Рішення

від 26.01.2022 по справі 905/2210/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2022 Справа № 905/2210/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія".

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Торгівельний будинок "Азовмашпром".

Про стягнення 38784,85 грн.

Представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариство з додатковою відповідальністю "Торгівельний будинок "Азовмашпром" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 36299,20 грн, пені у розмірі 1515,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 696 грн та 3% річних у розмірі 274 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №28/04-17 від 28.04.2017 в частині здійснення своєчасної оплати товару, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, а також нараховану пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив. Відзив на позов не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

28.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" (далі - постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Торгівельний будинок "Азовмашпром" (далі - покупець) укладено договір поставки №28/04-17 (далі - договір), згідно з п.1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця в обумовлений строк підшипники та інструмент (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах визначених договором (а.с.8-9).

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору, найменування, ціна, асортимент, кількість товару та інші умови зазначаються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору. Датою постачання вважається дата передачі товару покупцеві, зазначена в товаротранспортній накладній або видатковій накладній (акт приймання-передачі).

Відповідно до п.4.3 договору, термін оплати становить 15 робочих днів після отримання кожної партії товару, згідно рахунку постачальника.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Якщо до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати цей договір, він вважається на кожен наступний рік на тих самих умовах (п.8.1 договору).

На виконання умов договору поставки від 28.04.2017, позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 86299,2 грн, що підтверджується видатковими накладними №757 від 03.08.2020 на суму 51504 грн та №1205 від 09.12.2020 на суму 34795,20 грн (а.с.11, 17).

Позивачем були складені відповідні рахунки-фактури - №869 від 30.07.2020 на суму 51504 грн, №1398 від 20.11.2020 на суму 34795,20 грн (а.с.10, 16).

Поставлений позивачем товар прийнятий без зауважень уповноваженою особою відповідача за довіреністю (а.с.12, 18).

Відповідачем на рахунок позивача за поставлений товар було перераховано суму у розмірі 50000 грн, що підтверджується платіжними дорученням №@2PL915045 від 08.12.2020 на суму 30000 грн (оплата по рахунку №1398 від 20.11.2020) та №@2PL589687 від 27.07.2021 на суму 20000 грн (оплата по рахунку №869 від 30.07.2020) (а.с.23,25).

Станом на 07.09.2021 сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками акт взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 36299,20 грн (а.с.26).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 36299,20 грн.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором від 28.04.2017 щодо оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі до суду надано не було, а отже вимога позивача підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1515,65 грн за період з 01.08.2021 по 01.11.2021.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у пунктах 7.2 та 7.4 договору домовились, що за невиконання, чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором. У разі прострочки оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, виходячи з періоду заявленого позивачем (01.08.2021-01.11.2021, заборгованість 36299,2 грн), суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, на суму 1515,65 грн.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, також просить стягнути 3% річних в розмірі 274 грн та інфляційні втрати в сумі 692,09 грн.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлений позивачем розрахунок 3% річних (01.08.2021-01.11.2021, заборгованість 36299,2 грн) та інфляційних втрат (серпень 2021 року - листопад 2021 року), суд задовольняє вимоги в цій частині на суму 274 грн та на суму 692,07 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Торгівельний будинок "Азовмашпром" (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Монтажна, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 38349378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" (49083, м.Дніпро, пр.Слобожанського, 35, офіс 800-808, ідентифікаційний код юридичної особи - 30809232) заборгованість у розмірі 36299 (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 20 коп, пеню у розмірі 1515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн 65 коп, 3% річних у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн, інфляційні втрати у розмірі 692 (шістсот дев`яносто дві) грн 07 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 77 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.02.2022.

Суддя О.В. Говорун