Ухвала

від 17.05.2022 по справі 2-1714/10

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1714/10

Провадження №6/369/122/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Свою заяву мотивує тим, що відповідно до виконавчого листа № 2-1714/10 виданого 05 травня 2010 року Києво- Святошинським районним судом Київської області на виконанні перебуває рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2009 року по справі № 2-1714/10, яким задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML- 013/191/2007 від 25 вересня 2007 року, а саме:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму боргу із сплати за договором кредиту у розмірі 174 992,63 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 26 583,32 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 84 389,64 грн., судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 1 700,00 грн., а також 120,00 грн. - витрати на інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи, а всього 287 785,59 грн.

28 травня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Відповідно до Додатку №5 зазначено, що відбулось відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 25 травня 2010 року стосовно боржника ОСОБА_1 .

Заявник звертає увагу суду на те, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не є стороною укладення Договору купівлі-нродажу кредитного портфелю між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», не було надано відповідних додатків, долучити до заяви про заміну сторони виконавчого провадження Заявник не може.

Тому заявник просив замінити стягувача по справі №2-1714/10 з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» щодо виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 квітня 2009 року.

У судове засідання 18.05.2022 сторони не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2009 Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму боргу із сплати за договором кредиту від 25 вересня 2007 року №ML-013/191/2007 у розмірі 174 992,63 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 26 583,32 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 84 389,64 грн., судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) у розмірі 1 700,00 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, загальна сума становить 287 785,59 грн.

28 травня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

Відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець (ПАТ «ОТП Банк») продає (переуступає) Покупцю (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») права та Кредитний портфель, який включає в себе Кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку №1 до цього Договору), а Покупець (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») приймає такий Кредитний портфель та зобов`язаний сплатити на користь Продавця (ПАТ «ОТП Банк») Винагороду.

31 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №1-10/19, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №ML-013/191/2007 від 25 вересня 2007 року укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №1-10/19 від 31.10.2019, право грошової вимоги за кредитним договором №ML-013/191/2007 від 25 вересня 2007 до ОСОБА_1 , перейшло ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, визначених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно норм чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке може відбуватися на будь-якій стадії процесу. Відповідно ст. 512 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо кредитор вибуває, в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з положень цих норм, а саме, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі на підставі правочину (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання рішення суду відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вбачається, що чинне законодавство передбачає заміну осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги), що є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи), проте є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить замінити стягувача у справі №2-1714/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія».

Стягувачем у справі №2-1714/10 є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», проте заявником додано до заяви лише Договір факторингу №1-10/19 від 31 жовтня 2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» з Додатком №1 (реєстр боржників) та Додатком №5 (перелік договорів відступлення прав вимоги), а також Договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», без Додатку №1 до цього Договору в якому міститься перелік Кредитних договорів, які продані (переуступлені) ПАТ «ОТП Бакн» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Однак, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не долучено належні документи, що мали підтвердити підстави виникнення у боржника зобов`язань цивільно-правового характеру перед новим кредитором, а саме: Додаток №1 до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якому міститься перелік Кредитних договорів, які продані (переуступлені) ПАТ «ОТП Бакн» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 5 ст. 81 ЦПК України , учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ст. 80 ЦПК України ).

В статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами ч. 1, 2 ЦПК України , письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Дубас Т.В.