Рішення

від 16.05.2022 по справі 307/469/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/469/22

Провадження № 2/307/117/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

за участі секретаря Ком`яті Н.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду,в м.Тячів,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проусунення перешкоду користуванніземельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що відповідно до державного акту серії ЯЛ № 744750, він є власником земельної ділянки площею 0.2500 га, з кадастровим номером 2124487600:02:001:0098, яка розташована на території Углянської сільської ради, в урочищі «Піддіброва» з цільовим призначенням для ведення особистого господарства.

Відповідачка самовільно захопила частину його земельної ділянки, а саме, 0.0861 га, відгородивши її парканом, який позбавляє його можливості використовувати цю ділянку за призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На його неодноразові прохання прибрати паркан, відповідачка відмовляється мотивуючи, що ця земельна ділянка належить їй.

У зв`язку з зазначеним, він неодноразово звертався зі скаргами до Углянської сільської ради та Тячівського відділу поліції, однак відповідачка, так і не здійснила демонтаж паркану, який створює перешкоди для користування належною йому земельною ділянкою, що полягають в неможливості в`їзду та виїзду автотранспорту з метою обслуговування цієї земельної ділянки.

Просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0.0861 га, яка належить в с. Угля, урочище «Піддіброва» шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку № 744750 є власником земельної ділянки площею 0.2500 га, яка розташована в урочищі «Піддіброва» за межами с. Угля для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 2124487600:02:001:0098.

Довідкою Углянської сільської ради № 226 від 08.09.2010 стверджено, що земельна ділянка, розміром 0.25 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Угля, урочища Піддіброва, знаходиться в користуванні ОСОБА_1 з 2000 року.

Із листа ТОВ «ГЕО - ЗЕМЛЯ» від 24.11.2021 та приєднаних до нього графічних матеріалів убачається, що інженером-геодезистом ОСОБА_3 проведено встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) дерев`яними кілками в кількості 5 шт., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 744750, кадастровий номер 2124487600:02:001:0098, реєстрація від 02.12.2011, № 212440001001613. При встановленні межових знаків (дерев`яні кілки) ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 744750, кадастровий номер 2124487600:02:001:0098, реєстрація від 02.12.2011, № 212440001001613. Виявлено, що частина земельної ділянки є загороджена. Площ накладення на ділянку ОСОБА_1 становить 0.0861 га.

Протоколом засідання комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою села Угля від 06.12.2021 стверджено, що після обстеження в натурі земельної ділянки в с. Угля, урочище «Піддіброва», та вивчення геодезичної зйомки, яка була надана ТОВ «ГЕО - ЗЕМЛЯ», комісією було встановлено, що частина земельної ділянки, площею 0.0861 га, яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності самовільно захоплена ОСОБА_4 . Комісія вирішила, що дана земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЗК України право власності на землюгарантується.

Відповідно доч.1ст.316та ч.1317ЦК Україниправом власностіє правоособи наріч (майно),яке воназдійснює відповіднодо законуза своєюволею,незалежно відволі іншихосіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згіднодо вимог ч. 1 ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 та чч. 1, 4, 10 ст. 79-1 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатисяземельними ділянками. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленимимежами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенніземельної ділянкияк об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї доДержавного земельного кадастру. Земельна ділянкавважається сформованою з моменту присвоєння їйкадастрового номера. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок уДержавному земельному кадастрі.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власностіназемельну ділянку, а такожправо постійного користуваннятаправо оренди земельної ділянкивиникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 90 ЗК України визначено, що власникиземельних ділянокмають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її воренду,заставу,спадщину, довірчу власність; самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширенікорисні копалини, торф, лісові насадження,водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; навідшкодування збитківу випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Статтею 91 ЗК України встановлено обов`язки для власниківземельних ділянок, серед яких, не порушувати прав власників суміжнихземельних ділянокта землекористувачів.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам таюридичним особамрівні умови захиступрав власності на землю. Власникземельної ділянкиабо землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, івідшкодування завданих збитків. Захист прав громадян таюридичних осібна земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавленийправа власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Із вищенаведених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.2500 га, в урочищі «Піддіброва» за межами несеного пункту села Угля, які присвоєно кадастровий номер 2124487600:02:001:0098.

У зв`язку з порушенням суміжним землекористувачем ОСОБА_2 його права приватної власності на земельну ділянку в с. Угля, в урочищі «Піддіброва», за кадастровим номером 2124487600:02:001:0098, шляхом самовільного захоплення відповідачкою частини належної позивачу земельної ділянки, між сторонами виник земельний спір.

Факт самовільного захоплення ОСОБА_2 спірної земельної ділянка стверджується наведеними вище документами.

ОСОБА_2 не зЙявилася до суду жодного разу, відзиву чи заперечення на позовну заяву не подала, як і будь-яких письмових доказів, які б могли спростувати заявлений позивачем позов чи поставити його твердження під сумнів.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗК України власникземельної ділянкимає право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяннявстановленню твердих меж.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню

Тому, керуючись стст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, ч. 2 ст. 1 , ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 та чч. 1, 4, 10 ст. 79-1, стст. 90, 91, 106, 125, 152, 153 ЗК України, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 316 та ч. 1317 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану в АДРЕСА_1 , мешканку АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0.0861 га, яка належить ОСОБА_1 на правах приватної власності і знаходиться в с. Угля, урочище «Піддіброва», шляхом знесення самочинно збудованого паркану.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 23.05.2022 року.

Головуючий В.І. Гримут