Ухвала

від 17.05.2022 по справі 760/5242/15-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

-

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/5242/15-к Провадження № 11-кп/824/1238/2022 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 ,ОСОБА_4 секретарів судового засіданняОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100090000551 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

30 липня 2014 року Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурорівОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,обвинуваченогоОСОБА_6 ,захисникаОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва ОСОБА_10 просить вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

В решті вирок суду просить залишити без змін.

Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України його зобов`язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» (код ЄДРПОУ 23730511) 10 575 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Також цим вироком вирішене питання щодо речових доказів.

За доводами апеляційної скарги прокурор не погоджується із вироком суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вважає його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Апелянт зазначає, що суд при призначенні ОСОБА_6 покарання застосував положення ст. 75 КК України та звільнив його від відбування покарання, що на думку прокурора, є неправильним.

Так, прокурор вказує на те, що судом не було надано оцінки підвищеній суспільній небезпеці особи обвинуваченого, який раніше був судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення.

Таким чином, апелянт вважає, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, тому виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без його ізоляції від суспільства.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_9 зазначає, що не погоджується із апеляційною скаргою прокурора та вважає вирок суду першої інстанції законним, а призначене ОСОБА_6 покарання справедливим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим 30 липня 2014 року Солом`янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, 21 січня 2015 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи біля супермаркету «Кошик», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 29/31, на фасаді даного магазину помітив кондиціонер, після чого вирішив викрасти з даного кондиціонера радіатор охолоджуючий (конденсатор). Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 взявши вдома інструменти, направився до вищевказаного магазину, де того ж дня приблизно о 03 годині 50 хвилин скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрутив радіатор охолоджуючий кондиціонера, вартістю 10 575 гривень, в тому числі ПДВ 1762 гривень 50 копійок, що належить ТОВ «ЕЛТІКС», та заніс його за ріг будинку по вулиці Гарматній, 29/31 в м. Києві, де був затриманий з викраденим майном працівниками міліції.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 щодо задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 та правильно кваліфікував його дії за ст. ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Висновки суду в частині доведення винуватості, кваліфікації дій обвинуваченого, а також правильність призначення покарання ніким не оскаржується.

Судове рішення оскаржується лише в частині безпідставного, на думку сторони обвинувачення, звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегією суддів перевіряється вирок суду лише в частині законності застосування ст. 75 КПК України.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначивши обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в виді трьох років позбавлення волі, суд одночасно дійшов висновку про можливе виправлення обвинуваченого без його відбування.

Колегія суддів зазначає, що призначення покарання носить індивідуальний характер і його вид та розмір визначається з урахуванням положень ст. 65 КК України.

Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 вчинене кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, визначеною у ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Закон не містить прямої заборони звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у разі вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність за умови, що нове кримінальне правопорушення не вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком.

Тому мотивованим рішення про застосування ст. 75 КК України буде лише тоді, коли суд у вироку наведе достатні мотиви на підставі чого він дійшов висновку про можливе виправлення особи без відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що вирок суду містить достатні мотиви прийняття рішення про застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, перебуває у цивільному шлюбі, раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання.

Крім того, під час розгляду провадження у суді апеляційної інстанції стороною захисту надані додаткові характеризуючі дані обвинуваченого, відповідно до яких ОСОБА_6 працевлаштований на ринку «Радіолюбитель» та серед працівників та відвідувачів ринку здобув повагу та авторитет порядного громадянина. За час розгляду кримінальної справи до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. За місце проживання характеризується позитивно.

Також під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 надав квитанцію, відповідно до якої ним було в повному обсязі сплачено штраф, призначений вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 30 липня 2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд обґрунтовано взяв до уваги критичне ставлення ОСОБА_6 до вчиненого ним кримінального правопорушення та його щире каяття.

Так, основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 як під час досудового розслідування так і під час судового провадження у суді першої та апеляційної інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, надавав послідовні логічні та достовірні показання, які не змінював протягом усього часу, у зв`язку з чим у суді першої інстанції судовий розгляд відбувався відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Тому колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано визнано щире каяття обставиною, що пом`якшує покарання.

Водночас судом першої інстанції обґрунтовано не встановлено обставин, що обтяжують покарання, що не опорюється прокурором.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що у суду були законні підстави для застосування ст. 75 КК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи прокурора про м`якість призначеного обвинуваченому покарання внаслідок безпідставного застосування до нього положень ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Отже рішення суду про призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі із одночасним звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_10 , залишити без задоволення.

Вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року, якимОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4