Справа №760/3613/22
1-кс/760/1267/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмонтажплюс» ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12018100090011754 від 10.10.2018 р. за ст.356 КК України,
ВСТАНОВИВ:
директор ТОВ «Техмонтажплюс» ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва про скасування арешту майна, а саме: нежилого будинку по вул. Ямській, 23, в літ. «Б», у м. Києві, власником якого є ТОВ «Техмонтажплюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40271730), який було накладено шляхом накладення заборони його використання та розпорядження до прийняття по матеріалах кримінального провадження кінцевого рішення.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді від 22.02.2019 р. у справі №760/4864/19 було задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100090011754 від 10.10.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України і накладено арешт на нежилий будинок по АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Техмонтажплюс» (стара назва ТОВ «Надійна Оренда». Однак, зазначену ухвалу постановлено слідчим суддею з істотним порушенням низки вимог кримінального процесуального законодавства. Зокрема, в порушення ст. 171 КПК України стороною обвинувачення не було зрозуміло зазначено саму мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження і вказано обставин, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу та не надано доказів на підтвердження своїх доводів.
Крім того, відсутні правові підстави для арешту майна ТОВ «Техмонтажплюс», оскільки у провадженні відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ними кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, не вказано, чому нежитловий будинок може бути об`єктом спеціальної конфіскації (відповідно до ст. 96-1 КПК України) чи може застосовуватися для конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, не вказано яку матеріальну шкоду заподіяно внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України чи те, що заявлено цивільний позов про відшкодування такої шкоди, а також немає інших підстав для обмеження права власності ТОВ «Техмонтажплюс» у вигляді арешту майна.
Разом із тим, підставою для накладення арешту слугувало збереження речових доказів, які за своєю природою є нерухомим майном, що виключає можливість здійснення приховування, зникнення, втрату, використання, реалізацію, передачу такого роду майна у зв`язку з фізичною неможливістю вчинення таких дій.
На сьогодні ТОВ «Техмонтажплюс» як добросовісний власник, що придбав нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу №3346 від 18.12.2014 р. не може її повноцінно використовувати відповідно до її цільового призначення та відповідно до прав наданих законодавством власнику.
Також ТОВ «Техмонтажплюс», в порушення ч. 3 ст. 64-2 КПК України як третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт не було повідомлено про прийняте процесуальне рішення, що стосується арешту майна.
Окрім того, постановою Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №752/8410/19-ц, провадження №61-13045св21 касаційну скаргу представника ТОВ «Техмонтажплюс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 19.07.2021 скасовано, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2021 змінено, в такій редакції: ТОВ «Техмонтажплюс» набуло майно у законний спосіб та є добросовісним набувачем майна; майно (нежилий будинок загальною площею 219,9 м2 по вул. Ямській, 23, в літ «Б») не може бути витребувано у ТОВ «Техномонтажплюс» на користь територіальної громади м. Києва, оскільки сплинув строк позовної давності.
Зважаючи на те, що подальше застосування арешту щодо нежилого будинку не є доцільним, оскільки такий арешт не дозволяє досягти жодної мети, передбаченої ст. 170 КПК України, накладення арешту не може об`єктивно забезпечити правову мету накладення арешту, а лише порушує права існуючого власника нежитлового будинку, заявник просив скасувати накладений арешт.
Від директора ТОВ «Техмонтажплюс» надійшло клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна за їх відсутності, клопотання підтримав, просив скасувати арешт із підстав викладених у заяві.
Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, письмових заперечень не подавав.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши обґрунтованість його доводів, прийшов до наступних висновків.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.02.2019 р. у справі №760/4864/19 було задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_5 та накладено арешт на нерухоме майно - нежилий будинок по АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Техмонтажплюс» (стара назва ТОВ «Надійна Оренда».
Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що прокуратурою Солом`янського району м. Києва пред`являлись позови в інтересах держави про скасування рішень Київської міської ради, визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування майна. У подальшому рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у задоволені позову Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2021 скасовано та ухвалено нове, зокрема: скасовано державну реєстрацію права власності на нежилий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 219,9 кв.м. за ТОВ «Надійна Оренда» (код ЄДРПОУ 40271730 (нова назва ТОВ «Техномонтажплюс» код ЄДРПОУ 40271730)), номер запису про право власності 13667438, дата та час державної реєстрації 10.03.2016, 16:45:49, відомості внесено до Реєстру: 14.03.2016, 10:20:47 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . Витребувано на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141), м. Київ, вул. Хрещатик, 36 від ТОВ «Техномонтажплюс» код ЄДРПОУ 40271730, м. Київ, вул. Ямська, 23, літера «Б» нежилий будинок по вул. Ямській, 23 в літері «Б» в м. Києві, загальною площею 219,9 кв.м.
Так, постановою Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №752/8410/19-ц, провадження №61-13045св21 касаційну скаргу представника ТОВ «Техмонтажплюс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 19.07.2021 скасовано, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2021 змінено, в такій редакції: ТОВ «Техмонтажплюс» набуло майно у законний спосіб та є добросовісним набувачем майна; майно (нежилий будинок загальною площею 219,9 м2 по вул. Ямській, 23, в літ «Б») не може бути витребувано у ТОВ «Техномонтажплюс» на користь територіальної громади м. Києва, оскільки сплинув строк позовної давностіа.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
У випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається із мотивування накладення арешту, в клопотанні слідчого у встановленому порядку було наведено достатні обґрунтування необхідності арешту майна, що зумовлений потребами досудового розслідування у збереженні речових доказів, що виправдовує втручання у права та інтереси власника.
Разом із тим, п. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При прийнятті рішення про арешт майна в межах кримінального провадження №12018100090011754 від 10.10.2018, про накладення арешту на нежилий будинок загальною площею 219,9 м2 по вул. Ямській, 23, в літ «Б» в м. Києві, слідчим суддею було встановлено наявність правових підстав для накладення арешту на вищевказане нежитлове приміщення, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому посилання заявника на те, що ТОВ «Техмонтажплюс» не пред`явлено про підозру у цьому кримінальному провадженні не можуть бути враховані.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що прямо передбачено ст. 170 КПК України в якості правових підстав застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження №12018100090011754 від 10.10.2018 р. за ст.356 КК України долучено постанову Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №752/8410/19-ц, провадження №61-13045св21 касаційну скаргу представника ТОВ «Техмонтажплюс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 19.07.2021 скасовано, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2021 змінено.
Таким чином, оскільки рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2021 змінено, в такій редакції: ТОВ «Техмонтажплюс» набуло майно у законний спосіб та є добросовісним набувачем майна; майно (нежилий будинок загальною площею 219,9 м2 по вул. Ямській, 23, в літ «Б») не може бути витребувано у ТОВ «Техномонтажплюс» на користь територіальної громади м. Києва.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 174 КПК України, оскільки законних підстав, а також доцільності застосування арешту в рамках указаного кримінального провадження немає, потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала, а тому слідчий суддя вважає, що у застосуванні цього заходу відпала потреба і наявні достатні підстави для скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді від 22.02.2019 р.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 370-372, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмонтажплюс» ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12018100090011754 від 10.10.2018 р. за ст.356 КК України- задовольнити
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №12018100090011754 від 10.10.2018 р., накладений ухвалою слідчого судді від 22.02.2019 р. у справі №760/4864/19 - на нежилий будинок по АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Техмонтажплюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40271730).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 104416846 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Макуха А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні