ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9253/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ХІМ-АГРО-ДАР» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року в адміністративній справі №160/9253/21 (суддя у 1 інстанції Лозицька І.О.) за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Приватного підприємства «ХІМ-АГРО-ДАР» про повне зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг,-
В С Т А Н О В И В :
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «ХІМ-АГРО-ДАР», в якому просила повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, а саме, в приміщенні адміністративної будівлі (м. Павлоград, вул.Харківська,3): котельня - обладнана твердопаливним котлом NEYS; відкрита стоянка автотранспорту Приватним підприємством «ХІМ-АГРО-ДАР» (ЄДРПОУ 35984358, місцезнаходження юридичної особи: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Будівельна, 32/9; місце провадження господарської діяльності: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 3) до повного усунення порушення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року позов задоволено. Повністю зупинено виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, а саме, в приміщенні адміністративної будівлі (м. Павлоград, вул..Харківська,3): котельня - обладнана твердопаливним котлом NEYS; відкрита стоянка автотранспорту Приватним підприємством «ХІМ-АГРО-ДАР» (ЄДРПОУ 35984358, місцезнаходження юридичної особи: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Будівельна, 32/9; місце провадження господарської діяльності: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 3) до повного усунення порушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що чине законодавство не містить такого виду заходу «повне зупинення виробництва», а тому судом першої безпідставно задоволено позовні вимоги щодо повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. Зазначено, що акт перевірки, який став підставою для звернення до суду з цим позовом, не містить положень щодо встановлення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також акт перевірки не містить фіксування обставин, з якими законодавець пов`язує негативні наслідки для суб`єкта господарювання, зокрема, чи є речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи об`єктів відповідача забруднюючими. Крім того, оскільки в ході перевірки інструментально - лабароторні вимірювання не здійснювалися, проби не відбирались, технічна документація на обладнання не досліджувалась, відомості щодо віднесення обладнання джерел, які потребують отримання дозволу відсутні, а відтак в ході перевірки не встановлено, які саме викиди здійснює обладнання. При цьому, позивачем не доведено, яким чином відрита стоянка автотранспорту є джерелом утворення викидів.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в період з 02.03.2021 року по 09.03.2021 року на підставі наказу про проведення позапланової перевірки № 730-П від 17.08.2018 року, направлення на перевірку від 17.02.2021 року № 230 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Приватним підприємством «ХІМ-АГРО-ДАР» (місцезнаходження: вул. Будівельна, 32/9, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; місце провадження господарської діяльності: вул. Харківська, 3, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 35984358).
За результатом перевірки складено акт № 47/2.5-7/21 від 09.03.2021 року, в якому зафіксовані порушення, допущені Приватним підприємством «ХІМ-АГРО-ДАР», серед яких зокрема:
- інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проведена та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів підприємства відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1780, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27.06.2006 року № 309;
- в приміщенні адміністративної будівлі (м. Павлоград, вул. Харківська, 3) котельня обладнана твердопаливним котлом NEYS та відкрита стоянка автотранспорту, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
З метою усунення порушень, виявлених під час планового заходу щодо додержання вимог природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено припис від 15.03.2021 року № 38/2.5-7/21, відповідно до якого, зокрема, передбачено розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів підприємства та з терміном виконання 01.08.2021 року. Також п.11 припису передбачено не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі та з терміном виконання 15.03.2021 року.
З огляду на те, що відповідачем не усунуто вказані вимоги припису від 15.03.2021 року №38/2.5-7/21 та наявні порушення положень природоохоронного законодавства, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» основними принципами державного нагляду (контролю), зокрема, є і: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав і законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/ або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Пунктом 3 глави II Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (нова редакція, ідентифікаційний код 43877118), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №254 передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Відповідно до ч.10 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», серед загальних вимог до здійснення державного нагляду (контролю) відноситься, зокрема і така, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
В свою чергу, згідно із частиною 1 пункту 6 глави II Положення встановлено, що Інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995р. №7 встановлено, що інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Мінприроди.
Отже, проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин покладено на підприємство.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
З аналізу зазначених норм вбачається, що суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, маються право на здійснення таких викидів після отримання відповідного дозволу.
Як вже зазначалося раніше, в ході перевірки відповідача встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проведена та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів підприємства відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», п. 2 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1780, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27.06.2006 року № 309.
Саме вказане порушення стало підставою для задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в поданій апеляційній скарзі відповідачем не надано доказів на спростування вказаного порушення.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів наявності у нього звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин та/або відповідного дозволу на здійснення таких викидів, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг відповідача, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи відповідача в апеляційній скарзі про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з не здійсненням позивачем лабораторних вимірювань (випробувань) та не доведенням факту того, що викиди в атмосферне повітря відносяться до забруднюючих речовин, оскільки проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин покладено саме на відповідача, і відповідачем до суду не надано доказів того, що ним було здійснено таку інвентаризацію та за їх вимірюванням викиди в атмосферне повітря здійснені відповідачем не відносяться до забруднюючих речовин.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що питання щодо застосування заходів реагування відносно відповідача виникло у зв`язку з відсутністю у нього відповідного дозволу, при цьому питання щодо критеріїв величини такого забруднення позивачем не порушується, а тому доводи щодо необхідності здійснення позивачем лабораторних вимірювань є безпідставним.
Стосовно того, що судом першої інстанції задоволено позов саме шляхом повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, то такий захід є найбільш ефективним та не порушує вимоги чинного законодавства.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ХІМ-АГРО-ДАР» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року в адміністративній справі №160/9253/21 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року в адміністративній справі №160/9253/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддяС.В. Білак
суддяВ.А. Шальєва
суддяН.А. Олефіренко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104413406 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Білак С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні