Рішення

від 16.05.2022 по справі 909/268/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/268/22

Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Шкіндер П.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Білоославського ліцею імені Марійки Підгірянки Делятинської селищної ради вул. М. Підгірянки, буд. 97, с. Білі Ослави, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78460

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 11 291 грн 47 коп.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Білоославського ліцею імені Марійки Підгірянки Делятинської селищної ради (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 в сумі 11291,47грн.

Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 28.04.2022).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач у заяві №72 від 11.05.2022 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Між ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» (надалі - Позивач/Постачальник) та Білоославський ліцей імені Марійки Підгірянки Делятинської селищної ради (код ЄДРПОУ 20567708) (надалі - Відповідач/Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.2.15 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, Споживачем для укладення договору про постачання електричної енергії подано Постачальнику заяву-приєднання, яка є Додатком 1 до Договору про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021.

Відповідно до п. 3.1.7 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, Споживачем підписано Комерційну пропозицію «ВІЛЬНА ВАРТІСТЬ - 7Б», яка є Додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25,02.2021.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до даного Договору. Додатковою угодою від 13.12.2021року №11 до Договору № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 року було внесено зміни до п.5.2 Договору, а саме: змінено ціну за 1 кв.год електричної енергії за цим договором становить 3,60 грн без ПДВ, ПДВ 0,72 грн., разом з ПДВ 4,32 грн . Додатковою угодою від 31.12.2021р. №12 до Договору № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021р. було продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022, в обсязі, що не перевищує договорі, укладеного в попередньому році , якщо видатки на цю мету затверджено в установленому поряду та продовжено строк дії Договору до 28.02.2022. Додатковою угодою від 31.12.2021р. №13 до Договору № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021р. було продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку та продовжено строк дії Договору до 28.02.2022 та зазначено обсяг закупівлі електричної енергії.

Умови Договору про постачання електричної енергії №60Н767-1066-21 від 25.02.202Ірозроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до умов даного Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (Код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія).

Відповідно до умов Договору Постачальник належним чином передав у власність Споживача електричну енергію у обсягах, що передбачені вищезазначеним Договором.

Згідно з умовами Комерційної пропозиції «ВІЛЬНА ВАРТІСТЬ - 7Б», яка є Додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 оплата проводиться протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Так, Постачальником було складено, а Споживачем підписано без зауважень акт прийому-передачі електричної енергії за Договором про закупівлю електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 р. про постачання електричної енергії.:

Акт № ЗІФ82002738 від 31 січня 2022р. обсязі 8286 на суму 35 756,74 грн. з ПДВ

На підставі акту Акт № ЗІФ82002738 від 31 січня 2022р. Постачальником виставлено рахунок на оплату № 62003383 від 08.02.2022, який було отримано Споживачем 14.02.2022 оплата повинна була бути проведена протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

12 квітня 2022 року Відповідачу було надано рахунок зі нарахованими штрафними санкціями, 3% річних та інфляційними втратами. Таким чином, кінцевим строком оплати даного рахунку, з урахуванням умов Комерційної пропозиції «ВІЛЬНА ВАРТІСТЬ - 7Б», яка є Додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.202 Доплата проводиться протягом 5 операційних днів з дня їх отримання) є 19 квітня 2022 року.

Споживачем було своєчасно отримано та підписано без зауважень акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022, та як наслідок відсутні будь-які підстави для не оплати рахунків за зазначений період отриманої послуги з постачання електричної енергії.

17.02.2022 Відповідачем було внесено оплату на рахунок Постачальника в розмірі 25 000,00 грн.

Недоплачена сума за надані послуги становить 10 756,74 грн.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату за договором у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

В зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача10756,74грн.рн. заборгованості відповідно до договору № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021р, 50,68 грн. 3% річних, 484,05грн. нарахувань індексу інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України, встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України, визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Постачальником було складено, а Споживачем підписано без зауважень акт прийому-передачі електричної енергії за Договором про закупівлю електричної енергії № 60Н767-1066-21 від 25.02.2021 р. про постачання електричної енергії: Акт № ЗІФ82002738 від 31 січня 2022р. обсязі 8286 на суму 35 756,74 грн. з ПДВ

На підставі акту Акт № ЗІФ82002738 від 31 січня 2022р. Постачальником виставлено рахунок на оплату № 62003383 від 08.02.2022, який було отримано Споживачем 14.02.2022 оплата повинна була бути проведена протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором. В свою чергу, відповідач обов`язок по їх оплаті в строк встановлений Договором виконав частково.

Станом на 16.02.2022р. між сторонами складено та підписано акт звіряння розрахунків згідно якого заборгованість відповідача становить 10765,74 грн.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 10765,74 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 484,05грн. та 50,68 грн. 3% річних.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши заяву відповідача, суд встановив, що відповідачем повністю визнаються позовні вимоги та обставини, на які посилається позивач у своєму позові, вказане визнання позову викладене в адресованій суду заяві, яка підписана повноважним представником відповідача, визнання даного позову не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд вважає за можливе прийняти заявлене відповідачем визнання позову.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач визнав позов, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отриману електричну енергію в сумі 11291,47грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову покладається судом на відповідача.

Разом з тим, ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, 50 відсотків судового збору покладається судом на відповідача та 50 відсотків судового збору повертається позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 130, 185, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Білоославський ліцей імені Марійки Підгірянки Делятинської селищної ради про стягнення 11291,47грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Білоославського ліцею імені Марійки Підгірянки Делятинської селищної ради вул. М. Підгірянки, буд. 97, с. Білі Ослави, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78460, код ЄДРПОУ 20567708 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, буд.20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 39595350 - 10 756,74 грн.основного боргу , 3%річних з простроченої суми боргу у розмірі 50 грн. 68 коп.; 484 грн. 05 коп. інфляційних втрат та 1240,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, буд.20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 39595350 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1240,50грн., сплачений згідно платіжного доручення №62 від 15.04.2022р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано та складено 23.05.2022р.

Суддя Шкіндер П.А.