Рішення

від 22.05.2022 по справі 140/1710/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1710/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного акціонерного товариства «Ковельський м`ясокомбінат» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ковельський м`ясокомбінат» (далі - ПрАТ «Ковельський м`ясокомбінат», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 781424,47грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) не виконує свого обов`язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв`язку з чим у відповідача виник податковий борг в розмірі 781424,47грн., в тому числі: з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 30 960,69 грн.; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 170 797,14 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 280 739,44 грн., по орендній платі з юридичних осіб 298 927,20 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку із наведеним позивач просить стягнути з ПрАТ «Ковельський м`ясокомбінат» податковий борг в сумі 781424,47грн. з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року прийнято до провадження вказану адміністративну справу, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали від 28 лютого 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 9-10), проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» та відбитком календарного штемпеля від 05 травня 2022 року (а. с. 104), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою 05 травня 2022 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак розгляд справи здійснювався на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ПрАТ «Ковельський м`ясокомбінат» 27 червня 1991 року зареєстроване як юридична особа (а.с.9-10).

Судом встановлено, що станом на 24 січня 2022 року за відповідачем рахується податковий борг не охоплений рішеннями суду в загальному розмірі 781 424,47 грн., в тому числі: з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 30 960,69 грн.; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 170 797,14 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 280739,44 грн., по орендній платі з юридичних осіб 298 927,20 грн., що підтверджується розрахунком сум податкового боргу ПрАТ «Ковельський м`ясокомбінат», довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету ПрАТ «Ковельський м`ясокомбінат» та зворотнім боком облікових карток платника податку (а.с. 22-35).

Податковий борг з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкової декларації №9949446 від 14 лютого 2021 року в сумі 31 006,00 грн. (а.с. 36-37).

Загальна заборгованість відповідача по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, з урахуванням передплати в сумі 45,31 грн, становить 30960,69 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкових декларацій: №1868395 від 16 січня 2020 року на суму 6049,00 грн., №22829336 від 18 травня 2020 року на суму 150167,00 грн., №26113478 від 19 червня 2020 року на суму 55075,00 грн., №9163381818 від 17 червня 2021 року на суму 30 грн. (а.с. 38-41), а також за рахунок несплати відповідачем фінансових санкцій в сумі 12 234,74 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2019 року №0075075212, від 10 жовтня 2019 року №0107395204 та від 30 липня 2020 року №0073375204 (а.с.42-47).

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу нараховану пеню в сумі 10811,96 грн.

З врахуванням від`ємного значення у зменшення податкового боргу на суму 6707,00 грн., загальна заборгованість відповідача по податку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 170797,14 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкових декларацій: №42141801 від 03 листопада 2020 року на суму 60807,76 грн., №42165233 від 03 листопада 2020 року на суму 68157,61 грн., №42167988 від 03 листопада 2020 року на суму 77140,76 грн., №9948816 від 14 лютого 2021 року на суму 97998,00 грн. (а.с.48-55), а також за рахунок несплати відповідачем фінансових санкцій в сумі 1122,00 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2020 року №0048285204 та від 22 вересня 2020 року №0012800410 (а.с. 56-59).

Загальна заборгованість відповідача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням часткової сплати, становить 280 739,44 грн.

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань та штрафних санкцій в сумі 245626,74 грн. згідно податкових декларацій плати за землю: №7035 від 15 лютого 2019 року; №8158 від 29 березня 2019 року (уточнюючий розрахунок); №10388 від 18 червня 2019 року (уточнюючий розрахунок); №11666 від 02 серпня 2019 року (уточнюючий розрахунок); №11667 від 02 серпня 2019 року (уточнюючий розрахунок); №4164 від 05 лютого 2020 року; №5975 від 10 березня 2020 року (уточнюючий розрахунок); №9948956 від 14 лютого 2021 року; №26970937 від 18 червня 2021 року; №28902081 від 12 липня 2021 року (уточнюючий розрахунок) (а.с. 60-79), ), а також за рахунок несплати відповідачем фінансових санкцій в сумі 1935,63 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від: 03 липня 2019 року №0056605212, від 30 вересня 2019 року №0073155204, від 21 листопада 2019 року №0119565204, від 21 січня 2020 року №0003395204, від 11 березня 2020 року №0038375204, від 25 серпня 2020 року №0080965204 (а.с.80-88).

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу нараховану пеню в сумі 51 364,83 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб, з урахуванням часткової сплати в сумі 372,16 грн., становить 298 927,20 грн.

Доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов`язань є узгодженими.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було вручено податкову вимогу від 01 грудня 2014 року №600-25 (а.с. 89), однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 781424,47грн., доказів сплати якої відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення коштів з рахунків підприємства у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у зазначеній сумі.

Згідно із частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Разом з тим, позивач заявив клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1595,24 грн. (а.с.96).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

Оскільки в даній справі позивач заявив майнову позовну вимогу про стягнення податкового боргу в розмірі 781424,47 грн., тому сплаті підлягав судовий збір у розмірі 11 721,37грн.

До позовної заяви додано платіжні доручення: від 25 жовтня 2021 року №3620 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн., від 25 жовтня 2021 року №3673 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн., від 25 жовтня 2021 року №3653 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн., від 11 жовтня 2021 року №3396 про сплату судового збору в розмірі 4025,61 грн., та від 28 січня 2022 року №114 на суму 2481,00 грн., тобто на загальну суму 13316,61 грн.

Відтак, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 1 595,24 грн. (13 316,61 грн. 11 721,37грн.).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону №3674-VI повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як передбачено пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (з наступними змінами та доповненнями), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про повернення Головному управлінню ДПС у Волинській області переплаченої суми судового збору, що становить 1595,24 грн., який сплачений згідно з платіжними дорученнями від 25 жовтня 2021 року №3620, від 25 жовтня 2021 року №3673, від 25 жовтня 2021 року №3653, від 11 жовтня 2021 року №3396 та від 28 січня 2022 року №114, та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Ковельський м`ясокомбінат» (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 156, код ЄДРПОУ 00443163) у банках, обслуговуючих такого платника податків, в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 781424 (сімсот вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять чотири) гривні 47 копійок.

Повернути Головному управлінню ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) надміру сплачений до бюджету судовий збір в сумі 1595 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 24 копійки, сплачений відповідно до платіжних доручень від 25 жовтня 2021 року №3620, від 25 жовтня 2021 року №3673, від 25 жовтня 2021 року №3653, від 11 жовтня 2021 року №3396 та від 28 січня 2022 року №114.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк