Рішення

від 22.05.2022 по справі 910/2055/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022Справа № 910/2055/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-правова група АРС

про стягнення 7 276,28 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-правова група АРС про стягнення 7 276,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень № б/н від 17.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2055/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси сторін та отримана останніми, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансово-правова група АРС (Орендар) був укладений Договір оренди нежилих приміщень № б/н (надалі також Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове приміщення площею 28,80 кв.м., що розташовані на третьому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 3 8/24 (надалі - Об`єкт оренди). Для визначення меж Об`єкту оренди, Сторони можуть додавати план розміщення нежитлового приміщення з позначенням на ньому контурів Об`єкту оренди, що є невід`ємною частиною даного Договору у разі підписання його Сторонами.

Відповідно до п. 2.1 Договору, об`єкт оренди надається в оренду для використання Орендарем для розміщення офісу Орендаря (цільове призначення).

За приписами пунктів 3.1, 3.2 Договору, Орендодавець передає Орендарю Об`єкт оренди за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі Сторони зазначають склад Об`єкту оренди, його стан на момент передачі у користування та інше. Орендар вступає в строкове платне користування Об`єктом оренди з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі Об`єкту оренди.

Відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 29.03.2019, орендна плата за користування одним квадратним метром Об`єкту оренди становить 220,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 36,67 грн., всього за один місяць оренди 5 760,00 грн. з ПДВ.

Орендна плата за Об`єкт оренди підлягає щомісячній індексації з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції), а розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (наростаючим підсумком). Якщо значення індексу інфляції менше 100%, орендна плата за відповідний місяць не індексується.

Згідно з п. 4.3 Договору, нарахування Орендодавцем орендної плати за цим Договором здійснюється з дня прийняття Орендарем Об`єкту оренди за актом приймання-передачі. Нарахування Орендодавцем орендної плати за цим Договором припиняється з дня наступного за днем повернення Орендарем Об`єкту оренди Орендодавцю та підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.9 Договору експлуатаційні витрати Орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються Орендарем Орендодавцю окремо, відповідно до виставлених Орендодавцем рахунків пропорційно займаній Орендарем площі, у триденний строк з дня отримання Орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та інших витрат, які споживає Орендар в Об`єкті оренди, здійснюється окремо від орендної плати, на підставі рахунку наданого Орендодавцем (п. 4.10 Договору).

Як встановлено у п. 4.15 Договору, рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг надаються Орендарю/його представнику під підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання Орендарем рахунків від Орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

Згідно з п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 29.03.2019 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 24.01.2020 (включно), але не довше ніж закінчення строку здійснення процедури ліквідації Орендодавця.

У п. 7.1.3 Договору визначено, що Орендодавець зобов`язується у разі закінчення строку дії оренди або в разі дострокового розірвання договору прийняти Об`єкт оренди на умовах визначених у цьому договорі на підставі відповідного акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду орендоване нерухоме майно за Актом прийому-передачі від 17.09.2018.

11.01.2020 Національний банк України набув право власності на нерухоме майно, яке є об`єктом оренди за Договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

10.02.2020 позивач та відповідач склали Акт приймання-передачі про таке: «У зв`язку з припиненням Договору оренди нежилих приміщень №б/н від 17.09.2018 року Орендар передав, а Орендодавець прийняв нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 28,80 кв.м, розташоване на третьому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24. Стан майна на момент підписання цього акту задовільний. Зауваження до стану майна відсутні. Договір оренди нежилих приміщень №б/н від 17.09.2018 року вважається таким, що припинив свою дію з моменту підписання цього Акту приймання-передачі.».

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що він набув усі права та обов`язки орендодавця за Договором, а тому відповідач зобов`язаний сплатити позивачу як орендодавцю несплачену орендну плату за користування об`єктом оренди за період з 12.01.2020 по 10.02.2020 у розмірі 6488,68 грн, а також відшкодувати вартість комунальних послуг за період 24.01.2020 по 10.02.2020 у розмірі 787,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв 17 вересня 2018 року в строкове платне користування частину нежитлових приміщень, площею 28,80 кв.м., що розташовані на третьому поверсі за адресою, за адресою: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, за Актом прийому-передачі від 17.09.2018.

11.01.2020 Національний банк України набув право власності на вказане нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Тобто у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять усі права та обов`язки орендодавця. Таким чином законодавство України гарантує незмінність прав орендаря у разі зміни власника орендованого майна, а відповідно зміна власника речі (майна) не є підставою для зміни або припинення договору найму (оренди).

Враховуючи викладене, з моменту набуття права власності на приміщення (11.01.2020) Національний банк України набув статусу орендодавця за договором оренди нежитлових приміщень № б/н від 17.09.2018.

10.02.2020 позивач та відповідач склали Акт приймання-передачі про таке: «У зв`язку з припиненням Договору оренди нежилих приміщень №б/н від 17.09.2018 року Орендар передав, а Орендодавець прийняв нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 28,80 кв. м, розташоване на третьому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24. Стан майна на момент підписання цього акту задовільний. Зауваження до стану майна відсутні. Договір оренди нежилих приміщень №б/н від 17.09.2018 року вважається таким, що припинив свою дію з моменту підписання цього Акту приймання-передачі.».

Враховуючи зміну 11.01.2020 власника об`єкту оренди та закінчення строку дії Договору 10.02.2020, а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що відповідачем було сплачено орендну плату за спірний період в порядку п. 4.6. Договору (до 10-го числа поточного місяця оренди), суд вважає, що позивачем правомірно розраховано та заявлено до стягнення орендну плату у розмірі 6488,68 грн за період з 11.01.2020 по 10.02.2020.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за відшкодування вартості комунальних послуг за період з 24.01.2020 по 10.02.2020 у сумі 787,60 грн.

При цьому, на підтвердження існуючої заборгованості за відшкодування комунальних послуг у відповідача позивачем надано до суду договір № 101965 від 28.02.2020, укладений між НБУ та Асоціацією Наш Дім (далі за текстом Асоціація) укладено (далі за текстом договір № 2), відповідно до умов якого Асоціація приймає на себе зобов`язання по наданню комунальних послуг та утримання нежилих приміщень НБУ (власника), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, в тому числі і по об`єкту оренди за договором; акти № ОУ-0000017 від 10.04.2020 та № ОУ-0000032 від 26.03.2020 узгодження розміру витрат на оплату комунальних послуг і витрат, пов`язаних з утриманням орендованих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, за договором від 28.02.2020 № 101965; довідки про розмір заборгованості за відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг № 61-0013/32229 від 14.04.2021 та № 61-0013/32836 від 15.04.2021.

Оскільки доказів відшкодування вартості комунальних послуг за Договором у спірний період до матеріалів справи не додано, суд вважає правомірними також і ці вимоги.

Отже, суд доходить висновку, що в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав свої грошові зобов`язання, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути орендну плату та комунальні платежі за вказаний період у сумі 7276,28 грн.

Відповідач в свою чергу вказаних обставин не заперечив та не спростував, доказів сплати позивачу коштів у розмірі 7276,28 грн не надав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-правова група АРС (вул. Межигірська, 17, нежитлове приміщення 16, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 40398450) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032106) борг у розмірі 7276,28 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.05.2022.

СуддяТ. Ю. Трофименко