Рішення

від 22.05.2022 по справі 420/359/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/359/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 321275 від 06 грудня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що транспортний засіб було передано в оренду ТОВ «ВЕСТТ» для використання у власність діяльності на підставі договору оренди, а тому ТОВ ВЕСТТ БУД не є автоперевізником або замовником послуг з перевезення в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт». При цьому, справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто без представника ТОВ ВЕСТТ БУД, оскільки позивачем не було отримано лист із сповіщенням про розгляд справи. Крім того, з аналізу ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Слідує, що ані власником транспортного засобу, ані юридичною особою яка здійснює перевезення співробітників для власних потреб не передбачено наявності «схеми маршруту».

Від представника відповідача Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дій протиправними як по складанню матеріалів контролю так і застосуванню штрафу є безпідставним.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24 березня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області, розпочато розгляд справи № 420/359/22 спочатку.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

04 листопада 2021 року старшим державним інспектором складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 317509, згідно якого було перевірено транспортний засіб MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ ВЕСТТ БУД та виявлено порушення ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (лобове скло має тріщини, що обмежує оглядовість з місця водія), відповідність за яке, передбачена абз. 3 ч. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону, а саме не оформлена схема маршруту (а.с. 79).

06 грудня 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № 321375 та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 8, 78).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, згідно приписів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів підлягають саме перевізники.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , щодо якого здійснювався контроль, належить ТОВ ВЕСТТ БУД на праві власності (а.с. 19, 82).

В той же час, транспортний засіб MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ТОВ ВЕСТТ БУД був переданий в оренду ТОВ ВЕСТТ (код ЄДРПОУ 39112612), що підтверджується копією договору оренди № ОТ-19/11/20 від 19.11.2020 року, актом здачі-приймання робіт (послуг) № 20 від 30.11.2021 року (а.с. 11-17).

Згідно ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Згідно ч. 2 ст. 801 Цивільного кодексу України витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Крім того, з акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 317509 від 04.11.2021 року слідує, що з кермом автомобіля MERCEDES-BENZ 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 перебував водій ОСОБА_1 (а.с. 79, 82).

Однак, згідно копії трудової книжки виданої на ім`я ОСОБА_1 , наданої представником позивача разом з позовною заявою, міститься запис № 21 від 01.04.2015 року про прийняття на роботу водієм автотранспортних засобів ТОВ ВЕСТТ (наказ № 7к від 31.03.2015 року) (а.с. 20-23).

При цьому, згідно штатного розпису ТОВ ВЕСТТ БУД чинного з 01.10.2021 року на підприємстві відсутня така посада як водій (а.с. 16-17).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що безпосередньо ТОВ ВЕСТТ БУД 04 листопада 2021 року здійснювало перевезення пасажирів, за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону, а саме без оформлення схеми маршруту.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З вищевикладеного слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

На підтвердження повідомлення ТОВ ВЕСТТ БУД про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу представником відповідача до суду надано копії запрошення на розгляд справи та реєстру поштових відправлень (а.с. 80-81).

Згідно даних реєстру поштових відправлень 23.11.2021 року на адресу ТОВ ВЕСТТ БУД було направлено поштову кореспонденцію (6501409067205).

Однак, згідно даних відстеження щодо поштового ідентифікатора 6501409067205 міститься інформація за період з 23.11.2021 року по 27.11.2021 року, зокрема відправлення прийняте 23.11.2021 року, відправлення у точці видачі/доставки 27.11.2021 року. Будь-якої інформації щодо вручення ТОВ ВЕСТТ БУД поштової кореспонденції відстеження не містить (а.с. 88-89).

Таким чином, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому останній був позбавлений права надати пояснення та докази щодо встановлених суб`єктом владних повноважень порушень.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки під час прийняття оскаржуваної постанови, діяло не на підставі, та не у спосіб, що визначений законами України, в тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 321275 від 06 грудня 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД (код ЄДРПОУ 39968649, адреса місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 9а) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області (адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 321275 від 06 грудня 2021 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ БУД (код ЄДРПОУ 39968649, адреса місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 9а) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук