Постанова

від 16.02.2022 по справі 925/445/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. Справа№ 925/445/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Суліма В.В.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Позюбан А.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Махоринець В.І.;

від відповідача: Богуславець С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного навчального закладу "Черкаський професійний автодорожній ліцей"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 17.06.2021 (повний текст складено - 15.07.2021)

у справі №925/445/21 (суддя -Довгань К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі

Черкаської міської філії Публічного акціонерного товариства

"Черкасиобленерго"

до Державного навчального закладу "Черкаський професійний

автодорожній ліцей"

про стягнення 411 363, 95 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі Черкаської міської філії Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (надалі - позивач, Черкаська міська філія ПАТ «Черкасиобленерго») звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного навчального закладу «Черкаський професійний автодорожній ліцей» (надалі - відповідач, ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей», скаржник) 411 363, 95 грн недорахованої електричної енергії згідно Акту про порушення від 14.02.2020 №000051 (надалі - Акт про порушення).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами існують договірні зобов`язання з постачання електроенергії. Так, 14.02.2020 під час проведення перевірки електропостачання об`єкта за адресою: м. Черкаси, вул. О. Панченка, 3 (споживач - ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей») представниками позивача виявлено порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому кріпиться пломба з відбитком тавра оператора системи розподілу, що встановлена на обліковому комутаційному апараті (двері шафи В.Р.), про що складено Акт про порушення. За результатами проведеної перевірки позивачем розраховано до стягнення з відповідача 411 363,95 грн недорахованої електричної енергії, про що останнього повідомлено шляхом направлення 10.10.2020 Протоколу № 160 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 01.10.2020, розрахунку та рахунку на вказану суму заборгованості, яку відповідачем, у свою чергу, сплачено не було.

Відповідач проти позову заперечував, зокрема, з підстав припинення договором про постачання електроенергії від 28.01.2011 №318 своєї дії 02.01.2019, порушення позивачем строків розгляду Акту про порушення, невизначеністю позивача щодо порушення, яке вчинив відповідач, не направленням позивачем пломби та пломбувального матеріалу на експертизу та відсутності у останнього підстав для застосування норм Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ) і визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Також відповідач посилався на те, що позивачем не надано доказів про належне повідомлення відповідача про час, місце і дату засідання комісії.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 411 363, 95 грн недорахованої електричної енергії на підставі Акту про порушення та 6 170,45 грн витрат на сплату судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що Акт про порушення складено позивачем з дотриманням вимог ПРРЕЕ, тобто він є правомірним. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок спірної суми вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 411 363, 95 грн відповідає п. 8.4.2. ПРРЕЕ, з огляду на що визнав його обґрунтованим, а відтак потреба у проведенні експертизи, на необхідності якої наголошував відповідач, для підтвердження факту порушення, відсутня.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач (ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей») звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем порушені строки розгляду Акту про порушення, який на думку відповідача мав бути розглянутий 19.03.2020.

Як зазначає скаржник, судом залишено поза увагою порушення позивачем п. 8.2.6 ПРРЕЕ, відповідно до якого засідання Комісії з розгляду актів про порушення (надалі - Комісія) мало бути проведене не раніше 10.10.2020, тобто по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу відповідного повідомлення про таке засідання, а відтак позивачем неправомірно проведено засідання Комісії 01.10.2020.

Також скаржник наголошує на тому, що до відповідача застосовані санкції, які не відповідають визначеному позивачем у Акті про порушення правопорушенню, а також зазначає, що у випадку застосування позивачем санкції, яка передбачена п.п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, останній мав отримати висновки експертизи.

Окрім того, судом першої інстанції належним чином не досліджено того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що Жеребцов О.І. був уповноважений на отримання від ПАТ «Черкасиобленерго» повідомлень про час та місце проведення засідання Комісії.

Також скаржник посилається на неврахування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення правових позицій Верховного Суду щодо обов`язку оператора системи вручити акт про порушення саме споживачу, належного повідомлення останнього про засідання Комісії та необхідності дотримання строків, встановлених ПРРЕЕ, а відтак вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у даній справі підлягає скасуванню.

Разом з тим, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин пропуску.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 апеляційну скаргу ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.

Судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів, є судом, встановленим законом, про що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано матеріали справи №925/445/21 з Господарського суду Черкаської області.

30.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/445/21.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. з 31.08.2021 на лікарняному та в подальшому у відпустці, вирішити питання щодо руху апеляційної скарги у законодавчо визначений строк було неможливо.

Водночас, у зв`язку з перебуванням суддів Мартюк А.І., Алданової С.О., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 для розгляду апеляційної скарги ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя: Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 апеляційну скаргу ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із доказами, що підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення.

12.10.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому останнім викладено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення із обґрунтуванням причин пропуску та долученням відповідних доказів.

У зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021, для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Алданова С.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 задоволено, поновлено пропущений процесуальний строк.

Відкрито апеляційне провадження у справі №925/445/21 за апеляційною скаргою ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2021.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивач, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим, не порушує норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у представників останнього було достатньо правових підстав для складення Акту про порушення та для застосування оперативно-господарських санкцій до відповідача з визначенням обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.

Заперечуючи проти доводів скаржника щодо порушення строків розгляду Акту про порушення, позивач посилається на встановлення на території України карантину з 11.03.2020 та прийняттям ряду обмежувальних заходів задля запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим ПАТ «Черкасиобленерго» наказом № 163 від 06.04.2021 «Про оголошення простою» вжито обмежувальні заходи та, зокрема, зупинено роботу Комісії. Оскільки роботу зазначеної Комісії було відновлено 25.08.2021 згідно наказу № 104 від 25.08.2021, саме із цієї дати має відраховуватись встановлений п. 8.2.6 ПРРЕЕ строк.

12.11.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій останній зазначає про відсутність у відзиві позивача обґрунтованих заперечень щодо доводів апеляційної скарги.

18.11.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 при розгляді апеляційної скарги ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 оголошено перерву до 25.01.2022.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21, призначений на 25.01.2022 - не відбувся.

Водночас, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Владимиренко С.В., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 прийнято справу №925/445/21 за апеляційною скаргою ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 17.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Алданова С.О., Барсук М.А.

Окрім того, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Сулім В.В., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 прийнято справу №925/445/21 за апеляційною скаргою ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

У судове засідання 17.02.2022 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору.

Так, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати судове рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Представник позивача проти доводів скарги відповідача заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 17.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі-Закон № 2019-VIII), відповідно до положень якого з 01.01.2019 ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Черкаської області, виконує функції, має права і обов`язки Оператора системи розподілу.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 Операторів систем розподілу (далі - ОСР) зобов`язано укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

Так, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідачем (споживачем) підписано заяву-приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 02.01.2019 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до Договору.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ПАТ "Черкасиобленерго") та користувачами системи розподілу є Кодекс системи розподілу (надалі - КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодекс комерційного обліку електричної енергії (надалі - ККОЕЕ), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до вимог п. 5.5.1. ККОЕЕ, Власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішньою середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених \ місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеному ПРРЕЕ (п. 8.2.4 ПРРЕЕ).

Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів без облікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Черкаський міський РЕМ з 01.01.2021 змінив назву на Черкаську міську філію ПАТ «Черкасиобленерго».

14.02.2020 представниками позивача в ході перевірки електропостачання об`єкта у відповідача за адресою: м. Черкаси, вул. О. Панченка, 3 було виявлено порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому кріпиться пломба з відбитком тавра оператора системи розподілу, що встановлена на обліковому комутаційному апараті (двері шафи В.Р.), про що складений Акт про порушення № 000051 в двох примірниках з додатками, один з яких наданий особі, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) Споживача.

За умовами п. 2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Розгляд вказаного Акту по порушення ПРРЕЕ було призначено на 19.03.2020, однак у зазначену дату Акт про порушення не було розглянуто Комісією позивача, у зв`язку з неповною інформацією та неявкою представників відповідача. Відсутність відповідача підтверджується протоколом комісії з розгляду актів про порушення № 96 від 19.03.2020.

Повторний розгляд Акту про порушення був призначений на 09.04.2020.

07.04.2020 позивач листом № 1611 повідомив відповідача про те що, повторний розгляд 09.04.2020 Акту про порушення не відбудеться через введений в країні загальнодержавний карантин.

09.09.2020 позивач направив відповідачу письмове повідомлення №3021 про призначення засідання комісії з розгляду Акту про порушення на 01.10.2020, яке отримано останнім 30.09.2020.

01.10.2020 Комісією було проведено засідання та розглянуто Акт про порушення.

Положення п.8.2.6. ПРРЕЕ передбачають, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Так, при розгляді Акта про порушення відповідно до положень ПРРЕЕ був складений Протокол № 160 та вирішено, що обсяг та вартість не облікованої електричної енергії складала: 266 400 кВт.год. на суму 411 363,95 грн.

10.10.2020 позивачем направлено відповідачу Протокол № 160 засідання Комісії від 01.10.2020, розрахунок та рахунок, які отримано відповідачем 27.10.2020.

26.01.2021 позивачем направлено відповідачу претензію №115 на суму 411 363,95 грн, яка залишена останнім без відповідного реагування, що і стало підставою для звернення до місцевого господарського суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення заявлених позовних вимог.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено апеляційним господарським судом, спірні господарські правовідносини сторін у цій справі виникли із укладеного ними публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії

№ 318 (надалі - Договір), шляхом підписання відповідачем 02.01.2019 заяви-приєднання до вказаного Договору.

Як вже зазначалось, основними нормативно-правовими актами, що встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу та користувачами системи розподілу є КСР; ККОЕЕ та ПРРЕЕ.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та Користувачем відповідно до цього Кодексу. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії визначає зобов`язання ОСР забезпечити розподіл електричної енергії в межах замовленого Користувачем обсягу потужності за тарифами, що встановлюються Регулятором. Договір про надання послуг з розподілу електроенергії - домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між ОСР, що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та Користувачем (в тому числі споживач і постачальник), (укладання такого договору є обов`язковим та першочерговим для того, щоб споживати електроенергію).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що розподіл електричної енергії - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Система розподілу - це система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

Оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Користувачі системи розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи розподілу або використовують системи розподілу для розподілу електричної енергії.

КСР визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу та користувачів системи та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з оператором системи розподілу.

Усі споживачі (непобутові та побутові), електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, та усі електропостачальники, які хочуть мати право на доступ до мереж ОСР, зобов`язані укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. Такий договір між ОСР і споживачем та між ОСР і електропостачальником укладається відповідно до умов ПРРЕЕ.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання.

Враховуючи, що відповідну заяву-приєднання відповідача прийнято позивачем 02.01.2019, між сторонами укладено Договір.

ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку (п. 9 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018).

У відповідності до вимог п. 5.5.1. ККОЕЕ, Власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Згідно п. 2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пп.3 п. 6.2. Договору, Споживач зобов`язується невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено із матеріалів справи, що Споживач після виявлення пошкодження пломб та пошкодження ізоляції пломбувального тросу, не повідомив Оператора системи про ці недоліки. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів щодо проведення аварійних відключень та ремонту представниками позивача, а також доказів, які б свідчили, що відповідач звертався до позивача стосовно пломбування вузла обліку.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено колегією суддів, межа балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, встановлена на верхніх затискачах ВРУ 0,4кВ гуртожитку, а відтак Споживач (Відповідач) має нести відповідальність за технічний стан та експлуатацію ВРУ 0,4кВ прилади обліку, схеми.

Отже, відсутність пломби з відбитками тавра оператора системи розподілу, яка встановлена на до обліковому комутаційному апараті (двері шафи В.Р.) є порушенням ПРРЕЕ і умов Договору, що свідчить про наявність правових підстав для застосування до порушника визначених Договором та ПРРЕЕ санкцій.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єкта господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання, в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкції визначається договором.

За умовами розділу ІІІ п.3.1 «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258 із змінами та доповненнями, особа, відповідальна за електрогосподарство - електротехнічний працівник, у обов`язки якого входить безпосереднє виконання функцій щодо організації технічної та безпечної експлуатації електроустановок споживача, призначення якого здійснюється розпорядчим документом споживача.

Судом встановлено, що наказом в.о. директора ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» Філіпової О.О. № 47 від 17.02.2012 помічника директора з АГР Жеребцова Олексія Інокентійовича було призначено відповідальним за електрогосподарство ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей».

Враховуючи вищевикладене, Жеребцов О.І. є належним (уповноваженим) представником ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей», а твердження скаржника, що вказана особа не була уповноваженою на отримання від ПАТ «Черкасиобленерго» повідомлень про час та місце проведення засідання Комісії, яке було призначене на 19.03.2020, визнаються колегією суддів безпідставними та до уваги не приймаються.

Відповідно до листа відповідача № 6 від 12.01.2016 про направлення інспектора для опломбування шафи обліку щитової гуртожитку ліцею по вул. О. Панченка,3 (минула назва - вул. Я. Галана, 3) після аварійної ситуації, для ремонту електромережі, позивачем 19.01.2016 було здійснено технічну перевірку та опломбування засобів обліку відповідача в гуртожитку за вказаною адресою та складено Акт технічної перевірки (контрольний огляд) засобів обліку і Акт пломбування засобів обліку, на підставі якого особа відповідальна за електрогосподарство (Жеребцов І.О., як представник відповідача) прийняв на зберігання пломби, зазначені в Акті пломбування засобів обліку від 19.01.2016.

Колегія суддів за результатами дослідження матеріалів справи дійшла висновку, що Акт про порушення №000051 від 14.02.2020 складено позивачем з дотриманням вимог ПРРЕЕ, а тому цей Акт є правомірним. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо помилковості тверджень відповідача, за якими останній вважав Акт про порушення таким, що не має юридичної сили.

Зокрема, за своєю правовою природою, рішення Комісії про нарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електричної енергії, є оперативно-господарською санкцією за скоєння порушення господарського зобов`язання. Тобто, порушення позивачем ПРРЕЕ є порушенням господарського зобов`язання з відповідальністю, встановленою Договором та законодавством України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок недоврахованої електричної енергії в розмірі 411 363,95 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розрахунок позивачем був виконаний на підставі підпункту 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Відповідно до зазначеного підпункту 2 п.8.4.2. ПРРЕЕ, розрахунок може проводитись у разі пошкодження або відсутності пломб та за наявності акту про пломбування, який підтверджує факт пломбування і передачу Споживачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб.

Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень. зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт год) розраховується за формулою:

W доб. = Р * t доб. * Кв (4)

де Р- потужність (кВт), визначена як:

1)сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2)потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3)дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб- тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).

У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6)

W доб. = Р*tдоб.*Кв

Р = 100 кВт згідно договору

t доб. = 24 год. згідно договору

Кв = 0,6 згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ

W доб. = 100 кВт (потужність) * 24 годин на день * коефіцієнт 0,6 по ПРРЕЕ = 1440 кВт*год. (це величина добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу).

Обсяг безобліково спожитої електричної енергії визначається: W = Wдоб. * К діб

W = 1440 кВт.год * 185 діб = 266400кВт.год

К діб =185 діб.

Таким чином, відсутність пломби з відбитками тавра оператора системи розподілу, яка встановлена на до обліковому комутаційному апараті (автоматичному вимикачі 2/25А) є порушенням ПРРЕЕ і умов Договору, а відтак і правовою підставою для застосування встановлених Договором та ПРРЕЕ санкцій до порушника.

Колегія суддів за результатами перевірки розрахунку недоврахованої електричної енергії, наданого позивачем, встановила його відповідність вимогам п. 8.4.2. ПРРЕЕ та обґрунтованість, з огляду на що не вбачається потреби у проведенні експертизи для підтвердження факту порушення.

Стосовно доводів скаржника щодо порушення позивачем строків розгляду Акту про порушення слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище, розгляд Акту про порушення ПРРЕЕ першочергово було призначено на 19.03.2021, проте у зв`язку з неповною інформацією та неявкою представників відповідача засідання Комісії призначено позивачем на 09.04.2020.

У зв`язку із запровадженими в Україні карантинними обмеженнями, повторний розгляд Акту про порушення, призначений на 09.04.2020 не відбувся, про що відповідача повідомлено листом від 07.04.2021 № 1611.

09.09.2021 позивач направив відповідачу лист № 3021 про призначення засідання комісії з розгляду Акту про порушення на 01.10.2021.

01.10.2020 Акт про порушення розглянутий Комісією.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин та прийнято ряд заходів обмежувального характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2021 № 215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» розширено перелік обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV -2».

Водночас, 17.03.2020 Законом України № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» частину другу статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» після слів «введення комендантської години» доповнено словами «карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, до переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) віднесено, зокрема й введення карантину Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вище законодавчих актів, ПАТ «Черкасиобленерго» наказом № 163 від 06.04.2020 «Про оголошення простою» вжив обмежувальні заходи, спрямовані на запобігання поширення гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS8-СоV-2, зокрема зупинив роботу Комісії з розгляду актів про порушення Черкаського міського РЕМ (з 01.01.2021 змінено назву на Черкаська міська філія) ПАТ «Черкасиобленерго».

Про зазначене зупинення роботи Комісії було повідомлено відповідача листом від 07.04.2020 № 1611.

Згідно наказу № 104 від 25.08.2020 роботу Комісії відновлено, а відтак, як правильно визначив суд першої інстанції, саме з 25.08.2020, після відновлення роботи Комісії, почав обліковуватися термін 60 днів.

З урахуванням викладеного вище, доводи скаржника про порушення строків розгляду Акту про порушення є необгрунтованими та безпідставними.

Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»).

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Черкаський професійний автодорожній ліцей" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним навчальним закладом "Черкаський професійний автодорожній ліцей".

4. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі №925/445/21, зупинену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021.

5. Матеріали справи №925/445/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.05.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді В.В. Сулім

С.О. Алданова