Рішення

від 22.05.2022 по справі 342/313/21

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/313/21

Провадження № 2/342/157/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: Городенківського центру надання соціальних послуг Івано-Франківської області, КЗ «Центр соціального обслуговування» Городенківської міської ради, Коломийської районної державної адміністрації, Коломийської районної ради, Держави Україна, в особі Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та посаді, про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою в якій просила: визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення № 145 від 02.02.2021 стосовно ОСОБА_1 , соціального робітника, у зв`язку з ліквідацією Городенківського центру надання соціальних послуг структурного відокремленого підрозділу зі статусом юридичної особи колишньої Городенківської районної державної адміністрації, яку з 16.12.2020 реорганізовано шляхом приєднання до Коломийської райдержадміністрації; поновити ОСОБА_1 на службі і посаді в системі Городенківської міської ради; стягнути з Городенківської міської ради в її користь заборговані кошти при звільненні, а також з дати 03.02.2021 середній заробіток (ст.117 КЗпП); судове рішення звернути до негайного виконання. Також, позивачка в позовній заяві подала клопотання про поновлення строку на подачу позову, бо пропущений з поважних підстав - віднесення зокрема м. Городенка до зони з червоним рівнем небезпеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка ОСОБА_1 , соціальний робітник, незаконно звільнена, що підтверджується Наказом про звільнення № 145 від 02.02.2021 та довідкою № 72 від 02.02.2021 про заборгованість на момент звільнення на 13 147 грн. Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України, який до дрібниць приведено до приписів Конвенції міжнародної організації праці № 158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця", ратифікованої Україною 04.02.1994. Позивачка посилається на ч.42 КЗпП України, ЗУ «Про вищу освіту». Зазначає, що приписами частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України обумовлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. За змістом статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до частин другої та третьої статті 49-4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов`язаних з вивільненням працівників. Також, суди не втручаються та не можуть втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), не підмінюють її і не перебирають на себе повноваження, надані Законом, але, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 9901/986/18, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких є окремо відносно правильними (законними), проте наявність дискреційних повноважень у суб`єкта владних повноважень не означає, що він як орган державної влади чи місцевого самоврядування не повинен дотримуватись встановленого на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. В даному випадку пріоритет є за положеннями Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», ратифікованої Україною 04.02.1994 р, на яких ґрунтуються положення КЗпП (з цього й випливає, що переведення працівника має здійснюватися на рівнозначну посаду тій, що ліквідовується, чи на іншу роботу без будь-яких додаткових конкурсних умов з відкриттям працівнику, якого звільнюється, усіх наявних вакансій), тобто звільнення працівника не може суперечити положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», ратифікованої Україною 04.02.1994 р., якими визначено, що коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він: а) своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може торкнутися, та строк, протягом якого їх буде проведено, а тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції є обов`язком роботодавця, який і лежить на роботодавцеві. Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року і практику розгляду судами трудових спорів визначено, що розглядаючи трудові спори пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дії у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників чи додержано власником або уповноваженим органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. В правовій позиції постанови від 01.04.2015 року у справі 6-40цс15, Верховного Суду України наголошено, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492 КЗпП України роботодавця є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Аналогічна позиція викладена і у Постанові ВСУ від 18.10.2017 р. у справі № 6-1723цс 17. Верховна Рада України Постановою «Про утворення та ліквідацію районів (Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2020, № 33, ст.235) вирішила утворити в Івано-Франківській області: Коломийський район (з адміністративним центром у місті Коломия) у складі територій Гвіздецької селищної. Городенківської міської, Заболотівської селищної. Коломийської міської, Коршівської сільської, Матеївецької сільської, Нижньовербізької сільської, Отинійської селищної, Печеніжинської селищної, Підгайчиківської сільської, П`ядицької сільської, Снятинської міської, Чернелицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, ліквідувати: у Івано-Франківській області: Богородчанський. Верховинський, Галицький. Городенківський. Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький райони. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій в Додатку І вказано, що до Коломийської райдержадміністрації шляхом приєднання реорганізуються Городенківська райдержадміністрація і Снятинська райдержадміністрація, а також під управління Коломийської райдержадміністрації передається частина території колишніх Косівського та Надвірнянського районів, що ліквідовуються. Згідно з пунктом 5 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. .№1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» - Головам комісій з реорганізації районних державних адміністрацій зобов`язано забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з утворенням та реорганізацією районних державних адміністрацій внаслідок утворення та ліквідації районів, зокрема виконання планів вивільнення працівників районних державних адміністрацій, що припиняються. Що не значить, що в питаннях позивача, не слід було дотримуватися загальних засад законодавства про працю, в т.ч. положень Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», ратифікованої Україною 04.02.1994 р. згідно якої, якщо Городенківська міська рада планувала припинення трудових відносин з усім штатом Городенківського центру надання соціальних послуг, в т.ч. і з позивачем з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, вона не була зобов`язана своєчасно надати відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може торкнутися, та строк, протягом якого їх буде проведено. Однак, як вбачається вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» Городенківська міська рада, яка на даний час виконує ті ж функції держави, що виконувались Городенківським центром надання соціальних послуг не дотрималася узагалі. Тобто належним правонаступником Городенківського центру надання соціальних послуг в такому разі і є Городенківська міська рада. Так, в розпорядженнях Голови Коломийської районної державної адміністрації, він же голова комісії з реорганізації Городенківської, Снятинської районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Коломийської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 зазначено, що юридичні особи публічного права припиняти шляхом ліквідації, при цьому ним зазначено, що він лише керується при здійсненні названого ст.ст. 5, 25. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», постанов Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1321 Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються. Розпорядженням обласної державної адміністрації від 04.01.2021 року №2 «Про утворення комісій з реорганізації районних державних адміністрацій», немає й слова про дотримання загальних норм права в сфері трудових відносин. В п. 3.2. цього розпорядження міститься лише загальна вказівка про Проведення необхідної роботи з попередження працівників про можливе наступне вивільнення їх у зв`язку з припиненням шляхом ліквідації, згідно з вимогами чинного законодавства, що не може суперечити змісту Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця». Позивачка зазначає, що усупереч положенням даної Конвенції позивачка звільнена 02.02.2021. З організації так званої ліквідації/реорганізації Городенківської РДА, що фактично полягала в передачі її функцій Коломийській РДА, не вбачається, щоб була ліквідація чи реорганізація бо встановлюється, що цього не було, адже ліквідація, реорганізація, скорочення чисельності або штату працівників стосуються саме підприємств, установ, організацій юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів, в т.ч. не стосується виконання функцій держави, бо, держава, передаючи свої функції іншому суб`єкту владних повноважень, їх ліквідовує чи реорганізовує, а оптимізовує, в той же час обидві РДА об`єдналися в спосіб приєднання до Коломийської РДА Городенківської РДА з усією інфраструктурою та відокремленими підрозділами, в т.ч. і тими, що мали чи не мали статус юридичної особи, тому в конкретному випадку відбулася оптимізація, а не ліквідація чи реорганізація. Таким чином позивачка вважає, і як вбачається, й довела, що звільнення зі служби було незаконним, при тому усьому, не відповідало положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» ратифікованої Україною 04.02.1994р.

Городенківською міською радою подано до суду відзив на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач зазначив, що з наведеними позивачем, у позовній заяві, обставинами та правовими підставами позову не погоджуються. Позивач звертається до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, який виданий Городенківським центром надання соціальних послуг. підставою для видачі такого наказу було Розпорядження Городенківської РДА № 229 від 30.11.2020 "Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи публічного права - Городенківського центру надання соціальних послуг". ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах з Городенківською міською радою, яка не нараховувала та не виплачувала заробітну плату позивачу. Відповідно п.1 Розпорядження КМУ від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" відбулася реорганізація районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абз. 3 цього пункту. Зокрема, відбулася реорганізація Городенківської РДА, яка є засновником Городенківського центру надання соціальних послуг. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників,. тобто, зазначені права та обов`язки переходять до реорганізованої установи. Городенківська міська рада не є правонаступником Городенківського центру надання соціальних послуг. Розірвання трудових відносин, які мали місце між позивачем ОСОБА_1 та юридичною особою, що прийняла рішення про її звільнення, а саме Городенківським центром надання соціальних послуг не дає підстав для пред`явлення позову до Городенківської міської ради, яка не вчиняла ніяких дій щодо розірвання трудових відносин з позивачем та є неналежним відповідачем. Городенківська міська рада позов не визнає оскільки є неналежним відповідачем у даній справі. (а.с.23-24)

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Городенківської міської ради в частині стягнення заборгованої заробітної плати, невиплаченої при звільненні - залишено без розгляду. (а.с. 34-35)

24.05.2021 від ОСОБА_3 поступила заява, яка сформована в системі "Електронний суд" в якій ОСОБА_3 , як представник позивачки, просив суд залучити до участі у справі співвідповідача з формальних підстав Городенківський центр надання соціальних послуг, в якому працювала позивачка і з якого протиправно була звільнена. Однак, дана заява судом не розглядалася у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не надав суду документ, який підтверджує його повноваження як представника позивачки. (а.с.38-40)

Позивачка ОСОБА_1 17.06.2021, через канцелярію суду, подала заяву в якій просила замість неналежного залучити належних відповідачів по справі у складі: Городенківська міська рада та центр надання соціальних послуг Городенківської РДА (в стані припинення). В такому складі відповідачів продовжити слухання справи. (а.с.49).

Ухвалою суду від 17 червня 2021 року залучено до участі в справі як співвідповідача Городенківський центр надання соціальних послуг Івано-Франківської області. (а.с.52-53)

22.07.2021 Городенківською міською радою подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначили, що 01.07.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮ України внесено запис про припинення юридичної особи - Городенківського центру надання соціальних послуг. Тобто, таку особу остаточно ліквідовано. Просять суд врахувати факт остаточної ліквідації юридичної особи Центру надання соціальних послуг Городенківської районної державної адміністрації з яким фактично і перебувала позивачка у трудових відносинах, і який прийняв безпосередньо рішення про її звільнення. ( а.с.58-60)

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року залучено до участі в справі як співвідповідача Комунальний заклад "Центр соціального обслуговування" Городенківської міської ради. (а.с.66-67)

22.09.2021 до суду поступив відзив на позовну заяву від КЗ "Центр соціального обслуговування" Городенківської міської ради. В поданому відзиві зазначено, що з наведеними позивачем, у позовній заяві, обставинами та правовими підставами не погоджуються. Дане підприємство створено на підставі Рішення сесії Городенківської міської ради від 18.12.2020 № 34-2/2020 "Про створення Комунального підприємства "Центр соціального обслуговування "Городенківської міської ради" з метою забезпечення реалізації прав громадян на соціальний захист. У інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮ України на час подання позовної заяви було зазначено, що Городенківський центр надання соціальних послуг перебував у стані припинення з 02.12.2020 в результаті його ліквідації. Як вбачається з матеріалів справи засновником ліквідованого Городенківського центру надання соціальних послуг була Городенківська РДА. Головою РДА Лавасовим В.В. було винесено розпорядження № 229 від 30.11.2020 " Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи публічного права - Городенківського центру надання соціальних послуг". Тобто, засновник прийняв рішення про ліквідацію підприємства і одночасне створення ліквідаційної комісії. після завершення ліквідаційної процедури 01.07.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮ України внесено запис про припинення юридичної особи - Городенківського центру надання соціальних послуг. Підстава: рішення щодо припинення. Тобто, таку юридичну особу остаточно ліквідовано. Власником юридичної особи, яка припинена у встановленому законом порядку без правонаступників є засновник цієї юридичної особи, який несе відповідальність перед незаконно звільненою особою. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі 344/7932/16-ц. Отже, в даній справі засновником Городенківського центру надання соціальних послуг була Городенківська РДА, яка і повинна нести відповідальність за порушення процедури звільнення відповідних працівників. Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮ України - Городенківська РДА перебуває в стані припинення. Голова комісії з припинення Глушков Л.О. Відповідно до постанови КМУ № 1321 від 16.12.2020 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій , а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" Городенківська РДА перебуває в стані припинення в результаті реорганізації шляхом приєднання до Коломийської районної державної адміністрації. Отже, на виконання вимог вищезазначених нормативних документів прийнятих КМУ та ВРУ відбулася реорганізація Городенківської РДА шляхом приєднання до Коломийської РДА. Відповідно до якої Коломийська РДА стає правонаступником всіх прав та обов`язків Городенківської РДА, яка в свою чергу є засновником ліквідованого Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА. Щодо майна ліквідованої установи, то рішенням сесії Коломийської районної ради від 07.04.2021 № 82-ІV21 " Про надання згоди на передачу (основних засобів, обладнання та інших матеріальних цінностей) у комунальну власність Городенківської міської ради територіальної громади" надано згоду на передачу вказаного майна, що перебувало на балансі Городенківського центру надання соціальних послуг в комунальну власність Городенківської міської ради. Рішенням сесії Городенківської міської ради від 20.04.2021 № 365-6/2021 "Про прийняття у спільну комунальну власність Городенківської територіальної громади майна, що обліковується на балансі Городенківського центру надання соціальних послуг" Городенківською міською радою прийнято у спільну комунальну власність Городенківської територіальної громади. Рішенням сесії Городенківської міської ради від 20.04.2021 № 374-6/2021 "Про передачу в оперативне управління КЗ "Центр соціального обслуговування" Городенківської міської ради та взяття на баланс основних засобів, обладнання та інших матеріальних цінностей Городенківської міської ради" вказане майно передано КЗ "Центр соціального обслуговування". Отже, Городенківський центр надання соціальних послуг не був власником, а тільки користувачем майна, що належало Коломийській районній раді. Городенківська міська рада прийняла майно, яке перебувало на балансі ліквідаційної установи на підставі рішення Коломийської районної ради (власника цього майна), що уповноважений ним розпоряджатися. Передача вказаного майна відбулася з підстав винесеного рішення компетентного органу, а саме власника майна та положень чинного законодавства, а не з підстав правонаступництва. правонаступництво не може мати місце по відношенню до майна, яке не було у власності ліквідованої установи. КЗ "Центр соціального обслуговування" Городенківської міської ради не може відповідати перед працівниками, які не були з ним у трудових відносинах. На час проведення розрахунку з колишніми працівниками Городенківського територіального центру надання соціальних послуг КЗ "Центр соціального обслуговування" жодним чином не перебував у юридичних правовідносинах з звільненими працівниками. Просять суд відмовити у позові до неналежного співвідповідача. (а.с.74-76)

До суду від представника позивача поступило клопотання/ заява сформована в системі «Електронний суд», в якому просить суд залучити в справу додаткових відповідачів: Коломийську РДА, Коломийську районну раду та Державу Україна, інтереси має представляти Мінюст: 01001 м. Київ, вул. Городецького, 13). Дане клопотання мотивоване тим, що на момент пред`явлення позову існувало рішення про припинення юридичної особи публічного права, в якій працювала позивач, шляхом ліквідації. При цьому у суб`єкта публічного права - Городенківського центру надання соціальних послуг Городенківської РДА (ЄДРПОУ- 43850520), було майно за рахунок якого позов мав би бути вирішеним. Так, рішення сесії Коломийської районної ради від 07.04.2021 № 82-ІV21 "Про надання згоди на передачу (основних засобів, обладнання та інших матеріальних цінностей) у комунальну власність Городенківської міської ради територіальної громади" надано згоду на передачу майна, що перебувало на балансі Городенківського центру надання соціальних послуг в комунальну власність Городенківської міської ради. Засновником ліквідованого Городенківського центру надання соціальних послуг була Городенківська РДА, яка в січні 2021 приєднана до Коломийської РДА, тобто, одним з належних відповідачів у справі мала б бути Коломийська РДА, а також Коломийська районна рада (суб`єкти, які розпорядилися майном Городенківського центру надання соціальних послуг Городенківської РДА (ЄДРПОУ- 43850520). Оскільки майно Городенківського центру надання соціальних послуг Городенківської РДА (ЄДРПОУ- 43850520) є взятим Городенківською міською радою на свій баланс (рішенням Городенківської міської ради Восьмого демократичного скликання (шостої сесії) від 20 квітня 2021 р. № 365-6/2021 «Про прийняття у спільну комунальну власність Городенківської територіальної громади майна, що облікується на балансі Городенківського центру надання соціальних послуг», тому відповідачем у справі також мала б залишитися Городенківська міська рада. Правонаступником Городенківської РДА є Коломийська РДА, тим самим Коломийська РДА має бути одним з відповідачів у справі. Представник позивача зазначає, що відповідачем у справі має бути і держава Україна, оскільки допустила у процесі виконання функцій держави порушення трудових прав позивача. (а.с.101-104)

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року залучено до участі в справі, як співвідповідачів: Коломийську районну державну адміністрацію (місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, м.Коломия, вул. Верещинського, 17); Коломийську районну раду (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Верещинського, 17); Державу Україна, в особі Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Городецького, 13). (а.с.119-122).

Коломийською районною радою 03.02.2022 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийської районної ради відмовити. Зазначили, що з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та правовими підставами позову не погоджуються. Розірвання трудових відносин, які мали місце між позивачем та юридичною особою, що прийняла рішення про її звільнення, а саме Городенківським центром надання соціальних послуг не дає підстав для пред`явлення позову до Коломийської районної ради, яка не вчиняла ніяких дій щодо розірвання трудових відносин з позивачем та є неналежним відповідачем. Городенківський центр надання соціальних послуг ліквідований, а відомості щодо припинення юридичної особи вже внесені державним реєстратором до Реєстру даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації. Підставою для видачі наказу про звільнення позивача було розпорядження голови Городенківської РДА № 229 від 30.11.2020. Позивач не перебував у трудових відносинах з Коломийською районною радою, яка не нарахувала та не виплачувала їй заробітну плату. А тому, є безпідставними вимоги позивача до Коломийської районної ради, яка жодним чином не порушувала охоронювані законом її трудові права. Щодо майна ліквідованої установи, то зазначили, що Городенківський центр надання соціальних послуг не був власником, а тільки користувачем майна, що належало Коломийській районній раді. Городенківська міська рада прийняла майно, яке перебувало на балансі ліквідаційної установи на підставі рішення Коломийської районної ради (власника цього майна), що уповноважений ним розпоряджатися. Передача вказаного майна відбулася з підстав винесеного рішення компетентного органу, а саме власника майна та положень чинного законодавства, а не з підстав правонаступництва. Правонаступництво не може мати місце по відношенню до майна, яке не було у власності ліквідованої установи. Виходячи з вищенаведеного, вважають, що Коломийська районна рада є неналежним відповідачем по даній справі. (а.с.127-130).

Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 11.02.2022 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять суд ухвалити рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 до Коломийської РДА про стягнення середнього заробітку по день фактичного розрахунку повністю. В поданому відзиві зазначили, що Коломийська РДА не є правонаступником ліквідаційного Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА, а саме Городенківська РДА на сьогоднішній день ще не реорганізована шляхом приєднання до Коломийської РДА, а знаходиться в стадії припинення, про що свідчать відомості з ЄДР. Також зазначили, що Коломийська РДА не виконувала функції держави стосовно Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА та не розпоряджалась майном, належним Центру. Після проведення адміністративної реформи публічно-владні повноваження (в тому числі і майно), які належали Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА перейшли не до Коломийської РДА, а до Городенківської міської та Чернелицької селищної територіальних громад. В структурі Коломийської РДА юридичної особи публічного права, до якої могли б були перейти права і зобов`язання Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА немає. Якщо б Коломийська РДА була правонаступником прав і зобов`язань Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА, то це було б вказано у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, як видно з витягу, правонаступника у Центру надання соціальних послуг Городенківської РДА немає. Центр надання соціальних послуг Городенківської РДА не реорганізовувався шляхом приєднання до Коломийської РДА, а припинився шляхом ліквідації, що є різними речами. Ними не приймались рішення про створення чи ліквідацію вищезазначеного Центру. (а.с.133-137)

Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 15.02.2022 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України відмовити. Зазначили, що позивач не зазначає порушником своїх прав Міністерство юстиції України, не надає доказів протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності МЮ України по відношенню до позивача. За таких обставин, МЮ України не являється тим суб`єктом, який порушив права та інтереси позивача, в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази протилежного. МЮ України не наділене повноваженнями щодо нарахування та виплати заробітної плати (середнього заробітку) позивачу та не є суб`єктом відновлення його трудових прав. Судовий вплив на МЮ України не може вирішити питання, які ставить перед судом позивач, у зв`язку тим, що позов працівника щодо захисту порушених прав стосовно поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати можливо пред`явити лише до роботодавця, тобто до того, з ким він безпосередньо перебував у трудових відносинах. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28.10.2020 у справі № 1328/3059/12. Міністерство юстиції України, виконуючи свої повноваження, не здійснювало будь-яких протиправних дій відносно позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів не порушувало. За таких обставин вважають, що позовні вимоги, пред`явлені позивачем до неналежного відповідача Держави України в особі МЮ України задоволенню не підлягають. (а.с. 141-145)

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

В поданій заяві від 11.08.2021 позивач ОСОБА_1 просить суд в подальшому справу вирішувати та вирішити без її обов`язкової участі в судовому засіданні, позов в частині стягнення компенсації за не вчасний розрахунок при звільненні з 03.02.2021 по 28.04.2021 задовольнити повністю. (а.с. 64)

Представник позивача ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд» подав клопотання/заяву в якому просить: залишити без розгляду вимоги позивача про стягнення заборгованої заробітної плати, відпускних за невикористану відпустку та інших виплат, що вплачуються по закону працівнику, якого звільнено, в день його звільнення; позовна вимога про стягнення виплати позивачу його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - підтримується та підлягає безумовному задоволенню судом; вирішити без участі в судовому засіданні позивача та/або представника позивача.

Городенківська міська рада в поданих до суду заявах просить про розгляд справи без участі їх представника, позов не визнають (а.с.29,30).

КЗ «Центр соціального обслуговування» Городенківської міської ради - в поданих до суду заявах просить розглядати справу без участі їх представника, позов не визнають.

Коломийська районна рада - подала заяву про розгляд справи без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами (а.с.131)

Міністерство юстиції України в особі Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Івано-Франківськ) - подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. Проти позову заперечують з підстав, наведених у відзиві. Просить визнати МЮУ неналежним відповідачем та у задоволенні позову до Держави України в особі МЮУ - відмовити.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи подані сторонами відзиви та інші заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач просить: визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення; про поновлення на службі та посаді; про стягнення середнього заробітку при звільненні з 03.02.2021.

Суд звертає увагу на те, що Ухвалою суду від 18 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Городенківської міської ради в частині стягнення заборгованої заробітної плати, невиплаченої при звільненні - залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 03.06.2021.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, що позивач ОСОБА_1 працювала в Городенківському центрі надання соціальних послуг.

Її було звільнено із займаної посади 02.02.2021 згідно наказу в.о. директора Городенківського ЦНСП №145 від 02.02.2021 у зв`язку із ліквідацією юридичної особи публічного права Городенківського центру надання соціальних послуг, відповідно до розпорядження голови РДА від 30.11.2020 №229 «Про ліквідацію юридичних осіб публічного права Городенківського центру надання соціальних послуг» (а.с.7).

Із змісту заяви позивача від 11.08.2021 вбачається, що 28.04.2021 року їй було виплачено заборгованість по зарплаті після звільнення (а.с.64).

Городенківський центр надання соціальних послуг ліквідовано 01.07.2021 шляхом припинення (а.с.61).

Доказів про перебування у трудових відносинах позивача з іншим підприємством, установою чи організацією, окрім Городенківського центру надання соціальних послуг, вона та її представник ОСОБА_3 суду не надали.

Відповідачі по справі не є правонаступниками ліквідованого Городенківського центру надання соціальних послуг.

Інформації чи є хтось інший правонаступником Городенківського центру надання соціальних послуг до суду також не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Судом, в свою чергу відзначається, що частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Підставу позову складають зазначення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, на підтвердження зазначених позивачем обставин.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Ліквідація Городенківського центру надання соціальних послуг була здійснена ліквідаційною комісією 01.07.2021 шляхом припинення.

Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам визначається Законом.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління організацією і ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

За правилами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені в день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Судом встановлено, що при звільненні 02.02.2021 у позивачки була заборгованість по заробітній платі, яка була їй виплачена 28.04.2021.

Статтею 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Положенням ч.ч. 3, 6 ст.105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора розглядається комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За змістом частин восьмої та дев`ятої статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Відповідно до ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не зверталася до ліквідаційної комісії Городенківського центру надання соціальних послуг про внесення її до реєстру кредиторів під час здійснення ліквідаційної процедури, а на даний час Городенківський центр надання соціальних послуг вже припинено із 01.07.2021. Інформації про наявність у власності майна ліквідованого Городенківського центру надання соціальних послуг також ніким не надано, як і не надано інформації про перехід власного майна Городенківського центру надання соціальних послуг до відповідачів чи до будь-яких інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Роботодавцем позивача ОСОБА_1 був саме Городенківський центр надання соціальних послуг, який здійснював позивачу виплату заробітної плати на підставі трудового договору. Дане підприємство припинено 01.07.2021. До ліквідаційної комісії (ліквідатора) позивачка будь-яких вимог зокрема і про компенсацію невиплачених коштів, про які зазначено в позові, не заявляла в порядку визначеному законодавством.

Судом відзначається, про відсутність передбачених Законом підстав на момент розгляду справи судом, у позивача, для задоволення її позовних вимог про визнання незаконним та скасувати наказу про її звільнення; про поновлення на службі та посаді; про стягнення середнього заробітку при звільненні з 03.02.2021 саме до відповідачів Городенківської міської ради, КЗ «Центр соціального обслуговування» Городенківської міської ради, Коломийської РДА Коломийської районної ради з тих підстав, що між позивачем ОСОБА_1 та цими відповідачами не існує та не існувало будь-яких зобов`язань.

Крім того, ці відповідачі не перебували у трудових відносинах з позивачкою, тобто не були роботодавцями позивачки. Вони відповідно не виносили будь-яких наказів про прийняття на роботу ОСОБА_1 чи про її звільнення. Також у них не виникло заборгованості по зарплаті перед позивачкою. І до даних відповідачів не перейшли права та обов`язки, як і майно, припиненого Городенківського центру надання соціальних послуг. Тому в задоволенні позову до даних відповідачів слід відмовити із вищезазначених підстав.

Судом також критично оцінюються покликання позивачки та її представника про можливість задоволення даного позову і до відповідача - Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, бо, як вони зазначають: Держава була власником ліквідованої установи в якій працювала позивач; після ліквідації Городенківської РДА та Городенківської районної ради повноваження від них перейшли до відповідачів Коломийської РДА та Коломийської районної ради після осінніх виборів 2020 року; з Коломийської РДА та Коломийської районної ради слід стягнути на користь позивачки кошти в іншому випадку їх слід стягнути з Держави.

Оскільки вимоги до відповідача Держави Україна, про порушення даним відповідачем її прав під час звільнення із Городенківського центру надання соціальних послуг 02.02.2021 та з приводу невчасного виплати в повній мірі розрахунку під час звільнення, не обґрунтовані жодними належними та допустимими доказами, тому в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої й апеляційної інстанцій).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Позивачка та її представник у цій справі клопотань про заміну відповідачів належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, окрім тих, що були залучені за їх клопотанням, як належного співвідповідача, не заявляли.

Висновки суду за результатами розгляду.

ОСОБА_1 слід поновити строк на подання позову, оскільки він пропущений з поважних причин, а саме м.Городенка була віднесена під час карантинних обмежень до зони з червоним рівнем небезпеки.

З огляду на викладене вище та розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та підстав позову, враховуючи фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та на предмет їх належності, суд приходить до висновку про відсутність передбачених Законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Городенківської МР, Городенківського центру надання соціальних послуг Івано-Франківської області, КЗ «Центр соціального обслуговування» Городенківської МР, Коломийської РДА, Коломийської районної ради, Держави України в особі Міністерства юстиції України, про визнання незаконним та скасувати наказу про її звільнення; про поновлення на службі та посаді; про стягнення середнього заробітку при звільненні з 03.02.2021, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Інші, наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Питання судових витрат слід вирішити згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом трудових прав.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, співвідповідачів: Городенківського центру надання соціальних послуг Івано-Франківської області, КЗ «Центр соціального обслуговування» Городенківської міської ради, Коломийської районної державної адміністрації, Коломийської районної ради, Держави Україна, в особі Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та посаді, про стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - с. Вербівці Коломийського району Івано-Франківської області.

Місцезнаходження відповідача Городенківської міської ради - вул. Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.

Місцезнаходження співвідповідачів:

- КЗ "Центр соціального обслуговування" Городенківської міської ради - вул. Незалежності,17 с. Тишківці Коломийського району (колишнього Городенківського району) Івано-Франківської області;

- Коломийської районної державної адміністрації - вул. Верещинського, 17 м.Коломия Івано-Франківська область;

- Коломийської районної ради - вул. Верещинського, 17 м. Коломия Івано-Франківська область;

- Держави України, в особі Міністерства юстиції України - вул. Городецького, 13 м.Київ.

Суддя: Гайдич Р. М.