала

від 30.01.2022 по справі 760/1922/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1922/22

2/760/6750/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 р. суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках за експлуатацію будинку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСББ «Квітень» 27.01.2022 р. звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість по внесках за експлуатацію будинку у розмірі 83255,21 грн. та судові витрати .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 р. зазначену справу передано до провадження судді Кушнір С.І.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку про направлення справи за виключною підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Однак, за правилом, встановленим ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" № 3 від 01.03.2013, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по внесках за експлуатацію будинку, де власником групи приміщень №536 (в літ.А), загальною площею 200,80 кв.м., є відповідач ОСОБА_1 , що розсташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Вбачається, що заявлений позов виник з приводу нерухомого майна, що територіально знаходиться у Голосіївському районі м. Києва, та не відноситься до території Солом`янського району м. Києва.

Таким чином, відповідно до ст. 30 ЦПК України даний позов не підсудний Солом`янському районному суду м. Києва, оскільки повинен подаватись за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, з приводу якого заявлено позовні вимоги.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченими у законі судами.

В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що спір між позивачем та відповідачем виник про стягнення заборгованості по внескам на експлуатацію будинку , предметом якого є житлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що не відноситься до території Солом`янського району м. Києва, дані вимоги повинні розглядатись судом за місцем знаходження нерухомого майна, а тому суд приходить до висновку, що матеріали позовної заяви підлягають направленню за територіальною підсудністю до належного суду, а саме до Голосіївського районного суду м. Києва (03170, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14А), за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 187, 353-354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках за експлуатацію будинку - передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва (03170, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14А).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кушнір С.І.