Рішення

від 23.01.2022 по справі 366/3198/21

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3198/21

Провадження № 2/366/170/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 січня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді: Ткаченка Ю.В., при секретарі Євтушенко В.Д., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, встановлення родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, встановлення родинних відносин.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не укладав.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно останнього.

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності мав земельну ділянку, площею 8,4631 га, кадастровий номер 3223584400:05:000:0033, яка розташована на території Красятицької селищної ради Вишгородського району Київської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої прийняв ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

При звернені позивача до Іванківської районної державної нотаріальної контори з прохання видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, отримала відмову, оскільки державний акт виданий після смерті спадкодавиці та не доведено родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивач є дочкою ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_3 . Однак в документах, що підтверджують їх родинні зв`язки допущена помилка, а саме: у свідоцтві про народження ОСОБА_2 мати вказана як « ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ». На підставі чого був зроблений такий актовий запис позивачу не відомо.

Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право на завершення приватизації та здійснення Державної реєстрації речових прав земельної ділянки площею 8,4631 га з кадастровим номером 3223584400:05:000:0033 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, що належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 173730, зареєстровано в книзі реєстрації державних актів за № 113, що належала покійній матері спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої прийняв її син (батько позивача) ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку;

- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_3 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 22).

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області звернулися до суду із листом, в якому просять розглядати справу без участі представника селищної ради, заперечень не мають.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідач позов визнали.

Позивач надала суду належні докази: копію свідоцтва про смерть спадкодавців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9, 10); копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , відповідно до якого в графі мати вказано « ОСОБА_8 » (а.с. 11); копію свідоцтва про народження позивача, відповідно до якого в графі батько вказано « ОСОБА_2 » (а.с. 12); копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-9902340902021 від 08.11.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 23.05.2006 року, серії ЯГ 173730, кадастровий номер 3223584400:05:000:0033, площею 8,4628 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14); Виписку із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), відповідно до якої ОСОБА_3 на підставі Рішення Поліської РДА № 176 від 30.05.2000 року отримала сертифікат серії ЧР № 0331753 на земельну частку (пай), розміром 8,72 га, що знаходиться на території КСП «Нива» (а.с. 17); копію державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 173730, відповідно до якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, розміром 8,4631 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області (а.с. 18).

Відповідно дост. 116 ЗК Українигромадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силуст. 80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідност. 81 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2ст. 116 ЗК Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3ст. 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю за законом, відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 8,4631 га з кадастровим номером 3223584400:05:000:0033 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, тобто до позивача перейшло право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки.

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з постанови Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 лютого 2021 року, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла ОСОБА_1 . Інших спадкоємців не має (спадкова справа № 485/2019).

В силу ч. 1ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовомупрактику всправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до постанови Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 лютого 2021 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв`язку з тим, що державний акт серії ЯГ № 173730, виданий 23.05.2006 року Поліською РДА після смерті спадкодавиці.

Положеннямист. 152 ЗК Українипередбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

УПерехідних положеннях Земельного Кодексу Українивизначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно дост. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно дост. 126 ЗК Україниоформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За життя спадкодавицею ОСОБА_5 вчинено дії щодо приватизації земельної ділянки, площею 8,4631 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області. У зв`язку із смертю процедура приватизації не завершена, реєстрація права власності за померлою не проведена. В такому випадку така земельна ділянка входить до складу спадщини, а спадкоємець померлої - позивач ОСОБА_1 набуває право на завершення приватизації.

На підставі абз. 2 п. 1розділу X "Перехідні положення" ЗКрішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок"(втратив чинність на підставіЗакону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно ізЗаконом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1розділу X "Перехідні положення" ЗКВнесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Через не завершення процедури приватизації ОСОБА_3 не було отримано правовстановлюючий документ, тобто державний акт. Відповідно доЗаконів України «Про державний земельний кадастр»та «;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документа на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією даної земельної ділянки.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 померла до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію земельної ділянки (затвердження технічної документації) та видачі державного акту, до її спадкоємця ОСОБА_1 в порядку спадкування перейшло право на завершення приватизації. Право власності на земельну ділянку у ОСОБА_3 не виникло, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивача. Саме тому позивач має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації за ним прав власності на цю земельну ділянку.

Отже, маються підстави для задоволення позову в частині визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Що стосується позовних вимог про встановлення родинних відносин, то суд прийшов до наступного.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Заявник надав суду належні докази, з яких слідує, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відкрилась спадщина, згідно якого заявник є спадкоємцем на майно померлих. Позивач ОСОБА_1 не може прийняти спадщину в зв`язку з тим, що доказані родинні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Таким чином,суд вважає,що зібраніпо справідокази тавстановлені судомфактичні обставинисправи,підтверджують те,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_3 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, маються підстави для задоволення заяви в повному обсязі.

Судові витрати сплачені позивачем при подачі позову до суду, які вона просить не стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст.80,116,125,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1261,1268 ЦК України,ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, встановлення родинних відносин - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право на завершення приватизації та здійснення Державної реєстрації речових прав земельної ділянки площею 8,4631 га з кадастровим номером 3223584400:05:000:0033 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 173730, спадщину після якої прийняв її син ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

Встановити факт родинних відносин,а саме,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_3 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Іванківський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04361723, місце знаходження: 07053, Київська область Вишгородський район смт. Красятичі вул. Воздвиженська,84

Суддя : Ю.В. Ткаченко