Постанова

від 22.05.2022 по справі 185/9808/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4010/22 Справа № 185/9808/21 Суддя у 1-й інстанції - Головін В.О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: судді Барильської А.П.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.,

сторони:

позивач: керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Сегеста», товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехеко», ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеномупозовному провадженні,в порядкуч.13ст.7,ч.2ст.369ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргукерівника Павлоградськоїокружної прокуратуриДніпропетровської областів інтересахдержави вособі Вербківськоїсільської ради,на ухвалу Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від11лютого 2022року у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехеко», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради, звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехеко», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2022 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишено без руху.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради повернуто позивачу на підставі ч.3, 6 ст.185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області просить ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху. При цьому вважає, що прокуратурою дотримано вимоги ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку повідомлення позивача про звернення до суду з даним позовом. Судом першої інстанції дана невірна оцінка повноважень посадової особи сільської ради щодо підписання документів про не заперечення та не оскарження дій прокуратури щодо представництва інтересів Вербківської сільської ради.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка передбачена п.6 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2022 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: прокурором не надано підтвердження відправлення та отримання Вербківською сільською радою повідомлення про їх звернення до суду з позовом про захист інтересів держави в особі Вербківської сільської ради, зобов`язано керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області надати докази щодо дотримання порядку повідомлення позивача, Вербківську сільську раду, про звернення до суду, передбаченого ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, зокрема, щодо самостійного звернення Вербківської сільської ради з даним позовом після отримання повідомлення прокурора або щодо причин такого не звернення та підстави для звернення прокурора з даним позовом.

18 січня 2022 року, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, керівником Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області було надано заяву про усунення недоліків, до якої долучено відповідь Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про те, що вони не заперечують та не оскаржують дій щодо їх представництва Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області.( а.с.175-185).

Повертаючи позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 05 січня 2022 року, а саме, відповідь Вербківської сільської ради від 06 грудня 2021 року № 2091 підписана неповноважною особою ОСОБА_2 , тому не може бути доказом дотримання прокурором порядку повідомлення позивача Вербківської сільської ради про звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За положеннями ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, Постановах Верховного Суду від 10.08.2021 року у справі № 923/833,20, від 20.07.2021 року у справі № 908/2153/20.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це, зокрема, відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог зазначеної норми закону, Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області було повідомлено Вербківську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області про представництво інтересів держави в особі Вербківської сільської ради (а.с.119-123).

Згідно відповіді Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, вони не заперечують та не оскаржують дій щодо їх представництва Павлоградською окружною прокуратурою Дніпропетровської області.( а.с.185)

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 як секретарем сільської ради підписана 06.12.2021 року відповідь на запит Павлоградської окружної прокуратури, а не документи, які безпосередньо подаються в суд, в порядку передбаченому процесуальним законодавством, в тому числі ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Павлоградською окружною прокуратурою не дотримано порядку повідомлення позивача, Вербківську сільську раду, про звернення до суду, передбаченого ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру та підстави для звернення прокурора з даним позовом.

При цьому причини самостійного не звернення позивача з даним позовом після отримання повідомлення прокурора не є підставою для визнання неподаною та повернення позовної заяви, оскільки сам факт незвернення до суду Вербківської сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження№ 12-72гс19) .

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу не відповідає вимогам процесуального права. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням матеріалів справи для вирішення питання, згідно вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року скасувати і справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 травня 2022 року.

Головуючий: А.П.Барильська

Судді: Н.М.Деркач

Т.Р. Куценко