Справа № 453/1367/21
№ провадження 2/453/102/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.
за участю секретаря судового засідання Трембач М.М.,
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в:
До Сколівського районного суду Львівської області в порядку цивільного судочинства 28.09.2021 року звернулась ОСОБА_1 , в особі належно уповноваженого представника - адвоката Змінчак Лідії Василівни, з позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на те, що є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.07.2021 року № 266180381. Підставою для державної реєстрації права власності є договір купівлі-продажу № 1145 від 16.07.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пауком А.Я. Згідно з Договором Продавець - ОСОБА_2 передав у власність Позивачу житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, кадастровий номер 4624582700:01:001:0015, площею 25 м2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зазначає і те, що пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що Продавець зобов`язується не пізніше 20 липня 2021року разом з іншими особами, зареєстрованими у вказаному житловому будинку, знятись з реєстраційного обліку. В порушення умов Договору ОСОБА_2 з реєстраційного обліку не знявся, на численні прохання власника будинку не відповідає, припинив відповідати на телефонні дзвінки.
Позивач вважає, що реєстрація місця проживання відповідачів порушує її права, як власника будинку та обмежує її право на вільне розпорядження майном , а тому просить суд задовільнити її позовні вимоги.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 11.11.2021 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2021 року
Відповідачі у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правом на подання відзиву на позовну заяву, роз`ясненим в ухвалі від 11.11.2021 року не скористались.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та призначено її до судового розгляду по суті на 04.03.2022 року.
У зв`язку із зняттям справи з розгляду, судове засідання перенесено на 05.05.2022 року.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись за адресою, зазначеною Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу повернулись на адресу суду як і самі судові повістки-повідомлення про судове засідання, з долученими Довідками Укрпошти з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім цього, виклики ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснювались через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України". Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
В судове засідання 05.05.2022 року сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явились, клопотань про відкладення судового засідання не подали.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Змінчак Л.В. 04.05.2022 року до суду скеровано клопотання за вх. № 1698 про розгляд справи без позивача та її представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 16.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пауком А.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1145, продавець - ОСОБА_2 передав у власність покупцю - ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 4624582700:01:001:0015, площею 25кв.м, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Пунктом 8 Договору передбачено, що продавець - ОСОБА_2 зобов`язується не пізніше 20.07.2021 року разом з іншими особами, зареєстрованими у вказаному житловому будинку, знятись з реєстраційного обліку.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності на житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.07.2021 року № 266180381.
Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10.09.2021 року № 1104, виданою старостою Жупанівського старостинського округу № 3 Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані : ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з Актом обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 10.09.2021 року вбачається, що за вказаною адресою фактично ніхто не проживає.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла, охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Водночас, ст. 41 Конституції України визначено, що закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положення ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України передбачають право власника використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України, право члена сім`ї власника будинку, який не є співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним з ним проживанням у цьому будинку.
Статтею 64 Житлового кодексу УРСР визначено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Виходячи із порівняльного аналізу статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 64, 150, 156 ЖК УРСР, слід дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь-яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 64, 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 5 статті 403, ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі не є членами сім`ї позивача.
Реєстрація відповідачів у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 перешкоджає позивачу вільно розпорядитися належним їй майном, позивач змушена нести витрати по оплаті комунальних послуг відповідно до кількості зареєстрованих осіб, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
В силу положень частини другої статті 64, частини четвертої статті 156 ЖК УРСР відповідач не є членом сім`ї власника спірного житлового будинку, оскільки не проживає разом з ним у спірному житлі та не веде з ним спільного господарства, тобто відсутні спільні витрати, спільний бюджет, спільне харчування, що є обов`язковими умовами для визнання відповідача членами сім`ї позивача, що давало б їй право на користування спірним житлом.
Вказане узгоджується з Рішенням Конституційнного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення терміна «член сім`ї» № 5-рп/1999 від 03.06.1999 року.
Таким чином, відповідно до положень статті 391 ЦК України позивач як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, оскільки відповідач протягом тривалого часу не проживає у житловому будинку позивача, не несе тягар утримання житла, що порушує право позивача як власника спірного нерухомого майна на реалізацію нею права користування належним на праві власності майном
За таких обставин, суд дійшов висновку, що право відповідачів на користування чужим майном (спірною квартирою) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.
Таким чином, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року N 638/13030/13-ц.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 34, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особо такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення ( пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути 908, 00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя В.Я. Курницька
Суд | Сколівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104402006 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Сколівський районний суд Львівської області
Курницька В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні